Ухвала

від 21.10.2014 по справі 638/12401/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 638/12401/14-ц Головуючий 1 інст. - Руднєва О.О.

Провадження № 22ц/790/6936/14 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: договірні

УХВАЛА

21 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Кружиліної О.А., Шаповал Н.М.,

при секретарі - Рязановій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 липня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення бору за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

21 липня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 873000 грн., трьох процентів річних у сумі 42047 грн. 50 коп., в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики від 08 липня 2012 в загальній сумі 915047 гривень 50 коп., з яких 873000 гривень сума основного зобов'язання, 42047 гривень 50 копійок три проценти річних. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплаті судового збору в сумі 3654,00 гривні.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 липня 2014 року відкрито провадження у вищезазначеній справі.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08.07.2012 року в загальній сумі 915047, 50 гривень та судовий збір у сумі 3654 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23 липня 2014 року про відкриття провадження у справі у зв'язку з недотриманням судом правил підсудності та передати справу для розгляду за підсудністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; змінити ухвалу; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України , позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч.ч. 9, 14 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7, 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади», відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб. Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. п. 2, 3, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за місцем її проживання (ним не є місцеперебування), яке щодо фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 Цивільного кодексу України і статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, незалежно від зміни обставин, які впливають на визначення підсудності справи, крім випадків, установлених ч. 1 цієї статті. При цьому передача справи на розгляд іншому суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦПК залежить від обґрунтованості клопотання відповідача. Якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - ст. 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК). У разі виявлення під час проведення попереднього судового засідання чи під час судового розгляду справи по суті порушення правил виключної підсудності суд ухвалою передає справу на розгляд іншому суду (ч. 4 ст. 114 ЦПК).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та у подальшому знятий з реєстраційного обліку 20 лютого 2013 року з вибуттям до м. Ялта.

З додатків до апеляційної скарги вбачається, що відповідач з 23.08.2013 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, тобто зміна обставин, які впливають на визначення підсудності справи були виявлені після її розгляду та ухвалення рішення по суті, а передача справи належному суду допускається, відповідно до п.2 ч.1 ст. 116, ст. 173 Цивільного процесуального кодексу України, лише до початку судового розгляду, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Таким чином, відкриваючи провадження у вказаній цивільній справі суддя суду першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що справа підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не є суттєвими і не містять тих підстав з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування оскаржуваної ухвали суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 Цивільного процесуального кодексу України , розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303 , 304 , ч. 2 п. 1 ст. 307 , ч. 1 п. 1 ст. 312 , 313 , 315 , 317 , 319 Цивільного процесуального кодексу України , судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню, згідно ст. 324 ЦПК України.

Головуючий -

Судді колегії: