Рішення

від 20.10.2014 по справі 916/3373/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2014 р.Справа № 916/3373/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛКОМ - ЗАХІД"

про стягнення 16229,30грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Чумак О.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 20.10.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛКОМ - ЗАХІД" про стягнення заборгованості в розмірі 16229,30грн., з яких основний борг в сумі 7968,14грн., пеня в розмірі 95,59грн. та 3% річних в сумі 108,11грн. та індекс інфляції в розмірі 8057,46грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2014р. було порушено провадження у справі №916/3373/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛКОМ - ЗАХІД" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, господарство Одеського НВО „Еліта".

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 20.10.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

05.03.2012р. між Публічним підприємством „Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНТЕЛКОМ-ЗАХІД" був укладений договір оренди місць у стійках, Юнітів для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв №105-37.

Пунктом 12.1 договору передбачення, що цей договір укладено на період з 26.03.2012р. до 31.01.2015р.

Згідно пункту 1.1 Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину технологічної стійкі у кімнаті Споживачів (далі - майно), розташоване в м. Одеса на 3-му поверсі 3-х поверхового будинку №37 по вул. Катерининська, загальною кількістю 2 (два) U (Юніта) у стійці СКУ, для розміщення технічного обладнання.

Передача Орендареві Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з відповідними наслідками (п.2.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи 05.03.2012р. між сторонами по справі був підписаний Акт приймання - передачі майна, відповідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв згідно з договором №105-37 від 05.03.2012р. в строкове платне користування частину технологічної стійкі висотою два U Юніта (Майно) у кімнаті Споживачів на 3-му поверсі 3-х поверхового будинку №37 по вул. Катерининська, м. Одеса для встановлення технічного обладнання.

Розділом 3 договору передбачені умови розрахунку. Так, відповідно п.3.1 договору орендна плата вноситься Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 304 грн. з ПДВ за 1 U (Юніт)/місце в стійці СКУ. Орендна плата за перший місяць оренди за два U Юніта у стійці СКУ становить 608 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії договору оренди. Орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Позивач зазначає, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного внесення орендної плати в нього виникла заборгованість з орендної плати станом на 28.07.2014р. в розмірі 7968,14грн.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №105-37 від 05.03.2012р. щодо оплати орендної плати Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин мають виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договорів.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №105-37 від 05.03.2012р. в сумі 7968,14 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач перед позивачем порушив виконання своїх зобов'язань за договором оренди №105-37 від 05.03.2012р. що зумовило нарахування останнім пені в сумі 95,59грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду розрахунку пені, тому судом самостійно здійснено перерахунок пені, в зв'язку з чим розмір пені який підлягає задоволенню склав 52,25грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 108,11грн. та індекс інфляції в сумі 8057,46грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛКОМ - ЗАХІД" трьох відсотків річних в сумі 108,11грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що ж стосується розрахунку інфляційних витрат то суд відзначає його невідповідність приписам чинного законодавства, тому судом був самостійно здійснений перерахунок інфляційних витрат, в зв'язку з чим сума індексу інфляції яка підлягає задоволенню складає 947,96грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛКОМ - ЗАХІД" (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, господарство Одеського НВО „Еліта"; код:30084320) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства „Укертелеком" (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) 7968(сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім)грн. 14 коп. основного боргу, 52 (п'ятдесят дві) грн. 25коп. -пені, 108 (сто вісім)грн.11коп. - 3% річних, 974 (дев'ятсот сорок сім)грн. 96 - індексу інфляції та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00коп.- судового збору.

3. Врешті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.10.2014р.

Суддя К.Ф. Погребна