Рішення

від 28.10.2014 по справі 927/1588/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

28 жовтня 2014 року Справа № 927/1588/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Блакитний поліс", код ЄДРПОУ 31029412, вул. Горького, 122, м. Київ, 03150

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка", код ЄДРПОУ 35315770, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14013

про стягнення 74500,00грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат (довіреність № 02/349 від 26 вересня 2014 року);

відповідача: не з'явився.

Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Блакитний поліс" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" про стягнення 74500,00грн. боргу, в тому числі 18548,40грн. заборгованості по орендній платі, 1457,96грн. пені, 2394,48грн. інфляційних нарахувань та 400,95грн. 3 % річних за договором оренди нежилого приміщення № 11/165 від 01 грудня 2011 року.

У судовому засіданні 15 жовтня 2014 року суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2014 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 28 жовтня 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач представника в судове засідання не направив, заяв та клопотань до суду не надходило, про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

01 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Блакитний поліс" (надалі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" (надалі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежилого приміщення №11/165 (надалі - договір) (а.с. 11-15).

Пунктом 1.1, 1.2 договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке складається з кімнат №10, 13, 16, 23, 24, 27, 28, 29, 30, 31 та 33 загальною площею 208,9 кв. м, і розташоване за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, 10-й поверх. Термін дії договору з 01 грудня 2011 року до 30 листопада 2012 року.

Згідно п.1.4 договору факт оренди наданого приміщення підтверджується актом виконаних робіт, який підписується в кінці кожного місяця.

Відповідно до п.4.1 договору за користування орендним приміщенням орендар сплачує орендодавцю на його поточний рахунок згідно виставлених орендодавцем рахунків: орендну плату, місячний розмір якої на момент підписання договору становить: 32588,40грн., в т.ч. - ПДВ 5431,40грн. (з розрахунку 156,00грн. за 1 кв. м в т.ч. ПДВ). Орендні платежі сплачуються орендарем починаючи з моменту підписання акту передачі майна в оренду.

Згідно умов пунктів 4.4, 4.5 договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності орендаря щомісячно до 10 числа кожного місяця за поточний місяць шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендар погоджується при здійсненні першого платежу орендної плати перераховувати орендодавцю авансом суму орендної плати за останній місяць оренди.

31 липня 2012 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору (а.с. 17), відповідно до умов якої п.1.1 і п.4.1 договору викладено в наступній редакції:

"1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке складається з кімнат № 6, 10, 13, 16, 23, 24, 27, 28, 29, 30, 31 та 33 загальною площею 242,10 кв. м., і розташоване за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, 10-й поверх."

"4.1. За користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю на його поточний рахунок згідно виставлених орендодавцем рахунків: орендну плату, розмір якої на момент підписання договору становить: 37767,60грн., в т.ч. - ПДВ 6294,60грн. (з розрахунку 156,00грн. за 1 кв. м в т.ч. ПДВ)."

22 листопада 2012 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору (а.с.18), відповідно до умов якої п.1.1, 1.2 і п.4.1 договору викладено в наступній редакції:

"1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке складається з кімнат № 6, 13, 27, 30 та 33 загальною площею 118,9 кв. м., і розташоване за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, 10-й поверх."

"1.2. Термін дії договору з 01 грудня 2011 року до 31 травня 2013 року."

"4.1. За користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю на його поточний рахунок згідно виставлених орендодавцем рахунків: орендну плату, розмір якої на момент підписання договору становить: 18548,40грн., в т.ч. - ПДВ 3091,40грн. (з розрахунку 156,00грн. за 1 кв. м в т.ч. ПДВ)."

14 травня 2013 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору (а.с. 19), відповідно до умов якої п.1.2 договору викладено в наступній редакції:

"1.2. Термін дії договору з 01 грудня 2011 року до 31 грудня 2013 року."

06 грудня 2013 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору (а.с. 20), відповідно до умов якої п.1.2 договору викладено в наступній редакції:

"1.2. Термін дії договору з 01 грудня 2011 року до 31 січня 2014 року."

31 січня 2014 року відповідач передав орендовані приміщення позивачу, про що свідчить акт приймання-передачі нежилого приміщення площею 118,9 кв. м. по вул. М.Раскової, 19 (а.с. 21).

Як свідчать матеріали справи відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за договором, не сплатив відповідачу орендну плату за січень 2014 року в розмірі 18548,40грн., що також підтверджується актом звіряння розрахунків №113 від 07 лютого 2014 року та актом звірки взаєморозрахунків станом на травень 2014 року (а.с. 22, 23).

Позивач направляв відповідачу лист-претензію №02/114 від 01 квітня 2014 року з вимогою розглянути дану претензію протягом 3 днів після отримання та перерахувати суму основного боргу в розмірі 18548,40грн. в строк не пізніше 5 днів після отримання претензії (а.с. 24-26). Відповідач заборгованість не сплатив.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач проти позову не заперечив, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати в сумі 18548,40грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 1457,96грн. пені за період з 10 січня 2014 року по 09 липня 2014 року, 2394,48грн. інфляційних втрат за період з 10 січня 2014 року по 29 вересня 2014 року, 400,95грн. 3% річних за період з 10 січня 2014 року по 29 вересня 2014 року.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендних платежів, передбачених пунктом 4.4 договору та невиконання умов п. 4.5 договору.

Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.3.1 договору, у разі затримки розрахунків у терміни, визначені пунктами 4.4, 4.5 договору орендар сплачує пеню у подвійному розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 1457,96грн. пені, 2394,48грн. інфляційних втрат та 400,95грн. 3% річних є правомірними і підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Окрім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Частина 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

12 вересня 2014 року між адвокатом ОСОБА_1 (представник) та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Блакитний поліс" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 28), відповідно до умов якого представник зобов'язався надати клієнту правову допомогу: послуги щодо підготовки та подачі позову клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" про стягнення заборгованості з орендної плати, а клієнт зобов'язався оплатити надану представником правову допомогу у порядку, передбаченому даним договором.

Згідно п.3.1 договору вартість послуг за договором встановлюється у формі фіксованого гонорару та складає 2000,00грн. В разі, якщо витрачений представником час на надання послуг за даним договором перевищить 5 годин, то розмір гонорару підлягає збільшенню виходячи з погодинної ставки, яка дорівнює 400грн., без ПДВ, за годину.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 12 вересня 2014 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1670/10 від 28 жовтня 1999 року, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України та платіжне доручення №1607 від 29 вересня 2014 року, відповідно до якого позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 2000,00грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2014 року" (а.с. 28-31).

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Пунктом 6.5 вищезазначеної Постанови передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в сумі 2000,00грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" (вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 35315770, р/р 26004013000384 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Блакитний поліс" (вул. Горького, 122, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 31029412, р/р 26504030032820 в АТ "Укрексімбанк, МФО 322313) 18548,40грн. боргу по сплаті орендної плати, 1457,96грн. пені, 2394,48грн. інфляційних втрат, 400,95грн. 3% річних, 2000,00грн. витрат за отримання послуг адвоката та 1827,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор

.