Постанова

від 23.10.2014 по справі 822/3823/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3823/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Собко Г.І.

позивача - Точковий В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "INTER CARS UKRAINE" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - ДПІ у м. Хмельницькому), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Хмельницькому від 28.08.2014 року №2684 та стягнути на користь позивача судові витрати.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 10.09.2014 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошує на тому, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень, у т.ч. наказів про призначення перевірки, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В даному випадку, як стверджує відповідач, посадові особи податкового органу були допущені позивачем до перевірки, а відтак підстави для скасування наказу щодо її проведення відсутні.

У судовому засіданні представник відповідач вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача проти доводів апелянта заперечив та посилаючись на письмові заперечення №317 від 13.10.2014 року, просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "INTER CARS UKRAINE" (ідентифікаційний код 30865632), зареєстроване як юридична особа 17.04.2000 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачем, 28.08.2013 року вручено ТОВ "INTER CARS UKRAINE" запит №17025/10/22-25-22-07 від 22.08.2013 року, про надання пояснень та їх документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів по господарських відносинах із приватним підприємством (далі - ПП) "Славія-Авто" (ідентифікаційний код 30918296) за період червень-грудень 2011 року.

Листом №285 від 05.09.2013 року "Про надання пояснень та їх документальних підтверджень", позивачем надано податковому органу відповідь на вищезазначений запит №17025/10/22-25-22-07 від 22.08.2013 року.

В подальшому, 28.08.2014 року ДПІ у м. Хмельницькому, на підставі пп.78.1.1 п.78 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ, Кодекс) прийнятий наказ №2684 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "INTER CARS UKRAINE" з питань документального підтвердження господарських відносин з ПП "Славія-Авто" за період червень-грудень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку в зв'язку з наданням документальних підтверджень здійснення операцій з контрагентом (ПП "Славія-Авто") не в повному обсязі.

Оскарження правомірності вказаного наказу і слугувало підставою звернення ТОВ до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задоволенні позову виходив з того, що проведення документальної позапланової перевірки за період, що вже перевірявся (повторна перевірка), можливе лише у порядку, визначеному пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПКУ, згідно з яким, підставою для проведення перевірки за вже перевірений період є здійснення контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня перевірки документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, що в даному випадку відповідачем дотримано не було.

Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.

Вирішуючи спір, судом враховано, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державно-' податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачено підстави проведення документальних позапланових перевірок.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Вищий адміністративний суд України в постанові № К/800/29102/13 від 19.12.2013 року зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Оскільки позивач допустив посадових осіб апелянта до проведення перевірки не використавши своє право не допуску посадових осіб до проведення перевірки, тому підстави для визнання протиправними дій по проведенню перевірки відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена і в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 по справі № К/9991/79069/12 та від 30.10.2013 по справі №К/9991/79069/12.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "28" жовтня 2014 р. .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.