Постанова

від 25.10.2014 по справі 815/5545/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5545/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н. В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача не з'явився

відповідач не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1 988, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1 988, 00 грн.

В обґрунтування заявленої правової позиції представник позивача зазначив, що частина 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, мажуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідач в порушення вказаних приписів законодавства, про своє відрахування з навчального закладу не повідомив, що призвело до одержання ним зайвих сум пенсії у сумі 1 988, 00 грн. за період з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р. і зумовило звернення до адміністративного суду із позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за вхід. № 25085/14 від 13.10.2014 р.

Відповідач до судового засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03498620, яке повернулось на адресу суду із відміткою «тимчасово відсутній».

Згідно ч.11 ст.35 КАС України у разі невручення листа адресату з незалежних від суду причин, вважається, що такий лист вручений належним чином. Тому суддя прийшов до висновку про належне повідомлення відповідача по справі.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

«Розгляд справи не відкладається» - зазначена норма є імперативною: суд повинен розпочати розгляд справ.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області.

22.06.2007 року матері відповідача ОСОБА_2 було призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

20.11.2012 року з настанням повноліття та на підставі заяви від 16.11.2012 року відповідачу було призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті

годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо іони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для цих постійним і основним джерелом засобів до існування.

01.09.2011 року відповідач був зарахований на перший курс до Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова.

Відповідач подав до УПФУ в Іванівському районі Одеської області довідку з навчального закладу від 07.11.2012р. №11-24/1499.

Згідно довідки дата закінчення навчання 30.06.2015 року.

Відповідно до листа Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова № 01-165 від 28.05.2014р., відповідач був відрахований з навчального закладу 16.04.2013р. (Наказ про відрахування № 29-Сд від 16.04.2013р.).

Про відрахування з навчального закладу ОСОБА_1 не повідомив у встановленому законодавством порядку, що призвело до одержання надмірної суми пенсії за періоди з 01.04.2013р. по 31.05.2013р. у сумі 1988,00 грн.

Згідно п. 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

На підставі п. 8 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності'.

Згідно ч. 16 ст. 34 цього Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30% заробітку годувальника. але не менше соціальної пенсії встановленої категорії непрацездатних.

Пенсія відповідача приведена у відповідність до Закону України "Про пенсійне забезпечення'.

Згідно ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Через неправомірні дії відповідача, управлінню Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області спричинено збитків за період з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р. на загальну суму 1 988,00 грн., відповідно наданого розрахунку. До теперішнього часу надмірно виплачені суми пенсії відповідачем не повернуто позивачу.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем обґрунтовано та підтверджено належним чином позовні вимоги щодо стягнення заборгованості суми пенсійних переплат у розмірі 1 988, 00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму пенсійних переплат у розмірі 1 988, 00 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області (р/р 256043044016 у філії Одеського ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, ЄДРПОУ 24529395).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції

Суддя Потоцька Н.В.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму пенсійних переплат у розмірі 1 988, 00 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області (р/р 256043044016 у філії Одеського ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, ЄДРПОУ 24529395).

25 жовтня 2014 року.