Постанова

від 23.10.2014 по справі 820/15850/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 жовтня 2014 р. Справа № 820/15850/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Малишевій І.М.,

за участю: представника позивача- Салюк Л.В.,

представника відповідача- Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРАДІОПРОМ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРРАДІОПРОМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року № 6620302203.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року № 6620302203, яким податкова інспекція збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 156 222,00 грн. за основним платежем та нарахувала штрафні фінансові санкції 78 111,00 грн. є незаконними та необґрунтованими. Так, позивач послався на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про безтоварність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРАДІОПРОМ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОК ГРУП» (код ЄДРПОУ 36890245), оскільки за даними операціями товар був поставлений у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій. Окрім того придбаний товар був у подальшому використаний позивачем у власній господарській діяльності, та в подальшому реалізовано.

В наданих запереченнях проти позову представник відповідача, Державна податкова інспекція у Дзержинському району м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 № 6620302203 є цілком законним та обґрунтованим, винесено відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через необґрунтованість.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРРАДІОПРОМ", зареєстровано 25.05.2011 року № 14801020000050332 Виконавчим комітетом Харківської міської ради та з 27.05.2011 року як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 37659223.

ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» перебуває на обліку як платник податків з 27.05.2011 року № 56387 в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області., та є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.08.2011 року №100347903, виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, індивідуальний податковий номер - 376592220304.

Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.77 Податкового кодексу України документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна виїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом встановлено, що фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» (код ЄДРПОУ 37659223) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ОК ГРУП» (код ЄДРПОУ 36890245) , за період березень 2014 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 29.07.2014 року №3030/20-30-22-03/37659223, згідно висновків якого було встановлено порушення ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 156 221, 62 грн., у березні 2014 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в розмірі 156 222 грн. за березень 2014 року.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів було винесено податкове повідомлення-рішення №6620302203 від 27.08.2014 року, яким ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 234 330,00 грн., у тому числі за основним платежем - 156 222,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 78 111 грн.(а.с.26).

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного ППР, є висновок ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області, викладений у акті від 29.04.2013 р. №72/10-16-22-09 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ОК ГРУП» (код ЄДРПОУ 36890245) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий- березень 2014 року . (а.с. о/с 152-161)

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомленння - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Судом за матеріалами справи встановлено, що 28.02.2014 року між ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» (покупець) та ТОВ «ОК ГРУП» (Постачальник) укладений договір поставки №28/02/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується набувати та передати Покупцю товар в асортименті та кількості, обумовленої сторонами та вказаної у рахунку-фактурі на кожну партію, а покупець зобов'язаний прийняти Товар та оплатити його на умовах безготівкового розрахунку на основі рахунку-фактури. Передплата за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (а.с.28). Оплата товару передбачається договором поставки № 28/02/14 від 28.02.2014 року, а саме п. 3 даного договору та додатковою угодою №1 до договору від 27.03.2014, яким передбачено, що передплата за товар відбувається Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. За згодою сторін допускається відвантаження товару з подальшою оплатою. (а.с. 149)

Оцінивши зазначений правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору поставки постачальником ТОВ «ОК ГРУП» позивачеві поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними: №ОК000000418 від 27.03.2014 року; № ОК000000419 від 27.03.2014 року, які містять перелік товару, їх кількість і ціну, по якій вони поставлені покупцеві. (а.с.30, 33-34)

На підтвердження реальності господарських операцій, що були проведені в межах договору поставки №28/02/14 від 28.02.2014 року, укладеного між ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» (покупець) та ТОВ «ОК ГРУП» (Постачальник), позивачем надані до суду виписані ТОВ «ОК ГРУП» податкові накладні від 27.03.2014 року №307, від 27.03.2014 року №308,. (а.с.29, 31-32)

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «ОК ГРУП», відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Зазначені суми податку на додану вартість було віднесено ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» до складу податкового кредиту за березень 2014 року.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарських операцій за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи Копією технічного паспорту на автомобіль FIAT DOBLO, який є власністю ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» та на якому безпосередньо здійснювались перевезення (а.с. 84), витягом з реєстру довіреностей ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» за березень 2014 року, де зазначено, що 27.03.2014 року на ім'я Чеботарьова Олега Олександровича було виписано довіреності за номерами УРПД0000058 та УРПД0000062 для отримання товарів від контрагента ТОВ «ОК ГРУП» (а.с.118) та подорожнім листом службового легкового автомобіля № 47 від 27.03.2014 року а.с. 150).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що приєднані до справи документи, а саме рахунки на оплату №ОК000000473 від 27.03.2014 року та №ОК000000474 від 27.03.2014 року засвідчують факт подальшого виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ «ОК ГРУП», що означає подальшу втрату позивачем права власності на ці кошти та виконання зобов'язання за договором поставки. (а.с.120-124)

Окрім того, судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що придбаний товар позивачем було реалізовано у подальшій діяльності за договорами поставки між позивачем та ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. Т.Г.Шевченко», ДП «Орізон-Навігація», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Хартрон-Юком», що підтверджують долучені позивачем до матеріалів справи видаткові накладні та довіреності на отримання товару, якими підтверджується факт отримання товарів останніми (а.с. 98-117). .

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, рахункам на оплату, довіреностям, подорожньому листу та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ «УКРРАДІОПРОМ», на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 6 і 8 Конституції України, ст. 2 і 11 КАС України суд не знаходить підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» порушень Податкового кодексу України ґрунтується лише на мотивах складеного акту про проведення документальної позапланової виїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ «ОК ГРУП».

Що стосується посилання відповідача на акт про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОК ГРУП», то суд вважає зазначені посилання відповідача необґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нереальності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину.

В силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем не було доведено наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Суд також зазначає, що згідно із змістом суджень відповідача, які викладені в акті перевірки, висновок суб`єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на проведені заходи податкової інспекції та обліку в якій знаходиться контрагент позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб`єктом господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.

Аналізуючи положення ст.ст.54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Суд зазначає, що в акті перевірки від 29.07.2014. №3030/20-30-22-03/37659223 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «УКРРАДІОПРОМ» вимог діючого податкового законодавства.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «ОК ГРУП» за березень 2014 року.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року № 6620302203. винесено з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, як таке що прийнято з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРАДІОПРОМ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 6620302203 від 27.08.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРАДІОПРОМ" (61022, м. Харків, пр. Правди, буд. 5, офіс 16-А, код ЄДРПОУ 37659223, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 468,67 (чотириста шістдесят вісім грн. 67 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2014 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв