Постанова

від 07.10.2014 по справі 826/12933/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 07 жовтня 2014 року                            15 год. 30 хв.                                    № 826/12933/14 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімфарма" до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення коштів. ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 01 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімфарма" (далі - позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач) про стягнення з Державного бюджету України через відповідача на користь позивача надмірно сплачених до бюджету митних платежів у розмірі 52442,12 грн. В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що стягнення з Державного бюджету України зазначених платежів передбачено нормами чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Ухвалою суду від 04 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні. У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю. Представник відповідача у судове засідання 15 вересня 2014 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 15 вересня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово. До суду 24 вересня 2014 року через канцелярію від законного представника позивача надійшли додаткові письмові докази на обґрунтування позовних вимог, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року у справі № 826/16483/3-а скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04 липня 2013 року № 100260000/2013/200424/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 04 липня 2013 року № 100260000/2013/ 30076. 10 лютого 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 826/16483/13-а. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року у справі № 826/16484/13-а скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 08 липня 2013 року № 100260000/2013/200421/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 08 липня 2013 року № 100260000/2013/ 30078. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року у справі № 826/16484/13-а залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/16484/13-а. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року у справі № 826/19261/13-а визнано протиправними та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04 липня 2013 року № 100260000/2013/200423/12 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 04 липня 2013 року № 100260000/2013/30075. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року у справі    № 826/19261/13-а залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/19261/13-а. Вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України через відповідача на користь позивача надмірно сплачених до бюджету митних платежів у розмірі 52442,12 грн. обґрунтована тим, що рішення про коригування митної вартості товарів, у зв'язку з прийняттям яких позивачем здійснено платежі до Державного бюджету у вказаному розмірі, скасовано у судовому порядку, а тому кошти у розмірі 52442,12 грн. підлягають поверненню позивачу через відповідача. Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин. Так, відповідно до п.п. 1-4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі - Порядок № 618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах 3-8 цього пункту. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (далі - Порядок № 611/147), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України. Згідно з п. 7 Порядку № 611/147 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва постанов у справах № 826/16483/3-а, № 826/16484/13-а та № 826/19261/13-а), на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету. Тобто, як вбачається з вище викладеного, відповідними нормативно-правовими актами встановлено порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який, як з'ясовано судом у ході розгляду справи, позивачем не дотримана. Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17, п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України  (далі - ПК України), платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України (далі - МК України), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, зважаючи на факт не надання представниками позивача суду доказів, які б свідчили про дотримання позивачем встановленої нормами чинного законодавства процедури повернення грошових коштів з Державного бюджету України, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімфарма" до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення коштів є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають. При цьому, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн. Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хімфарма". 2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Хімфарма" (ідентифікаційний код 30404284) решту судового збору у розмірі 1644,30 грн. (Одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин