Рішення

від 20.10.2014 по справі 910/19538/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19538/14 20.10.14

За позовомКонцерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, в особі Київської філії доТовариством з обмеженою відповідальністю «ЕРА продакшн» простягнення 129 702,35 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: - Хмелюк А.П. - довіреність від 20.06.2014 року №3221/9;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, в особі Київської філії звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРА продакшн» про стягнення 157 557,99 грн. - основного боргу, 9 600,33 грн. - пені, 1 111,43 грн. - 3% річних, 5 363,11 грн. - інфляційних витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов, укладеного між позивачем та відповідачем, договору № 4 від 29.12.2010 року та норм чинного законодавства несвоєчасно розрахувався за надані послуги, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 157 557,99 грн.

Ухвалою від 18.09.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.10.2014 року.

03.10.2014 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 107 555,80 грн. - основного боргу, 14 122,72 грн. - пені, 1 654,42 грн. - 3% річних, 6 369,41 грн. - інфляційних втрат.

Заява мотивована тим, що відповідач частково сплатив заборгованість, на підтвердження чого надав платіжне доручення №428 від 21.08.2014 на суму 50 002,29 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням вищевикладеного, подана позивачем заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 03.10.2014 року представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги, з урахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог, підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання 03.10.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 03.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 20.10.2014 року.

В судовому засіданні 20.10.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 20.10.2014 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.10.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2010 року між Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, в особі Київської філії (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРА продакшн» (далі - замовник, відповідач) був укладений договір № 4 (далі - Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що предметом цього договору є надання позивачем телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування передавального обладнання стандарту DVB-T.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата за надані послуги проводиться на договірних засадах у відповідності з протоколом узгодженої договірної ціни за годину ефірного часу, додаток №1, згідно виставлених позивачем рахунків-фактур.

Згідно з п. 4.3 договору відповідач перераховує суму вказану у рахунку-фактурі на підставі підписаного акту виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дня підписання відповідного акту, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Протоколом узгодження договірної ціни за годину ефірного часу від 29.12.2010 року (додаток №1 до договору) сторони погодили, що вартість за годину ефірного часу на 41 ТВК в місті Києві складає 41,23 грн.

Строк дії договору з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року включно.

В подальшому додатковими угодами до договору термін дії договору було продовжено, а саме, додатковою угодою від 30.12.2011 до 31.12.2012, додатковою угодою від 29.12.2012 до 31.12.2013, додатковою угодою від 30.12.2013 до 31.12.2014.

На виконання умов договору позивачем були надані телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування передавального обладнання загалом на суму 172 605,96 грн., що засвідчується актами виконання робіт (надання по послуг): №11 від 31.01.2014 року на суму 35 149,54 грн., №232 від 28.02.2014 року на суму 31 747,97 грн., №297 від 31.03.2014 року на суму 35 102,29 грн., №476 від 30.04.2014 року на суму 34 015,68 грн., №591 від 31.05.2014 року на суму 34 724,34 грн., №696 від 30.06.2014 року на суму 34 015,68 грн.

Однак, як зазначав позивач, відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором щодо оплати наданих послуг, не своєчасно та не в повному обсязі сплачує надані позивачем послуги, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість 129 702,35 грн.

10.07.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 352, відповідно до якої просив останнього погасити заборгованість за надані послуги, однак відповідач залишив вказану претензію без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 129 702,35 грн.

Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу документально підтверджені та нормативно обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, в сумі 107 555,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦКУкраїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 654,42 грн. та 6 369,41 грн. - інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобов'язання, вартості наданих послуг, здійснених проплат та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, в сумі 1 654,42 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат частковому задоволенню, а саме, в сумі 5 399,66 грн.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.5.1 договору за несвоєчасність розрахунків за надані послуги, згідно п. 4.2 договору, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись п. 5.5.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14 122,72 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 5.5.1 договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, вартості наданих послуг та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 11 573,17 грн., перерахунок якої здійснено в межах періоду визначеного позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята до розгляду, суд дійшов висновку про те, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 878,61 грн. підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА Продакшн» (місцезнаходження : 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 32420342) на користь Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, в особі Київської філії (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10, код ЄДРПОУ 01190043) 107 555 (сто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 80 коп. - основного боргу, 5 399 (п`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн. 66 коп. - інфляційних втрат, 1 654 (одну тисячу шістсот п`ятдесят чотири) грн. 42 коп. - 3% річних, 11 573 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 17 коп. - пені, 2 542 (дві тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 17 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути на користь Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, в особі Київської філії (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10, код ЄДРПОУ 01190043) 878 (вісімсот сімдесят сім) грн. 61 коп. судового збору, сплачений платіжним дорученням №7686 від 28.08.2014 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.10.2014 року

Суддя Спичак О.М.