Ухвала

від 09.10.2014 по справі 6-27145св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, Хмельницької міської ради, треті особи - ОСОБА_7, Перша Хмельницька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_8, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору дарування, рішення про передачу земельної ділянки у власність, державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності спадкоємця на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 3 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що вона, ії сестра - відповідач по справі, їх батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_5 проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1. Документи на земельну ділянку та будинок були оформлені на батька ОСОБА_9 У 1976 році вона вийшла заміж за ОСОБА_10 та разом із ним стала проживала за вищевказаною адресою. Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_9, який заповіт не складав. 5 квітня 1994 року ОСОБА_5 у нотаріальній конторі оформила свідоцтво про право на спадщину як спадкоємець за законом першої черги. Про оформлення матір'ю спадщини їй стало відомо у грудні 2013 року. Фактично після смерті батька вона також прийняла спадщину та вступила до управління та володіння спадковим майном, оскільки на час смерті батька постійно з ним проживала, а також є спадкоємцем першої черги за законом. Посилається на те, що 28 травня 2013 року ії матір ОСОБА_5 прийняла спадщину та того ж дня подарувала земельну ділянку та будівлю з усіма господарськими спорудами ОСОБА_6 10 та 26 грудня 2013 року позивачка двічі зверталася до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори з вимогою оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, але їй було відмовлено.

Таким чином, просила, з урахуванням уточнених позовних вимог, встановити факт прийняття нею після смерті її батька ОСОБА_9 спадщини у розмірі 1/2 частки в усьому спадковому майні у будинковолодінні, яке розташоване у АДРЕСА_1, та визнати за нею право власності на успадковане майно; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 5 квітня 1994 року Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_5 на все майно, яке належало ОСОБА_9; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки та будинковолодіння, які знаходяться у АДРЕСА_1, укладений 28 травня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і у той же день посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8; визнати недійсними рішення Хмельницької міської ради про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки у АДРЕСА_1 та державний акт серії ЯК № 674077 від 11 червня 2012 року про право власності ОСОБА_5 на указану земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:05:004:0053).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 3 червня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту вступу в управління спадковим майном, а тому вимоги не підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 3 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Закропивний

А.О. Лесько

Д.Д. Луспеник