Рішення

від 16.04.2014 по справі 370/2639/13-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа № 370/2639/13-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді В.О.Оберемко, при секретарі: Гребінській Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Макарівська районна державна адміністрація, Головне управління юстиції у Київській області в особі Броварського міського державного нотаріуса Журавської Валентини Вікторівни про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулась до суду з вказним позовом в обгрунтування якого, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її колишній чоловік ОСОБА_5, шлюб з яким було розірвано 19.03.2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області. Спадкоємцями до майна померлого першої черги за законом є вона та їх спільні малолітні діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також його батьки: батько ОСОБА_8, який своєю нотаріально засвідченою заявою відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 - матері померлого, а також син померлого від першого шлюбу ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається, окрім іншого, з земельної ділянки площею 1,9999 га в с.Вільне Макарівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення садівництва та яка була придбана позивачем та померлим чоловіком за час шлюбу та спільного проживання як подружжя. Враховуючи, що шлюбний договір між ними не укладався, тому в силу вимог ст ст. 61,70 СК України з врахуванням наведених істотних обставин, просить відступити від рівності часток подружжя та визнати за нею право власності в порядку спадкування на 4/5 частини вказаної земельної ділянки та по 1/10 частині на користь їхніх спільних з спадкодавцем дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В судове засідання позивач не прибув, згідно поданої письмової заяви позовні вимоги пдтримав та просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперчив.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не прибули, згідно поданих письмових заяв позов визнали.

Треті особи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи в судове засідання не прибули, поважності причин неявки суду не повідомили, зяв та клопотань не подавали, представників не направили.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм право відносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 колишній чоловік ОСОБА_1 позивача по справі (підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.07.2012 року, а.с.21), шлюб з яким було розірвано 19.03.2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області (підтверджується рішенням вказаного суду від 19.06.2012 року по справі №1007/4138/2012, а.с.69).

Спадкоємцями до майна померлого першої черги за законом є позивач та їх спільні малолітні діти - ОСОБА_6 (підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, а.с.12) та ОСОБА_7 (підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.01.2010 року, а.с.13), які у встановленому законодавством порядку спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли та на частину спадкового майна отримали свідоцтво про право на спадщину за законом (підтверджується відповідними свідоцтвами, а.с.97-98), а також його батьки: батько - ОСОБА_8, який своєю нотаріальною посвідченою заявою (а.с.23, 129 зворот) відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 - матері померлого, яка в свою чергу також у встановленому законодавством порядку спадщину прийняла (а.с.129). Крім того, спадкоємцем до майна померлого першої черги за законом є його син від першого шлюбу - ОСОБА_3, який у встановленому законодавством порядку спадщину прийняв.

Вищевикладені обставини також підтверджуються письмовими матеріалами справи, а саме: матеріалами спадкової справи №308/2012 Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області (а.с.114-238). Згідно матеріалів цієї ж спадкової справи спадкоємці у визначеному законом порядку отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майна у відповідних частках (ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 по 1/5 частині спадкового майна а ОСОБА_2 -2/5 частини).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається, окрім іншого, з земельної ділянки площею 1,9999 га в с.Вільне Макарівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення садівництва та яка була придбана позивачем та померлим чоловіком за час шлюбу та спільного проживання, як подружжя (підтверджується договором купівлі -продажу земельної ділянки від 26.11.2010 року, кадастровий номер: 3222781500:03:004:0039, а.с.14,14 зворот, державним актом на право власності на земельну ділянку, а.с.15, 15 зворот).

Відповідно до письмових матеріалів справи, а саме: вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2010 року по справі №1-310/2010 ОСОБА_5 за фактом заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості своїй дружині, тобто позивачу по справі, було засуджено за ст. 122 ч.1 КК України до одного року обмеження волі з відстрочкою виконання вироку терміном на один рік та покладенням певних обов'язків. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.09.2010 року вищевказаний вирок скасовано та на підставі ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та передано його на поруки трудовому колективу, провадження по справі закрито.

Відповідно до письмових матеріалів справи малолітні діти позивача та спадкодавця - ОСОБА_6, ОСОБА_7 страждають на хронічні хвороби (підтверджується витягом з протоколу діагностичного засідання ПМПК, консультативними заключеннями, висновками, виписками та витягами з медичної документації, а.с.26 -62).

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.ст. 1268 - 1269 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом може прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття не залежно від часу прийняття спадщини. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

У відповідності із положеннями ч. 2-3 п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину у судовому порядку не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє у оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).Частиною 2 ст. 70 СК України передбачено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї, чи не на її потреби, або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі .

Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Визнання відповідачем позову в частині визнання права власності на спадкове майно за малолітніми дітьми суперечить закону, оскільки позивач звернулась до суду від свого імені, а не в інтерсах малолітніх дітей, а тому в цій частині суд його не приймає.

Враховуючи викладене, з врахуванням вищевикладених істотних обставин (наявність заподіяних тілесних ушкоджень позивачу спадкодавцем, хронічні хвороби дітей), аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, та надані сторонами пояснення по справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, суд вважає за необхідне відступити від засад рівності часток подружжя, проте, так як позивач звертається з позовом від свого імені а не в інтересах малолітніх дітей і останньою не було дотримано нотаріального порядку оформлення права на спадщину, тому позов підлягає частковому задоволенню.

В той же час, суд критично відноситься до визнання відповідачами позову, оскільки визнання позову останніми суперечить порушує права та інтереси інших осіб.

Судові витрати у розмірі 236, 42 грн. підлягають стягненню в рівних частинах з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 61, 70 СК України, ст. 372, 1268 - 1269 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 11, 59- 60, 174, 88, 212, 215, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/5 частини земельної ділянки площею 1,9999 га у с. Вільне Макарівського району Київської області, кадастровий №3222781500:03:004:0039, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №622518 від 25.06.2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові вирати в розмірі 236 грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.О.Оберемко