Постанова

від 27.10.2014 по справі 817/2594/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2594/14

27 жовтня 2014 року 12год. 11хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.,

відповідача: представник Горовенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України"

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Рівненський облавтодор") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001122201 від 02.06.2014 року.

До початку розгляду справи по суті, позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог. Згідно вказаної заяви, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному № 0001372201 від 07.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання податком на прибуток підприємств в сумі 177258,00 грн., у тому числі: 172880,00 грн. - за основним платежем, 4378,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)

Крім того, до початку розгляду справи по суті, позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви, позивач просив суд додатково визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному № 0001382201 від 07.07.2014 року, про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 226584,00 грн., у тому числі: 151056,00 грн. - за основним платежем, 4171,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування адміністративного позову, з урахуванням вимог заяви про збільшення позовних вимог позивач зазначає наступне.

Обґрунтовуючи безпідставність визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість позивач вказував, що у ревізорів ДПІ у м.Рівному були відсутні будь-які підстави вважати, що господарські операції між ДП "Рівненський облавтодор" та ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект", ТОВ "Консоль і К" є безтоварними. Вчинення господарських операцій підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999 р., розрахунковими документами та податковими накладними, що відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України. Зазначає, що формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) повність відповідає вимогам ст.ст.138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України, при цьому товарно-матеріальні цінності були отримані в повному обсязі і були використані в рамках господарської діяльності ДП "Рівненський облавтодор". На момент вчинення господарських операцій ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект", ТОВ "Консоль і К" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Таким чином, позивач вважає висновки ДПІ у м.Рівному безпідставними та надуманими.

В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов та просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.

ДПІ у м.Рівному адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення документальних перевірок ДП "Рівненський облавтодор" було виявлено ряд порушень податкового законодавства. Зокрема, позивачем, всупереч вимог ст.138, 139 Податкового кодексу України, було завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Крім того, в порушення ст.198, пст.201 Податкового кодексу України, платником податків було занижено суму задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ та завищено суму податкового кредиту з ПДВ. Ствердив, що господарські операції між ДП "Рівненський облавтодор" та ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект", ТОВ "Консоль і К" є безтоварними, що підтверджено відповідними податковими органами за місцем реєстрації контрагентів позивача.

На думку представника ДПІ у м.Рівному підстав для задоволення адміністративного позову не має. Просив суд повністю відмовити в задоволенні позову ДП "Рівненський облавтодор" про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівному була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Юзол" (код за ЄДРПОУ 34350814) за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р., з ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" (код за ЄДРПОУ 20257600) за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. та з ТОВ "Консоль і К" (код за ЄДРПОУ 37302134) за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. та з 01.08.2012р. по 30.08.2012 р., по результатам якої було складено акт № 223/17-16-22-01/31994540 від 19.05.2014 року.

Як встановлено судом, на підставі вказаного акту перевірки, були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001122201 від 02.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання податком на прибуток підприємств в сумі 280781,50 грн., у тому числі: 187187,50 грн. - за основним платежем, 93594,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001132201 від 02.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 226584,00 грн., у тому числі: 151056,00 грн. - за основним платежем, 75528,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач на підставі ст.56 Податкового кодексу України звернувся із скаргою на названі податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження.

Рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 178/10/17-00-10-05-105/133 від 25 червня 2014 року (далі - Рішення від 25.06.2014 року), скаргу було задоволено частково, прийняті нові податкові повідомлення-рішення: № 0001372201 від 07.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання податком на прибуток підприємств в сумі 177258,00 грн., у тому числі: 172880,00 грн. - за основним платежем, 4378,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001382201 від 07.07.2014 року, про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 226584,00 грн., у тому числі: 151056,00 грн. - за основним платежем, 4171,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішенням про результати розгляду скарги, прийнятого Міністерством доходів і зборів України за № 12783/6/99-99-10-01-15 від 17.07.2014 року скаргу залишено без задоволення, із врахуванням Рішення від 25.06.2014 року.

Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що основним видом господарської діяльності позивача є виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, інших споруд та елементів обстановки доріг.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2011 року між Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юзол" (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/2. Відповідно до умов Договору, Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 193+470 - км 199+300, а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити їх, а саме нанесення розмітки горизонтальної дорожньої (п.п.1.1 п.1 Договору). Крім того, між вказаними сторонами було укладено низку подібних договорів: Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/8 від 09.02.2011 року (щодо робіт з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 211+320 - км 218+000); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/12 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 212+900 - км 213+200); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/10 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 211+700 - км 211+900); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/1 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 199+300 - км 205+120); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/11 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 212+400 - км 212+700); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/7 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 218+000 - км 225+455); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/6 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече км 187+645 - км 193+470); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/13 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Городище-Рівне-Старокостянтинів км 173+000); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/3 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Городище-Рівне-Старокостянтинів км 169+700); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/4 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Городище-Рівне-Старокостянтинів км 174+800); Договір субпідряду про закупівлю робіт за державні кошти № 4/5 від 09.02.2011 року (про роботи з поточного ремонту на автомобільній дорозі Доманове-Городище-Рівне-Старокостянтинів км 169+750).

Судом встановлено, що у лютому-березні 2011 року позивачем із контрагентом-субпідрядником ТОВ "Юзол" було виконано господарських операцій на загальну суму 852501,00 грн., у тому числі ПДВ - 142083,00 грн. Вказані обставини підтверджуються: довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, із актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в на загальну суму 852501,00 грн., (у т.ч. ПДВ - 142083,51 грн.), у тому числі: у лютому 2011 року на загальну суму 604238,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 100706,34 грн.), у т.ч.: на загальну суму 65821,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10970,00 грн.); на загальну суму 59280,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9880,00 грн.); на загальну суму 85460,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14243,00 грн.); на загальну суму 89534,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14922,00 грн.); на загальну суму 74552,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 12425,00 грн.); на загальну суму 93594,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15599,00 грн.); на загальну суму 59280,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9880,00 грн.); на загальну суму 76717,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 12786,00 грн.); у тому числі у березні 2011 року на загальну суму 248263,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 41377,17 грн.), у тому числі: на загальну суму 66359,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 11060,00 грн.); на загальну суму 79346,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 13224,00 грн.); на загальну суму 61859,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10310,00 грн.); на загальну суму 40699,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6783,00 грн.); податковими накладними на загальну суму 852501,00 грн., (у т.ч. ПДВ - 142083,51 грн.), у тому числі: № 21 від 09.02.2011 року на загальну суму 268500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44750,00 грн.); № 22 від 24.02.2011 року на загальну суму 280000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 46666,67 грн.); № 1 від 04.03.2011 року на загальну суму 55738,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9289,67 грн.); № 2 від 09.03.2011 року на загальну суму 248263,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 41377,17 грн.); платіжним дорученням № 80 від 09.03.2011 року на суму 248263,00 грн.; випискою банку від 28.02.2011 року на суму 280000,00 грн.; випискою банку від 28.02.2011 року на суму 268500,00 грн.; випискою банку від 24.04.2011 року на суму 55738,00 грн.

