БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.10.2014
Справа № 497/2343/14-ц
Провадження № 2/497/835/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2014 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., при секретарі судового засідання Суйчимезовій Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
02.09.2014р. до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, яким просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно - будинок вартістю 59050 грн.,загальною площею 80,2кв.м., - що розташований по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що у встановленому законом - позасудовому порядку він не зміг зареєструвати своє право власності на зазначену нерухомість, оскільки на його звернення до реєстраційної служби йому було в цьому відмовлено і рекомендовано звернутися до суду. Крім того позивач просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він є інвалідом 2-ї групи.
У судове засідання позивач не з'явився, просив заявою слухати справу за його відсутністю, задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі з метою захисту його права власності.
Представник відповідача - Болградської міської ради - до суду не з'явився, надіслав суду заяву про слухання справи за відсутністю представника відповідача, не заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача.
Розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
- згідно договору купівлі-продажу, укладеного 14.04.2001р., завіреного державним нотаріусом Болградської державної нотаріальної контори і зареєстрованого в реєстрі за №1770, ОСОБА_1 придбав шляхом купівлі у ОСОБА_2 один житловий саманний будинок житловою площею 47,0кв.м., загальною площею 80,2кв.м., що складається з кухні, вбиральні, споруди №1, і розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 618кв.м.;
- згідно копії державного акту (серії ЯЕ №658788 від 10.08.2007 року), земельна ділянка площею 0,051га, кадастровий номер - 5121410100:02:003:0013, що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення якої - під будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, належить ОСОБА_1;
- відповідно до експертної оцінки вищевказаного нерухомого майна, його вартість складає 59050грн.;
- актом від 29.06.2005року державної приймальної комісії, був прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - реконструкція існуючих приміщень житлового будинку у молитвений будинок-церкву євангельських Християн баптистів, розташованого по АДРЕСА_1
- розпорядженням Болградської районної державної адміністрації Одеської області від 16.08.2005р., №545, - був затверджений акт державної технічної комісії від 29.06.2005року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - реконструкції існуючих приміщень житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, у молитвений будинок-церкву євангельських Християн баптистів;
- рішенням виконкому Болградської міської ради Одеської області за №84 від 22.05.2014р. спірному будинку присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1
- згідно технічного паспорту на громадський будинок від 04.06.2014року, спірне домоволодіння - нежитловий будинок має загальну площу 114кв.м., складається з зали площею 70,3кв.м. і кабінету площею 9,9кв.м., та займає земельну ділянку площею 130кв.м., з якої - під будинком - 114кв.м. і двір - 16кв.м.;
- відповідно до повідомлення реєстраційної служби Болградського РУЮ Одеської області за №04.2-06/565 від 18.08.2014року, позивачу відмовлено в реєстрації його права власності на реконструйований його власний будинок, прийнятий в експлуатацію, і було рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу (ЦК) України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.
Основними положеннями державних будівельних норм України «Будинки і споруди житлових будинків ДБН В.2.2-15-2005», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005р., №8, встановлено, що нежитлове приміщення є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ч.1 ст.41 Конституції України). Безмежних, абсолютних прав не існує, а тому Конституція зазначає таке обмеження: "Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі" (ч.7ст.41). Крім Конституції, ст.319 ЦК дозволяє власнику володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Більш чітку норму містить ст.320 ЦК: власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч.2ст.13 ЦК). Основи, гарантії, умови та можливості практичної реалізації прав і свобод людини, в тому числі права на свободу совісті, знайшли відображення у статтях розділу другого «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» Конституції України, яка прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. У статті 35 цього розділу Конституції України зазначається: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи, вести релігійну діяльність.
В силу статті 392 ЦК України, власник майна може пред 'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В аспекті незаконної відмови відповідача у реєстрації права власності, а також цитованих норм цивільного законодавства, питання визнання права власності в даному випадку може бути, виключно, предметом судового розгляду.
Отже, виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що вимога позову про визнання права власності позивача на будинок, розташований по АДРЕСА_1 є правомірною, оскільки в судовому порядку зацікавленими особами не доведено неправомірність такого права позивача.
Право власності реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності. Державна реєстрація права на об'єкти нерухомості здійснюється відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (далі - Порядок). Державна реєстрація права власності на об'єкт будівництва (реконструкції) проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням певних особливостей.
Оскільки позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на його майно, суд вважає необхідним поновити його це право і визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості, вказаний у позові, оскільки це його право підтверджується наданими суду доказами і нічим не спростовано.
Крім того, відповідно до п.9 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, тому вимога позову щодо звільнення позивача від судового збору підлягає задоволенню.ю оскільки він є інвалідом 2-їгрупи, що підтверджується його відповідним посвідченням, копія якого міститься в матеріалах справи, а оригінал надавався суду для звірення.
Керуючись ст.ст.3,8,19,35,41,55,64,124 Конституції України, ст.ст.15-16, 319, 321, 325, 328, 331, 386, 392 ЦК України, ст.ст.ст.3-11,60,63-65,131,197,209-210,212-218, 224, 294, 296 ЦПК України, ст.5 ЗУ "Про судовий збір", суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - громадський будинок (молитовний будинок-церкву євангельських християн-баптистів) - загальною площею 80,2 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене зацікавленими особами шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Суд | Болградський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2014 |
Оприлюднено | 31.10.2014 |
Номер документу | 41105123 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Болградський районний суд Одеської області
Кравцова А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні