Рішення

від 23.10.2014 по справі 369/10292/13-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.10.2014

Справа № 369/10292/13-ц

Провадження № 2/369/15/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Усатов Д.Д.

за участю секретаря Котляр А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_2, третя особа - садівниче товариство «Воїн-3» про визнання незаконними та скасування розпоряджень, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду в інтересах держави до відповідачів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_2, третя особа - садівниче товариство «Воїн-3» про визнання незаконними та скасування розпоряджень, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки.

Свої вимоги мотивував тим, що прокуратурою району виявлено порушення законності відведення у власність громадян земельних ділянок на території Гореницької сільської ради єво-Святошинського району Київської області.

Так, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 06.11.09 № 1559 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯИ № 603063 на право власності на земельну ділянку площею 1 га, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3222482000:12:003:0207.

У подальшому, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 13.02.10 № 970 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо зміни призначення вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_2 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 11.03.10 № 1721 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни використання цієї земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЛ № 581890 на право власності на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207.

Згідно висновку про експертну грошову оцінку від 02.09.13 розробленого ТОВ КФ «Ріва» експертна грошова оцінка цієї земельної ділянки склала 734300 гривень.

Разом з цим, вказані державні акти на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207 видані ОСОБА_2 з порушенням вимог земельного законодавства та повинні бути визнані недійсними з наступних підстав.

Зокрема, садівниче товариство «Воїн-3» використовує на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району земельні ділянки загальною площею 30,8 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000501, виданого на підставі рішення 2 сесії XXII скликання Гореницької сільської ради від 16.08.94, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Ц6.

Проте, перевіркою проведеною прокуратурою області за участі спеціалістів: Державної інспекції сільського господарства в Київській області, відділу Держземагентства у Києво-Святошинському районі та інженера геодезиста встановлено, що земельна ділянка - з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, яка належить ОСОБА_2, відведена за рахунок 0,9693 га землі, що перебуває у користуванні, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000501, у садівничого товариства «Воїн-3» без згоди останнього, чим незаконно припинено його право постійного користування земельною ділянкою, про що Державною інспекцією сільського господарства в Київській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.07.13 № А110/144.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Згідно статті 36 1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в суді), прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель, запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно ст. 5 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання та інше.

Указом Президента України від 13.04.11 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі покладено на Державну інспекцію сільського господарства України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 4.1. статті 4 «Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.11 №770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.12 за № 34/20347, Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за:

- дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Проте ні Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» ні Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.11 № 459/2011, та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють повноваження Державної інспекції сільського господарства України та її структурних підрозділів не передбачено повноважень останньої щодо звернення до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними або нікчемними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земель державної та комунальної власності, визнання права власності держави на земельні ділянки.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з цивільним позовом, прокурор пред'являє цей позов у інтересах держави як позивач.

Тому заступник прокурора просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 06.11.09 № 1559 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту; визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 603063 площею 1 га, з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, та скасувати його державну реєстрацію; визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 13.02.10 № 970 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо зміни призначення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва; визнати незаконними та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.03.10 № 1721 в частині затвердження технічної документацію із землеустрою щодо зміни використання земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва; визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 581890 площею 1 га та вартістю 734300 грн., з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, та скасувати його державну реєстрацію. Судові витрати просив покласти на відповідачів.

У судовому засіданні прокурор повністю підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник Києво-Святошинської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином причини неявки суду не відомі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином причини неявки суду не відомі.

Таким чином, суд, вислухавши пояснення прокурора, повно і всебічно з'ясувавши обставини в справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища яке існувало до видання цього акта.

В статті 387 Цивільного кодексу України вказано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.04 № 7 постановлено, що виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК), глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Згідно з пунктом 7 зазначеної Постанови, судам слід мати на увазі, що спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Судом встановлено, що що прокуратурою району виявлено порушення законності відведення у власність громадян земельних ділянок на території Гореницької сільської ради єво-Святошинського району Київської області.

Так, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 06.11.09 № 1559 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯИ № 603063 на право власності на земельну ділянку площею 1 га, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3222482000:12:003:0207.

У подальшому, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 13.02.10 № 970 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо зміни призначення вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_2 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 11.03.10 № 1721 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни використання цієї земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЛ № 581890 на право власності на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207.

Згідно висновку про експертну грошову оцінку від 02.09.13 розробленого ТОВ КФ «Ріва» експертна грошова оцінка цієї земельної ділянки склала 734300 гривень.

Разом з цим, вказані державні акти на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207 видані ОСОБА_2 з порушенням вимог земельного законодавства та повинні бути визнані недійсними з наступних підстав.

Зокрема, садівниче товариство «Воїн-3» використовує на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району земельні ділянки загальною площею 30,8 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000501, виданого на підставі рішення 2 сесії XXII скликання Гореницької сільської ради від 16.08.94, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Ц6.

Проте, перевіркою проведеною прокуратурою області за участі спеціалістів: Державної інспекції сільського господарства в Київській області, відділу Держземагентства у Києво-Святошинському районі та інженера геодезиста встановлено, що земельна ділянка - з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, яка належить ОСОБА_2, відведена за рахунок 0,9693 га землі, що перебуває у користуванні, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000501, у садівничого товариства «Воїн-3» без згоди останнього, чим незаконно припинено його право постійного користування земельною ділянкою, про що Державною інспекцією сільського господарства в Київській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.07.13 № А110/144.

З урахуванням викладеного, розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 06.11.09 № 1559, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, а також розпорядження цієї райдержадміністрації від 13.02.10 № 970 та від 11.03.10 № 1721, якими змінено її цільове призначення, прийняті в порушення вимог ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 1,3, 17, 116, 141, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 6, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 50 Закону України «Про землеустрій» і повинні бути визнані незаконними та скасованими на підставі ст.ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 43, 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 отримала державні акти серії ЯИ № 603063 та ЯЛ № 581890 на право власності на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише в порядку передбаченому ст.ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, шляхом визнання недійсними вказаних державних актів на право власності на земельну ділянку, оскільки право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку набуто в порушення вимог ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 17, 116, 141, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 6, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», та витребуванням зазначених земельних ділянок на користь держави.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом статей 78, 116 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність, із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою шодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

За змістом ст. 41 Конституції України, ст. 90 ЗК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Власники земельних ділянок мають право продавати, іншим шляхом відчужувати земельну ділянку…, самостійно господарювати на своїй землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Згідно зі ст. ст.153,152,155 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом та іншими Законами України; Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосуванням інших, передбачених Законом, способів. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України). З

гідно ч. 1 ст.84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до п. б) ч.1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності у порядку визначеному ст. 118 цього Кодексу, яка передбачає, що передача у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади в залежності від місця розташування цієї землі.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.. 155 ЗК України "У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта,яким порушуються права особи щодо володіння,користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою,такий акт визнається недійсним".

Згідно статті 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, протиправність видання оскаржуваного розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо надання у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Чабанівської сільської ради Києво-Святошинського району, суд вважає доведеною.

У відповідності до статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Крім того, у відповідності до ст.215 ЦК України слідує, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

З частини 1 статті 203 ЦК України слідує, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що підстава видачі державного акта серії ЯЛ № 351443 на земельну ділянку, площею 0,12 га, розташовану в межах Чабанівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської област, відсутня, то і державний акт має бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація - скасована.

За таких обставин суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області.

Суд також приходить до висновку про стягнення з відповідача судового збору на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст..ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 25, 59 ЗУ "Про Місцеве Самоврядування України", Пленум Верховного Суду України в Постанові від 16 квітня 2004 року за № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 зазначивши, що "Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст..ст. 20, 78, 81, 84, 116, 122, 126, 152, 153, 155, 158, ЗК України, ст.. ст. 16, 21,203, 215, 328, 373, 388, 393 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 06.11.09 № 1559 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 603063 площею 1 га, з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 13.02.10 № 970 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо зміни призначення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.03.10 № 1721 в частині затвердження технічної документацію із землеустрою щодо зміни використання земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 581890 площею 1 га та вартістю 734300 грн., з кадастровим номером 3222482000:12:003:0207, та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна ) грн. на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з його проголошення чи протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Д.Усатов