Рішення

від 23.10.2014 по справі 204/9794/13-ц

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/9794/13-ц

Провадження № 2/204/2084/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Шляховій Н.В.,

за участю представників позивача Петренко В.І., Мендикаш В.І.,

за участю відповідача ОСОБА_3,

за участю представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою (том 1 а.с.2-7), уточнивши позовні вимоги (том 2 а.с.100-101), просив стягнути з відповідача заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, що виникла з грудня 2012 року по липень 2014 року в розмірі 3079 грн. 99 коп., а також судовий збір по справі у розмірі 243 грн. 60 коп.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що 15 січня 2010 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» укладено договір №73 від 15.01.2010 року відносин власників житлових приміщень та управителя. Відповідно до умов укладеного договору, позивач безпосередньо або шляхом залучення фізичних та/чи юридичних осіб надає відповідачу послуги з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу, забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним майном відповідача. Житловим комплексом є многоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідач має у власності та проживає у квартирі №37, що розташована на 8 поверсі житлового будинку. Позивач здійснює обслуговування житлового будинку на підставі рішення №791 від 24.09.2008 року виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради; надає відповідачу послуги з управління житловим будинком, утримання житлового будинку і придомової території. В інших житлово-комунальних послугах, що отримує відповідач, позивач виступає лише їх замовником, уклавши відповідні договори з постачальниками. Тарифи на житлово-комунальні послуги, в яких позивач є лише замовником, встановлені постачальниками таких послуг. Зокрема, позивач виступає замовником наступних житлово-комунальних послуг для відповідача: послуги опалення та підігріву води; послуги водопостачання та водовідведення; послуги з постачання електроенергії, силової електроенергії; послуги охорони житлового будинку та майна відповідача; послуги вивезення твердих побутових відходів; послуги з ремонту та технічного обслуговування пасажирських ліфтів; податок на землю. Тариф на послуги позивача з утримання будинку, споруд і придомової території, затверджений рішенням №181 від 14.03.2012 року виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради і складає 04,34 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири. Позивач надає наступні послуги: послуги з обслуговування інженерних мереж; послуги з поточного ремонту житлового будинку; прибирання прибудинкової території, сходових кліток, підвалу, технічних поверхів та покрівлі; послуги консьєржа. Щомісячна сума для оплати відповідачу розраховується згідно вимог п.5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій,затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 року №869, з використанням в якості калькуляційної одиниці 1 кв.м. загальної площі, яка знаходиться у власності відповідача. Відповідно до п.п.4.2.7, 5.3 договору відповідач зобов'язана оплачувати надані житлово-комунальні послуги не пізніше 15 числа кожного місяця. Однак, починаючи з грудня 2012 року відповідач припинила оплату та наявна заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 3079 грн. 99 коп. Претензії позивача від 03.07.2013 року та від 20.11.2013 до відповідача залишилися без задоволення, тому позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму.

В судовому засіданні представники позивача, кожна окремо, підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач, її представники, кожен окремо, заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач дійсно є власником квартири №37, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує лише за ті послуги, які передбачені договором відносин власників житлових приміщень та управителя №73 від 15.01.2010 року, укладеному 15 січня 2010 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд». Послуги з охорони, послуги консьєржа є додатковими необов'язковими послугами, надаються лише на договірних підставах. Жодних договорів щодо надання зазначених послуг відповідач з ТОВ «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» не укладала. Зазначили, що у 2012 році ТОВ «Січеслав-Житлобуд» запропонував відповідачу укласти договір, який би відповідав вимогам діючого законодавства, проте, відповідач відмовилась та направила протокол розбіжностей із проектами договорів про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які відповідають формі та змісту (умовам) типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. ТОВ «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» ці документи отримав, але жодної відповіді не надав. У зв'язку з відсутністю між сторонами договірних відносин, просили відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є власником квартири №37, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 січня 2010 року (том 1 а.с.20).

У період з грудня 2012 року по липень 2014 року у відповідача, внаслідок сплати житлово-комунальних послуг не в повному розмірі, утворилась заборгованість у сумі 3079 грн. 99 коп.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» здійснює діяльність у сфері надання послуг, що передбачено статутом товариства (том 1 а.с.10-13,14) та зареєстровано у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради 23.03.2007 року, та є управителем житлового будинку 116 по вулиці Калинова у м.Дніпропетровську.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується відповідачкою, що 15 січня 2010 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» було укладено договір відносин власників житлових приміщень та управителя №73 від 15.01.2010 року (том 1 а.с.17-19).

Відповідно до умов укладеного договору, позивач безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника, а власник приміщення своєчасно сплачує за ці послуги у строк та на умовах передбачених договором (том 1 а.с.17).

Як вбачається з укладеного договору, до переліку житлово-комунальних послуг входить: холодна та гаряча вода, підігрів води, електроенергія, силова електроенергія, обслуговування ліфтів, обслуговування інженерних мереж, комунальні послуги (п.2.3 договору). Строк дії договору - один рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, він продовжується на наступний рік (пункти 8.8, 8.9 договору). Будь-яких інших договорів або додатків до нього, відповідач не підписувала.

Згідно договору №64/02-09 від 01.11.2009 року, укладеного між Комунальним підприємством «Коменергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд», останнє виступає замовником послуг опалення та підігріву води для відповідача (том 1 а.с.26-28).

Відповідно до договору про постачання електричної енергії №6949/23-707 від 05.02.2008 року та Додатку 2 до нього, додаткової угоди №1/23-707/11 від 01.06.2011 року, укладених між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» та позивачем, останній виступає замовником послуг з постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.29-34).

Як вбачається з абонентної картки №50797 від 01.08.2008 року, Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» надає абоненту - ТОВ «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» послуги з водопостачання та водовідведення, адреса споживання: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.35).

Згідно договору про надання охоронних послуг від 17.09.2009 року, укладеного між ПП «ЛЕОН» та позивачем, останній виступає замовником послуг охорони житлового будинку та майна за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.39-41).

Встановлено, що 03.07.2013 року та 20.11.2013 року на адресу відповідача були направлені вимоги про необхідність погашення заборгованості (том 1 а.с.78-79).

Згідно розрахунку за період з грудня 2012 року по липень 2014 року заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» не погашена та становить суму 3079 грн. 99 коп.

Вирішуючи зазначений спір, суд виходить із наступного.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим ст.4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас ч.1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст.21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Проте, в судовому засіданні встановлено, що додаткових договорів до договору відносин власників житлових приміщень та управителя №73 від 15.01.2010 року, укладеному 15 січня 2010 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд», відповідач не укладала, крім того, запропонований відповідачу Товариством «Січеслав-Житлобуд» договір на надання житлово-комунальних послуг не відповідає типовому договору, про що було зазначено відповідачем в протоколі розбіжностей, у той час як установлення цього факту є реалізацією зазначених матеріальних норм права.

Також, суд зазначає, що зобов'язуючи відповідача укласти договір, встановлено, що останній не відповідає вимогам закону.

За положенням ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст.16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Разом з тим виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, ст. ст. 3 - 5 ЦПК України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Зазначені обставини не укладення договору на додаткові види послуг та його невідповідності вимогам типового договору, підтвердила свідок ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні. З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених зазначеним свідком, даних про її заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, її показання об'єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.

Разом з тим, суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які є мешканцями житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, та які зазначили, що їх повністю влаштовують всі види послуг, як основні так і додаткові, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд», та суд критично відноситься до таких свідчень, оскільки вказані свідки мають свою заінтересованість в результаті розгляду справи.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позивач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини надання відповідачу договору про надання житлово-комунальних послуг, який би відповідав формі та змісту (умовам) типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", таких доказів позивач не надав суду.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки останньому в позові відмовлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-експлуатаційне підприємство «Січеслав-Житлобуд» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Токар