Вказані роботи були використані позивачем для виконання робіт для контрагента-замовника Служби автомобільних доріг України у Рівненській області, що підтверджується: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за лютий 2011 року на загальну суму 7664100,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1277350,00 грн.); довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за березень 2011 року на загальну суму 5968777,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 994792,83 грн.); податковою накладною № 1/24 від 04.02.2011 року на загальну суму 3156916,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 526152,67 грн.); податковою накладною № 2/24 від 08.02.2011 року на загальну суму 268584,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44764,00 грн.); податковою накладною № 3/24 від 21.02.2011 року на загальну суму 4238600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 706433,33 грн.); податковою накладною № 4/24 від 28.02.2011 року на загальну суму 81676,96 грн. (у т.ч. ПДВ - 13612,83 грн.); податковою накладною № 1 від 04.03.2011 року на загальну суму 2228300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 371383,33 грн.); податковою накладною № 2 від 22.03.2011 року на загальну суму 3552839,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 592139,83 грн.); податковою накладною № 3 від 30.03.2011 року на загальну суму 37638,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6273,00 грн.); податковою накладною № 4 від 30.03.2011 року на загальну суму 150000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн.); випискою банку від 08.02.2011 року на суму 268584,00 грн.; випискою банку від 21.02.2011 року на суму 4238600,00 грн.; випискою банку від 04.03.2011 року на суму 2228300,00 грн.; випискою банку від 22.03.2011 року на суму 3552839,00 грн.; випискою банку від 30.03.2011 року на суму 37638,00 грн.; випискою банку від 30.03.2011 року на суму 150000,00 грн.

У контрагента ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" позивачем було придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 3798,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 633,03 грн.), які були використані в господарській діяльності, що підтверджується: видатковими накладними: № 335 від 16.06.2011 року на загальну суму 3118,73 грн. ( у т.ч. ПДВ - 519,79 грн.); № 319 від 07.06.2011 року на загальну суму 461,18 грн. ( у т.ч. ПДВ - 76,86 грн.); № 320 від 07.06.2011 року на загальну суму 218,26 грн. ( у т.ч. ПДВ - 36,38 грн.); податковими накладними: № 17 від 16.06.2011 року на загальну суму 3118,73 грн. ( у т.ч. ПДВ - 519,79 грн.); № 5 від 07.06.2011 року на загальну суму 461,18 грн. ( у т.ч. ПДВ - 76,86 грн.); № 6 від 07.06.2011 року на загальну суму 218,26 грн. ( у т.ч. ПДВ - 36,38 грн.); платіжними дорученнями/виписками банку: № 878 від 07.06.2012 року на суму 461,18 грн.; № 1011 від 02.06.2012 року на суму 218,26 грн.; № 259 від 14.06.2012 року на суму 5000,00 грн.; журналом реєстрації довіреностей за червень 2011 року; матеріальним звітом за червень 2011 року; вимогами на видачу товарно-матеріальних цінностей зі складу у виробництво за червень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у контрагента ТОВ "Консоль і К" позивачем було придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 50037,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8339,60 грн.), які були використані в господарській діяльності, що підтверджується: видатковими накладними: № 11 від 05.06.2012 року на загальну суму 16065,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 2677,50 грн.); № 38 від 28.08.2012 року на загальну суму 33972,60 грн. ( у т.ч. ПДВ - 5662,10грн.); податковими накладними: № 1 від 05.06.2012 року на загальну суму 16065,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 2677,50 грн.); № 38 від 28.08.2012 року на загальну суму 33972,60 грн. ( у т.ч. ПДВ - 5662,10 грн.); журналом реєстрації довіреностей за 2012 рік; матеріальним звітом за серпень 2012 року; прибутковим ордером від 05.06.2012 року; реєстром вивезення матеріалів на склад трасу; актом вивозу матеріалів на трасу за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 року; звітом центрального складу за червень 2012 року; відомістю № 13 видачі паливно-мастильних матеріалів за червень 2012 року; відомістю № 14 видачі паливно-мастильних матеріалів за червень 2012 року; відомістю № 15 видачі паливно-мастильних матеріалів за червень 2012 року; відомістю № 16 видачі паливно-мастильних матеріалів за червень 2012 року; відомістю № 17 видачі паливно-мастильних матеріалів за червень 2012 року; відомістю № 28 видачі паливно-мастильних матеріалів за червень 2012 року; відомістю № 19 видачі паливно-мастильних матеріалів за червень 2012 року.

До матеріалів справи долучені Свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.09.2007 року (реєстраційний номер 20305220) та свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 1605-р від 13.09.2007, відповідно до яких, позивачу належать будівлі та споруди за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул.Киїська (вул.Лібкнехта), буд. 24а. Серед вказаних споруд, зокрема: будівлі складу, навіс, будівлі ремонтної майстерні, будівля ГСМ.

Згідно ч. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування валового доходу до 01.04.2011 року здійснювався на підставі ст.4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Валовий дохід визначався, як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання встановлений ст.138 Податкового кодексу України, зокрема, у п.п.138.1.1 п.138.1 вказаної норми передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п.201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом наведених норм законодавства, вбачається, що необхідною умовою для включення витрат платником податків, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків та підтвердження відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Як встановлено судом, згідно інформації з офіційного веб-сайту Державної фіскальної служби України, свідоцтва платника ПДВ контрагентів ТОВ "Юзол" та ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" станом на 06 жовтня 2014 року не анульовані. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Консоль і К" анульоване 13 червня 2014 року, тобто, і на момент складання акту перевірки, і після перевірки, вказаний контрагент був зареєстрованим платником ПДВ.

Судом встановлено, що суми витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за господарськими операціями з ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" та ТОВ "Консоль і К" підтверджуються належними первинними документами, оплата за отримані роботи та товарно-матеріальні цінності проведена повністю, що підтверджується відповідачем у акті перевірки.

При цьому, податкові накладні сформовані відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1401/18696 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 (чинного на момент здійснення правочинів) містять усі обов'язкові реквізити та видані особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість на момент видачі таких податкових накладних. Вказані обставини не заперечуються сторонами. Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст та обсяг. Зауваження представника відповідача, висловленні під час судових засідань, що такі документи не містять деякі реквізити, суд відхиляє, оскільки під час перевірки таких зауважень не було зафіксовано, а вказані дефекти форми не заважають визначенню здійсненої господарської операції, її змісту, обсягу та за який період така операція була здійснена. Отже, вказані первинні документи, за дослідженими господарськими операціями, є підставою для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суд критично оцінює висновки ДПІ у м.Рівному про безтоварність правочину позивача з ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" та ТОВ "Консоль і К" з огляду на обставини щодо відсутності у таких контрагентів основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними договорів чим і підтвердили факт їх укладення. Податковим органом не було доведено, що сторони, укладаючи обумовлені договори, мали умисел на укладення їх з іншою метою ніж та, яка вказана у договорі. ДПІ у м.Рівному не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" та ТОВ "Консоль і К" та вказували б на те, що дані у довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, актах приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, видаткових та податкових накладних, виписаних продавцем (постачальником) не відповідають дійсності.

Також суд зазначає, що посадові особи позивача не були визнані винними вироком суду, щодо проведення удаваних фінансово-господарських операцій без мети реального настання правових наслідків.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено про умисне укладення угод позивача з та ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" та ТОВ "Консоль і К" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з метою ухилення від сплати податків або з метою здійснення фіктивної діяльності, оскільки не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Крім того, представником відповідача не було надано жодних доказів щодо знаходження у суді кримінальних справ стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів за злочини, пов'язані із несплатою податків або здійснення фіктивних правочинів. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується, як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, так і використання, придбаних робіт та товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Юзол", ТОВ ПМЗТ "Агро-Комплект" та ТОВ "Консоль і К" в господарській діяльності позивача.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, отриманням економічних вигод, що описані вище, та підтверджують обґрунтованість визначення сум витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення, а заперечення відповідача суд частково відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

За даних обставин суд приходить до висновку про не відповідність нормам чинного законодавства України податкових повідомлень-рішень № 0001372201 від 07.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання податком на прибуток підприємств в сумі 177258,00 грн., у тому числі: 172880,00 грн. - за основним платежем, 4378,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001382201 від 07.07.2014 року, про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 226584,00 грн., у тому числі: 151056,00 грн. - за основним платежем, 4171,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю

Византи протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0001122201 від 02.06.2014 р., №0001372201 від 07.07.2014 р., №0001382201 від 07.07.2014 р.

Присудити на користь позивача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.