ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/58612/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ2011» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-ОСТ» про застосування економічних санкцій в сумі 14114, 16 грн. внаслідок порушення державної дисципліни цін, - в с т а н о в и л а: Державна інспекція з контролю за цінами в Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-ОСТ» про застосування економічних санкцій в сумі 14114, 16 грн. внаслідок порушення державної дисципліни цін.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
від 17 березня 2010 року постанову Господарського суду Дніпропетровської області
від 01 листопада 2007 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-ОСТ» на користь Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області 14114 (чотирнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 16 коп. економічних санкцій внаслідок порушення державної дисципліни цін.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ2011» (як правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-ОСТ») звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Дніпропетровській області у січні-березні 2007 року проведена перевірка в магазині «Сільпо», який належить відповідачу.
В ході перевірки виявлене застосування торговельних надбавок на товар регульованої групи (тушки курчат-бройлерів (курки охолодженої) у розмірі від 10,8% до 18%, що перевищує розмір граничної надбавки в 10%, встановленої розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 05 вересня 2005 року №320-р-05.
За результатами перевірки складено акт від 27 березня 2007 року №301, в якому визначена сума необґрунтовано отриманої виручки внаслідок завищення торгівельних надбавок за період
з 01 січня 2007 року по 20 березня 2007 року становить 4704, 72 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняте рішення від 29 березня 2007 року №137 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 14114, 16 грн., з яких сума необґрунтованої виручки - 4704, 72 грн. та штраф - 9409, 44 грн.
Копія зазначеного рішення від 29 березня 2007 року направлена позивачу 02 квітня 2007 року.
У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення від 29 березня 2007 року №137 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін позивач звернувся до суду з позовом про стягнення економічних санкцій.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача наявний обов'язок щодо сплати економічних санкцій, нарахованих рішенням позивача, оскільки таке рішення є чинним, в судовому порядку не оскаржувалось та недійсним не визнавалось, а відтак - підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року №298/519, відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Згідно з пунктом 1.4 вищезазначеної Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;
Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.
У разі незгоди з прийнятим рішенням спір про визнання його недійсним вирішується Господарським судом.
Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення позивача від 29 березня 2007 року №137 про застосування економічних санкцій відповідачем не оскаржувалось та скасоване не було, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача нарахованих за таким рішенням економічних санкцій внаслідок порушення державної дисципліни цін.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду апеляційної інстанції.
Постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ2011» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-ОСТ» про застосування економічних санкцій в сумі 14114, 16 грн. внаслідок порушення державної дисципліни цін - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом
України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2014 |
Оприлюднено | 30.10.2014 |
Номер документу | 41107789 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Чумаченко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні