Рішення

від 20.10.2014 по справі 541/1859/14-ц

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1859/14-ц

Провадження №2/541/834/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2014 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючої, судді Альошиної Н.М.,

при секретарі Калініченко Л.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми "Гарант", про розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) та зобов'язання повернути земельну ділянку в натурі,

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаним позовом, в якому просила розірвати договір від 01.08.2005року між нею та ПАФ «Гарант» та ОСОБА_2 про оренду її земельної ділянки пл. 3,8311 га, яка знаходиться на території Зубівської сільської ради Миргородського району та зобов'язати відповідачів повернути їй вказану земельну ділянку в натурі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що їй на праві власності згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.07.2013р. належить земельна ділянка (земельний пай) площею 3,8311 га, що розташована на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яку вона отримала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її тітки ОСОБА_3.

За своє життя ОСОБА_3 01.08.2005 року уклала договір оренди строком на 10 років своєї земельної ділянки (земельного паю) з Приватною агрофірмою «Гарант», засновником якої вказано ОСОБА_2, який підписав договір оренди від свого імені.

15.10.2006 року, згідно Акту про передачу та прийом земельної ділянки, вона була передана відповідачу ПАФ «Гарант» в користування.

Вона, як спадкоємиця після ОСОБА_3 виконувала перед орендарем всі обов'язки по наданню земельної ділянки, але відповідачі в порушення ч.2 ст. 409 ЦК України та п. 28 договору, яка зобов'язує орендаря дотримуватися договору в питаннях орендної плати не виплатили їй орендну плату за 2013рік до цього часу. Вона зверталась до відповідачів з цього питання, але з надуманих підстав їй було відмовлено. У відповідності до п. 39 вказаного договору лише несвоєчасна виплата орендної плати є умовою розірвання договору в односторонньому порядку. Вона вимагала у відповідачів як розірвання договору так і повернення її земельної ділянки в натурі, але відмова в задоволенні її вимог змусила звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4, діючий відповідно довіреності (а.с.5) підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив їх задовольнити. При цьому пояснив, що відповідно до отриманого свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2013р. його бабуся - ОСОБА_1 отримала в спадщину земельну ділянку розміром 3,8311га. розташовану на території Зубівської сільської ради Миргородського району. Про зміну власника в письмовому вигляді з наданням документів відповідача до цього часу не повідомили. Зверталися в усному порядку до відповідача з вимогою виплати орендної плати, але їм було відмовлено та повідомлено, що гроші передані сільській раді. Представник позивачки не заперечував того, що ними отримано листа від відповідача ПАФ «Гарант» від 15.08.2014р. про перерахунок коштів орендної плати за умови повідомлення банківського рахунку ОСОБА_1, але позивачка до цього часу банківські реквізити не повідомляла відповідачеві. Представник позивачки також повідомив, що до ОСОБА_2 як до відповідача претензій не має, та звернувся до суду із заявою про залишення позовних вимог до ОСОБА_2 без розгляду.

Представник відповідача ПАФ «Гарант» ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності (а.с.41) позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити, оскільки про зміну орендодавця їм стало відомо із позовної заяви, так як доступу до спадкових справ вони не мають. Позивачка не надала документів щодо оформлення спадщини на своє ім'я після померлої ОСОБА_3

01.08.2005р. Між ПАФ «Гарант» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано в установленому порядку та передано ОСОБА_3 ПАФ «Гарант» земельну ділянку в користування згідно акту від 15.10.2006року.

Крім того, 15.08.2014р. ПАФ «Гарант» після отримання позовної заяви направив позивачці лист щодо вирішення питання оплати за землю, відповіді на який до цього часу не надійшло.

Відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду від 20.10.2014р. позовну заяву ОСОБА_1 в частині пред'явлених позовних вимог до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) від 01.08.2005р. та зобов'язання повернути земельну ділянку в натурі залишено без розгляду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі судом встановлено;

Відповідно до ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право.

Частиною 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Згідно ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24,25 цього закону та умовами договору в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених ЗК та іншими Законами України.

За життя ОСОБА_3 - 01.08.2005р., уклала договір оренди землі, загальною площею 3,83га. що належала їй на праві приватної власності з цільовим призначенням - сільгосппризначення, що розташована на території Зубівської сільської ради строком на 10 років з Приватною агрофірмою «Гарант», засновником якої є ОСОБА_2 і який підписав договір оренди від свого імені (а.с.8-9). 15.10.2006р., згідно Акту про передачу та прийом земельної ділянки, вона була передана ОСОБА_3 відповідачу ПАФ «Гарант» в користування (а.с.10).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як слідує із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2013р. спадкоємцем спадкового майна у вигляді земельної ділянки розміром 3,8311га. що розташована на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 111179, виданого та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010554500515 у Миргородському районному відділі земельних ресурсів Полтавської області 26.07.2005р. кадастровий № 5323282200:00:004:0094, вартість якої становила 88.628,12грн. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 стала ОСОБА_1 - позивачка по справі, та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.07.2013р. зареєструвала своє право власності. (а.с.6,7)

Пунктом 9 вказаного договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше від розміру, встановленого чинним законодавством відповідно до додаткової угоди між орендодавцем та орендарем у грошовій формі у сумі 585грн. щорічно.

Посилання представника позивачки на те, що позивачці ОСОБА_1 не виплачено орендну плату за 2013р. відповідно до їх усного звернення не заслуговує на увагу суду з огляду на те, що позивачка ОСОБА_1, як власник успадкованої земельної ділянки не звернулася з відповідними документами та заявою до ПАФ «Гарант» з метою переоформлення договору на своє ім'я, хоч і наділена таким правом. А тому відповідачеві не було, і не могло бути відомо про зміну власника земельної ділянки. Направлений після одержання копії позову лист відповідача від 15.08.2014р. на ім'я позивачки щодо вирішення питання оплати за землю, з метою досудового його врегулювання, як того не заперечує представник позивачки в судовому засіданні ними отримано, але залишено поки що без відповіді.

Крім того, позивачка ставить питання про розірвання договору від 01.08.2005року укладеного між нею та ПАФ «Гарант» про оренду її земельної ділянки пл. 3,8311 га, яка знаходиться на території Зубівської сільської ради Миргородського району та зобов'язання відповідача повернути їй вказану земельну ділянку в натурі. Але як встановлено в судовому засіданні цей договір 01.08.2005р. з ПАФ «Гарант» про оренду її земельної ділянки пл. 3,83 га, яка знаходиться на території Зубівської сільської ради Миргородського району укладала ОСОБА_3, а не позивачка ОСОБА_1 Про те, що позивачка в законодавчо установленому порядку зверталась до відповідача з вимогою про виплату орендної плати за 2013рік не надано суду жодних належних, допустимих доказів. А тому з урахуванням встановленого в судовому засіданні суд вважає, що зазначений позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 10,11,60, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватної агрофірми «Гарант», про розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) від 01.08.2005року укладеного між нею та Приватною агрофірмою «Гарант» та зобов'язання повернути земельну ділянку в натурі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. М. Альошина