Рішення

від 21.10.2014 по справі 911/3154/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"21" жовтня 2014 р. Справа № 911/3154/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинські теплові мережі», м. Ялта про стягнення 194648,14 грн. за участю представників:

позивача:Данилевський О.М. - дов. від 18.04.2014р. № 14-89 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинські теплові мережі» (далі - відповідач) про стягнення 194648,14 грн., з яких 175590,55 грн. основний борг, 11227,61 грн. інфляційні втрати, 1294,94 грн. 3% річних та 6535,05 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 24.12.2013р. № 1301/14-БО(Т)-19 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у строки визначені договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, повідомлений можливими засобами зв'язку про час і місце розгляду справи, що підтверджується здійсненими судом телефонограмами від 18.08.2014р., від 01.10.2014р. на відомі суду телефонні номери відповідача, якими суд повідомляв відповідача про дату та час розгляду даної справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, на підтвердження того, що відповідачу було відомо про розгляд даної справи господарським судом Київської області свідчать надіслані відповідачем на адресу суду телеграми від 21.08.2014р., від 21.08.2014р. № 1340, від 14.10.2014р. № 1352.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу від 24.12.2013р. № 1301/14-БО(Т)-19 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - продавець зобов'язується передати у власність відповідачу - покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 07.02.2014р. до договору) газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 07.02.2014р. до договору) продавець передає покупцеві з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 264,00 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: у січні - 45,000 тис. куб.м., у лютому - 45,000 тис. куб.м., у березні - 30,000 тис. куб.м., у квітні - 16,000 тис. куб.м., у травні - 10,000 тис. куб.м., у червні - 8,000 тис. куб.м., у липні - 8,000 тис. куб.м., у серпні - 8,000 тис. куб.м., у вересні - 8,000 тис. куб.м., у жовтні - 10,000 тис. куб.м., у листопаді - 31,000 тис. куб.м., у грудні - 45,000 тис. куб.м.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 2448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287 грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ - 344,40 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2783,96 грн., крім того ПДВ - 20% - 556,79 грн., всього з ПДВ - 3340,74 грн. (пункт 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 07.02.2014р. до договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору позивач у період з січня по лютий 2014 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 224060,89 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014р. на суму 146648,99 грн., від 28.02.2014р. на суму 77411,90 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строки визначені договором, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 175590,55 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Суд зазначає, що укладений договір між сторонами у справі є змішаним та має ознаки договору купівлі-продажу та поставки.

З огляду на зазначене до спірних правовідносин суд застосовує законодавство яке регулює правовідносини купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 175590,55 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 175590,55 грн. заборгованості за поставлений природній газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природній газ, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з лютого 2014р. по квітень 2014р. складають 11227,61 грн.

Відповідно до розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період прострочення з 14.02.2014р. по 16.05.2014р. складають 1294,94 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині є доведеною та обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого природного газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 14.02.2014р. по 16.05.2014р. складає 6535,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині є доведеною та обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 175590,55 грн. основного боргу, 11227,61 грн. інфляційних втрат, 1294,94 грн. 3% річних та 6535,05 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинські теплові мережі» (98612, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Дзержинського, 4, ідентифікаційний код 24406617) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 175590 (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 55 коп. основного боргу, 11227 (одинадцять тисяч двісті двадцять сім) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 1294 (одну тисячу двісті дев'яносто чотири) грн. 94 коп. 3% річних, 6535 (шість тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 05 коп. пені, 3892 (три тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 27.10.2014р.