Рішення

від 21.10.2014 по справі 911/3744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа № 911/3744/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг",

01601, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 16

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсвітлотехнології",

95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Фруктова, 7 "Г"

про стягнення 11 628,54 грн. та повернення майна

за участю представників:

позивача - Васькова І.К. (довіреність від 21.08.2014 № 286);

відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсвітлотехнології" (далі - відповідач) про стягнення 11 628,54 грн., з яких: 10 735,60 грн. основного боргу, 517,21 грн. пені, 71,91 грн. 3% річних, 303,82 грн. інфляційних втрат та про повернення майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 03.10.2013 № 1/ФЛ, що також є підставою для повернення предмету лізингу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.09.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20465/14 від 26.09.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2014.

У судове засідання 30.09.2014 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.09.2014 не виконав, розгляд справи відкладено на 21.10.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21040/14 від 03.10.2014, вх. № 22813/14 від 21.10.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 21.10.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим судам та забезпечено розгляд, зокрема, господарських справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області.

У зв'язку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача, ухвалами суду від 04.09.2014 та від 30.09.2014 запропоновано позивачу направити копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи на адресу відповідача кур'єрською службою доставки та надати суду докази відправки зазначених ухвал.

В якості доказу направлення на адресу відповідача копій ухвал господарського суду Київської області від 04.09.2014 та від 30.09.2014, позивачем подано до матеріалів справи транспортні накладні кур'єрської служби Cargo Express Ltd від 16.09.2014 та від 06.10.2014.

Неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу відповідача, який знаходиться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/3744/14.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.10.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" (далі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсвітлотехнології" (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу від 03.10.2013 № 1/ФЛ (далі - Договір), за умовами якого, лізингодавець зобов'язується набути у власність (повне господарське відання) та передати лізингоодержувачу в тимчасове володіння і користування предмет лізингу, що відповідає вимогам, встановленим лізингоодержувачем та зазначеним у Специфікації (Додаток №1) та Протоколі узгодження основних технічних характеристик обладнання (Додаток № 3) до Договору, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу у тимчасове платне володіння та користування, а також сплачувати лізингодавцю лізингові та інші платежі, визначені Договором (пункт 2.1. Договору).

Предметом лізингу є система автономного світлодіодного освітлення (автономний світильник STREETAUTO 85.24.40 (Ш), що відповідає комплектації, кількості, якості та технічним вимогам, встановленим лізингоодержувачем та зазначеним у Специфікації та Протоколі узгодження основних технічних характеристик обладнання, що з моменту їх підписання сторонами є невід'ємними частинами Договору (пункт 1.8. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору, строк лізингу за Договором становить 60 календарних місяців (20 кварталів) з дня передачі предмету лізингу лізингоодержувачу за актом приймання-передачі, яким є день підписання сторонами акта приймання-передачі предмету лізингу у фінансовий лізинг.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, лізингові платежі сплачуються щоквартально. Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі у розмірах та строки, визначені Договором та Графіком сплати лізингових платежів.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю наступні лізингові платежі: 1) попередній платіж, який складається з відшкодування частини вартості предмета лізингу, в розмірі, визначеному Графіком сплати лізингових платежів, на який не нараховується винагорода та складає 20 % вартості предмета лізингу; 2) щоквартальні лізингові платежі.

Загальний розмір лізингових платежів за Договором, що сплачуються у зв'язку із наданням права володіння та користування предметом лізингу на строк лізингу, визначений Договором, складає 124 812,00 грн. (пункт 5.5. Договору).

Відповідно до пункту 6.1. Договору, вартість предмета лізингу, визначена сторонами на момент укладання Договору, складає 87 280,00 грн., з ПДВ.

Лізингові платежі лізингоодержувач сплачує лізингодавцю в обсязі, складі та порядку, що визначений Графіком сплати лізингових платежів. Протягом 10 робочих днів після закінчення кварталу лізингодавець надає лізингоодержувачу акт приймання-передачі робіт (надання послуг) на суму отриманої винагороди та рахунок-фактуру для сплати чергового лізингового платежу (пункт 6.5. Договору).

Відповідно до пункту 6.7. Договору, всі лізингові платежі мають бути сплачені лізингоодержувачем до закінчення лізингового періоду, згідно з Графіком сплати лізингових платежів. Платіж, що підлягає сплаті, згідно з Графіком у поточному кварталі, має бути сплачений лізингоодержувачем не пізніше 15 числа останнього місяця відповідного кварталу.

Згідно з пунктом 8.1. Договору, лізингоодержувач набуває прав володіння та користування предметом лізингу на умовах Договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі предмету лізингу у фінансовий лізинг. Передача предмета лізингу у фінансовий лізинг не припиняє права власності (господарського відання) лізингодавця на нього.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 листопада 2018 року, а в частині грошових зобов'язань та зобов'язань майнового характеру сторін - до їх повного виконання, якщо сторонами не буде досягнуто згоди про інше (пункт 15.1. Договору).

Додатками до Договору №№ 1, 2, 3 сторони погодили кількість, ціну, вартість предмету лізингу; графіки сплати лізингових платежів.

На виконання умов Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано в строкове платне володіння і користування предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.10.2013, який підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток підприємств обох сторін . Копію акту долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 8.5. Договору, лізингодавець разом із предметом лізингу передає лізингоодержувачу наступні документи: видаткову накладну та податкову накладну, у випадку, якщо на момент передачі предмету лізингу лізингодавець зареєстрований платником податку на додану вартість та має право виписувати податкові накладні.

До матеріалів справи додано копію видаткової накладної від 03.10.2013 № 4, відповідно до якої позивачем передано товар, а відповідачем вказаний товар отримано, та два примірники податкової накладної від 03.10.2013 № 2.

Позивачем надано пояснення, що, оскільки відповідач, не є платником податку на додану вартість, податкова накладна йому не передавалась.

Податкові накладні, що надані позивачем, складено у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюється податкова накладна, що складена позивачем, як доказ того, що позивачем відображені господарські операції за Договором у своїх податкових зобов'язаннях.

Згідно з пунктом 6.4. Договору, попередній лізинговий платіж лізингоодержувач сплачує лізингодавцю в розмірі, що визначений Графіком сплати лізингових платежів, протягом 7 робочих днів з дати підписання Договору.

Графіком сплати лізингових платежів встановлено, що розмір попереднього лізингового платежу складає 17 456,00 грн.

На підтвердження сплати попереднього лізингового платежу у розмірі 17 456,00 грн. позивачем надано в матеріали справи довідку від 17.09.2014 № 26507-046 з банківської установи, в якій відкрито поточний банківський рахунок позивача, відповідно до якої судом встановлено надходження даного платежу від відповідача.

Також, відповідно до зазначеної банківської довідки, встановлено, що 19.12.2013 відповідачем сплачено черговий лізинговий платіж у розмірі 5 367,80 грн.

У зв'язку з тим, що зазначена довідка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки, судом оцінено її як належний та допустимий доказ для встановлення сум, що перераховані відповідачем позивачу у межах спірних правовідносин.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором зі сплати чергових лізингових платежів.

Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів, чергові лізингові платежі повинні бути сплачені відповідачем наступним чином: 5 367,80 грн. - до 15.04.2014 та 5 367,80 грн. - до 15.07.2014.

Докази сплати вказаних лізингових платежів у матеріалах справи відсутні, відсутність їх сплати підтверджується банківською довідкою від 17.09.2014 № 26507-046.

Відповідач позов не заперечив, участі представника у судових засіданнях не забезпечив.

На підставі аналізу Договору, судом встановлено, що він за правовою природою є договором лізингу.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у лізинг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про фінансовий лізинг", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно з частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору фінансового лізингу. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та діє на час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами.

Зважаючи на викладене, з матеріалів справи вбачається, що грошове зобов'язання, строк виконання якого настав, відповідачем перед позивачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10 735,60 грн. основного боргу обґрунтована, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 12.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який вона нараховується, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 517,21 грн.

Щодо заявленої до стягнення пені, судом враховано наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Згідно з пунктом 12.2. Договору, якщо лізингоодержувач порушує передбачені Договором строки сплати лізингових платежів та інших сум, що підлягають сплаті, згідно з умовами Договору, то на суму простроченої заборгованості лізингодавець має право нараховувати пеню, починаючи з наступного дня за останнім днем строку виконання грошового зобов'язання, встановленого Договором, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення простроченої заборгованості, у відсотках від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

На підставі аналізу Договору та вищевказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 517,21 грн. відповідає вимогам законодавства, умовам Договору та обставинам справи, відтак, дана позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 71,91 грн. та інфляційні втрати у розмірі 303,82 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розмірів 3 % річних та інфляційних втрат та з'ясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними і відповідають обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 71,91 грн. 3% річних та 303,82 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 735,60 грн. основного боргу, 517,21 грн. пені, 71,91 грн. 3% річних та 303,82 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивач заявляє позовну вимогу про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Договором передбачено право лізингодавця вимагати повернення предмета лізингу в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за Договором (підпункт 7 пункту 3.1. Договору).

Судом встановлено, що відповідачем не виконано грошові зобов'язання зі сплати лізингових платежів за перший та другий квартали 2014 року.

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 26.06.2014 № 187 про повернення предмету лізингу. Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, предмет лізингу не повернув, у матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відтак, враховуючи, що відповідачем грошові зобов'язання за Договором не виконані, суд дійшов висновку, що позовна вимога про повернення позивачу предмету лізингу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, що сплачений позивачем у розмірі 3 045,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсвітлотехнології" (95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Фруктова, 7 "Г", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38829675) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" (01601, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38519070) 10 735 (десять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 60 коп. основної заборгованості, 517 (п'ятсот сімнадцять) грн. 21 коп. пені, 71 (сімдесят одна) грн. 91 коп. 3% річних, 303 (триста три) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримсвітлотехнології" (95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Фруктова, 7 "Г", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38829675) повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" (01601, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38519070) предмет лізингу, а саме: систему автономного світлодіодного освітлення (автономний світильник STREETAUTO 85.24.40 (Ш) у кількості 8 одиниць вартістю 67 598,28 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.10.2014.

Суддя С.О. Саванчук