Постанова

від 28.10.2014 по справі 826/12147/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 жовтня 2014 року           письмове провадження           № 826/12147/14            Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Продуктові мережі» (далі – ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві ( далі – ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, відповідач) в якому просить : - визнати протиправними дії по складанню ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акта № 2262/26-55-22-08/38799651 від 04.08.2014; - зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» (код ЄДРПОУ 38799651); - заборонити ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вносити до електронних баз даних Міндоходів України, передавати та враховувати результати зустрічної звірки ТОВ «Торгівельна компанія» «Продуктові мережі» (код ЄДРПОУ 38799651) оформлені актом № 2262/26-55-22-08/38799651 від 04.08.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії по проведенню зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також формування недостовірних висновків щодо не встановлення факту реального здійснення позивачем господарських операцій, що підриває його репутацію добросовісного учасника господарських правовідносин перед контрагентами. Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив в позові відмовити. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності представників сторін, з урахуванням клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» (код ЄДРПОУ 38799651) при здійсненні фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.20213 по 31.07.2014. У відповідності до висновків, які наведені в акті встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Звіркою ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.08.2013 по 04.08.25014. Звіркою ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.08.2013 по 0.08.2014 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. Перевіркою встановлено порушення вимог п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.08.2013 по 04.08.2014 на загальну суму 2  237  318 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2013 по 04.08.2014 на загальну суму 2  237  367 грн. Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне. Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Підпунктом 62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. У той же час проведення збирання податкової інформації шляхом проведення звірки не є свавільним процесом, який залишений виключно на розсуд податкового органу. За логікою конституційного припису про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України законодавством визначені межі в яких мають діяти посадові особи з метою отримання податкової інформації. Так, зустрічною звіркою вважається не будь-яка розшукова діяльність державної податкової служби, а лише співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з іншим платником податків та зборів; підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Тобто законодавством визначено обов'язковість участі у звірянні документації якнайменше двох контрагентів. Звіряння не може відбуватися за записами (інформацією) податкового органу, оскільки це суперечить вище наведеному положенню Податкового Кодексу України. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначене законодавче положення обмежує податковий орган у можливості довільно трактувати отримані фактичні дані, на відміну від результатів дослідження господарської діяльності та податкового обліку платника податків під час перевірки, коли висновки заносяться в акт перевірки, фіксуються висновки, робляться пропозиції для прийняття рішення. За результатами зустрічних звірок складається довідка. Назва документу передбачає, що він несе лише об'єктивну інформацію, без будь-яких висновків. Законодавець також передбачив, що довідка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін (п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України). Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначався Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232. При цьому Кабінет Міністрів України не змінював визначених Податковим Кодексом України меж, у яких діє податковий орган. Згідно з п.4 Порядку №1232 від 27.12.2010 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Відповідно до п.6 Порядку №1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. Згідно з п.п.7, 8 Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Таким чином дії по проведенню та документальному оформленню результатів зустрічної звірки позивача є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. В той же час, сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не може порушувати (сам по собі) права чи законні інтереси платника податків, оскільки є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами. При цьому суд приймає до уваги надані докази, що свідчать про неналежне виконання посадовими особами відповідача приписів законодавства при здійсненні владних повноважень (збирання податкової інформації), але зазначені порушення, складання не передбачених документів не впливають прямо або опосередковано на права позивача як платника податків. Оскільки висновки податкового органу за наслідками проведення звірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси, позовні вимоги про визнання протиправними дій по складанню ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акта № 2262/26-55-22-08/38799651 від 04.08.2014, задоволенню не підлягають. Разом з тим, суд наголошує, що в силу приписів чинного законодавства України, протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь-то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та дані, що містяться в даних документах. Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» (код ЄДРПОУ 38799651), суд зазначає наступне. Відповідно до змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки та наданих позивачем пояснень судом встановлено, що інформацію акта про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної системи «Податковий блок», зокрема інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» за період з 01.0.82013 по 04.08.2014. В судовому засіданні сторони зазначили, що податкове повідомлення - рішення на підставі акта № 2262/26-55-22-08/38799651 від 04.08.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач не приймав. Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковим кодексом України не передбачено обов'язку зменшення податкового кредиту по податковим накладним, виданим продавцем товарів (робіт, послуг), якщо у подальшому податковим органом будуть встановлені факти неподання цим продавцем звітності до податкового органу або звітування не у повному обсязі податкових зобов'язань або несплати чи сплати ним не у повному обсязі податкових зобов'язань. Не передбачено Податковим кодексом України й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту у разі встановлення вищезазначених обставин щодо цього продавця, або контрагентів цього продавця. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Податковим кодексом України. Так, відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України). При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акта перевірки (зустрічної звірки), в якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов'язань та податкового кредиту. Суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності у ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві повноважень збирати та зберігати податкову інформацію у відповідних інформаційних базах, але таке зберігання не повинно призводити до коригування показників податкової звітності, які самостійно задекларовані платником податків та узгоджені у встановленому законом порядку. Так, з огляду на приписи п.71.1 ст.71, п.74.1, п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України, якими визначено поняття «податкова інформація» та порядок її зібрання, єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у АІС «Податковий блок» порушує права та інтереси позивача, оскільки фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 Податкового кодексу України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби. Позивач у судовому засіданні підтвердив про проведення коригування податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту позивача в АІС «Податковий блок» відповідач вказаної інформації не спростував. З огляду на вищезазначене, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін в автоматизовану систему може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді корегування в електронній базі даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податку податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження. Оскільки судом під час розгляду справи не встановлено прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акта № 2262/26-55-22-08/38799651, складеного за наслідками проведенні зустрічної звірки ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі», а відповідачем в порушення ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано обставин внесення до АІС «Податковий блок» інформації, що міститься в спірному акті, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ  «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» (код ЄДРПОУ 38799651) підлягають задоволенню. В той же час, суд вважає, що позивачем помилково обраний матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права щодо заборонити відповідачу вносити до електронних баз даних Міндоходів України, передавати та враховувати результати зустрічної звірки ТОВ «Торгівельна компанія» «Продуктові мережі» (код ЄДРПОУ 38799651) оформлені актом № 2262/26-55-22-08/38799651 від 04.08.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки, так як дана вимога не захищає права позивача, обмежуючи державний орган в використанні певної податкової інформації. Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню частково. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ПОСТАНОВИВ : Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» задовольнити частково. Зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» (код ЄДРПОУ 38799651). У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Судові витрати в сумі 24,36 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Продуктові мережі» за рахунок Державного бюджету України. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.. Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій