Постанова

від 29.10.2014 по справі 487/8010/14-к

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Провадження №1-кп/487/472/14

Справа № 487/8346/14-к

В И Р О К

Іменем України

29.10.2014 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора прокуратури міста Миколаєва - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201415001000112 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Миколаєві, росіянина, громадянина України, що має вищу освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджувався

у скоєні злочину, передбаченого ст..286 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2014 року близько 01-00 години, в темний час доби, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по сухій, асфальтованій, освітленій міським електроосвітленням, проїзній частині пр-ту.Леніна від вул..Фрунзе в напрямку вул.Бузника у м.Миколаєві.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу в районі будинку 4/8 по пр-ту.Леніна у м.Миколаєві, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 додатку 1 а також дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, ОСОБА_5 , порушив вимоги п.п.2.3 «б», 12.3, 18.1 ПДР України, а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував фактичної дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу, хоча був зобов`язаний постійно їх контролювати і мав таку можливість, своєчасно не виявив зміну дорожньої обстановки у вигляді появи пішохода ОСОБА_6 , який спокійною ходою, по пішохідному переходу, почав перетинати проїзну частину пр-ту.Леніна з права на ліво відносно руху транспортного засобу, та, маючи технічну можливість своєчасним застосуванням екстреного гальмування з зупинкою транспортного засобу до лінії його руху, запобігти наїзду на пішохода, не вжив заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, внаслідок чого правою передньою частиною свого автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .

В результаті наїзду, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою м`яких тканин тім`яної області з права, синця в області нижньої щелепи з ліва, закритої травми грудної клітини, з множинними переломами ребер з права (2,5,6,7), правостороннім гемнопнєвмотораксом, забою правої легені, підшкірної емфіземи з права, розривом грудинно-елючинного зчленування з права, перелому грудинного сінця правої ключиці, спадин лівого ліктьового суглобу, саден на животі з права, забою поперекової області з права, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю, суду показав, що 13.06.2014 року близько 01-00 години, керуючи автомобілем «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині пр-ту.Леніна від вул..Фрунзе в напрямку вул.Бузника у м.Миколаєві.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу в районі будинку 4/8 по пре-ту.Леніна у м.Миколаєві, відволікся від керування, та пропустив момент появи пішоходу на пішохідному переході. Намагався уникнути зіткнення, однак не зміг, та правою частиною автомобілю допустив наїзд на потерпілого. Після чого викликав швидку та працівників ДАІ.

У скоєному щиро розкаявся. Також зазначив, що його робота, та як наслідок матеріальний дохід для утримання сім`ї пов`язаний з його можливістю реалізувати право на керування транспортними засобами, якого і просив суд не позбавляти його. Заявлений прокурором в інтересах держави цивільний позов визнав у повному обсязі. Заявлений потерпілим цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди не визнав.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що дійсно 13.06.2014 року приблизно о 01-00 годині переходив проїжджу частину пр-та Леніна у м.Миколаєві по пішохідному переході в районі будинку №4/8. При цьому на нього здійснив наїзд обвинувачений, самого моменту ДТП він не пам`ятає, так як втратив свідомість. Внаслідок ДТП він отримав значні тілесні ушкодження та тривалий час проходив лікування. Підтвердив факт отримання від обвинуваченого 4000 грн., в рахунок відшкодування витрат пов`язаних з лікуванням , про що надав розписки.

Заявлений цивільний позов уточнивши, просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Кредо» на його користь 13421,12 грн. витрат на лікування та у солідарному порядку з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Кредо» та ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн. Обвинуваченого просив суворо не карати, не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім показів обвинуваченого та потерпілого винуватість ОСОБА_5 у скоєні інкримінованого йому злочину також підтверджується дослідженими судом висновками експертиз

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 22.07.2014 року, у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою м`яких тканин тім`яної області з права, синця в області нижньої щелепи з ліва, закритої травми грудної клітини, з множинними переломами ребер з права (2,5,6,7), правостороннім гемнопнєвмотораксом, забою правої легені, підшкірної емфіземи з права, розривом грудинно-елючинного зчленування з права, перелому грудинного сінця правої ключиці, спадин лівого ліктьового суглобу, саден на животі з права, забою поперекової області з права, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Відповідно до Висновку комплексної транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи №795 від 08.07.2014 року пошкодження на автомобілі, утворення яких характерно при контактуванні з частинами тіла людини, розташовані починаючи від правої передньої кутової частини, правому передньому крилі, капоті справа, лобовому склі.

При уимовах, викладених в постанові про призначення експертизи, даних, отриманих при досліджені автомобіля та аналізі інформації, відображеної на копії схеми до протоколу огляду місця ДТП, місце наїзду автомобіля на пішохода, знаходилося на пішохідному переході.

Відповідно до висновку експерта №662 від 08.07.2014 року гальмова, ходова, та рульова системи автомобілю «ВАЗ 2110» «Богдан» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП знаходилися у технічно справному стані.

Відповідно до висновку експерта №857 від 21.07.2014 року, водій ОСОБА_5 мав технічну можливість, шляхом застосування своєчасного гальмування, попередити наїзд на пішохода, та уникнути ДТП. Дії ОСОБА_5 не відповідають вимогам п.п.18.1 ПДР України.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого злочину, судом в порядку ст..349 ч.3 КПК України, за недоцільністю не проводилось дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорювались. При цьому суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням висновків експертиз та характеризуючих ОСОБА_5 матеріалів, а також доказів наданих потерпілим на заявлений цивільний позов.

Виходячи з наведеного, враховуючи обставини справи, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Заявлений по справі цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради, з урахуванням обставин справи та визнання обвинуваченим, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до положень ст..1206 ЦК України.

При вирішенні цивільного позову, щодо стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Кредо» на користь ОСОБА_9 13421,12 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Та у солідарному порядку з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Кредо» та ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн., суд виходить з наступного.

12.04.2014 року відповідно до полісу АІ №6147997, ОСОБА_10 застрахував цивільно-правову відповідальність, як володільця транспортного засобу «ВАЗ 211010» «Богдан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у ТДВ СК «Кредо».

Строк дії договору з 12.04.2014 року по 11.04.2015 року, зі встановленням ліміту відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) 100000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 50000 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

17.06.2014 року ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст..33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), звернувся до ТДВ СК «Кредо» щодо виплати страхового відшкодування, повідомивши страховика про час місце та обставини ДТП, внаслідок якого постраждала третя особа потерпілий ОСОБА_11 .

Відповідно до ст..22 п.22.1 Закону - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст..23 Закону - шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого, шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим.

Відповідно до ст..24 п.24.1 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Потерпілим було документально підтверджено витрати на придбання ліків, у період проходження курсу лікування у Міській лікарні швидкої медичної допомоги з 13.06.2014 року по 07.07.2014 року на суму 13421,12 грн.

З урахуванням викладеного з цивільного відповідача на користь потерпілого підлягає стягненню страхова виплата у розмірі 13421,12 грн. витрат понесених на лікування.

Відповідно до положень ст..26 Закону з ТДВ СК «Кредо» на користь потерпілого також підлягає стягненню 671,06 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди ( 13421,12 грн./100%х5%).

Суд не приймає до уваги заперечення представника цивільного відповідача, щодо того, що на даний час (до встановлення вини ОСОБА_5 у скоєнні вказаної ДТП), вимога потерпілого до них є безпідставною, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях ст..ст. 1166, 1167, 1192, 1194 ЦК України та положеннях Закону.

Згідно ст..23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Та може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я»

З матеріалів справи вбачається, що травми отримані потерпілим ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стали джерелом довготривалих фізичних страждань та негативних емоцій. Таким чином потерпілому було завдано значну моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях пов`язаних, з порушенням звичного укладу життя, пов`язаного з проходженням курсів лікування та реабілітації, що призвело до порушення соціальних зв`язків потерпілого. З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнав потерпілий, ступеню вини ОСОБА_5 , добровільного часткового відшкодування шкоди, та з огляду на вимоги розумності і справедливості суд вважає, що моральну шкоду, яку належить стягнути з обвинуваченого, слід визначити у розмірі 15000 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є тяжким; особу обвинуваченого, який раніше не засуджувався, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , 2013 року народження.

Обставина справи, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 - є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин справи, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без його ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України без призначення додаткового покарання, при цьому застосувавши положення ст..ст.75,76 КК України

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.368, 370, 374 КПК України , суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської області 6316,27 грн. коштів витрачених на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо»» на користь ОСОБА_6 - 13421,12 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на лікування та 671,06 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати по проведенню експертиз в дохід держави в особі МВ ОНДІСЕ у розмірі 1156,20 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Заводського районного

суду м.Миколаєва ОСОБА_1