Рішення

від 27.10.2014 по справі 906/1268/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" жовтня 2014 р. Справа № 906/1268/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (свідоцтво НОМЕР_1 від 26.01.2006р.);

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діс Транс" (м. Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 10526,58 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10526,58грн. боргу за неналежне виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг №11 від 18.06.2014 року. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

13.10.2014 року на адресу суду надійшло клопотання про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1900,00грн. з підтверджуючими документами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.10.2014.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діс Транс" (експедитор/відповідач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (перевізник/позивач) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №11 (а.с.8-13).

За даним Договором ФОП ОСОБА_2 як перевізник зобов'язувалась надавати послуги вантажних автомобільних перевезень на умовах, визначених Договором, а ТОВ "Діс Транс" як експедитор зобов'язувалось своєчасно оплачувати надані послуги.

Детальні умови кожного перевезення зазначаються експедитором у окремих заявках на експедирування вантажу з обов'язковим посиланням на даний договір. Заявка, отримана з використанням факсимільного зв'язку або по електронній пошті з підписами та печатками має силу оригіналів (п.1.3 договору).

Відповідно до погодженої сторонами заявки №11 від 18.06.2014 (а.с.15) ФОП ОСОБА_2 повинна була організувати та забезпечити перевезення вантажу за маршрутом Донецьк (Україна) - Каунас (Латвія). Відповідно до заявки сума фрахту за перевезення становить 650 євро (в гривні по курсу НБУ - 10526,58грн.), перерахунок на розрахунковий рахунок на протязі 7 банківських днів після розвантаження.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 було здійснено перевезення вантажу Експедитора по маршруту м. Донецьк (Україна) - м. Каунас (Латвія).

Факт надання послуг підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А №392855 (а.с.16).

Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата Експедитором Перевізнику здійснюється за дорученням та за рахунок Клієнта (Замовника-Довірителя) шляхом перерахування належних сум в гривнях, доларах США, російських рублях (РФ), Євро, на розрахунковий рахунок Перевізника, на протязі одного банківського дня з моменту отримання ним рахунку.

За даними позивача, ТОВ "Діс Транс" було направлено рахунок від 26.06.2014 №СФ 26/06-1 на суму 10526,58грн. (а.с.17).

Однак строки розрахунків, визначені пунктом 3.1 Договору та Заявкою №11 від 18.06.2014, відповідачем було порушено.

Станом на день пред'явлення позову сума простроченої заборгованості за договором становить 10526,58грн.

Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Згідно зі ст.8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиційні послуги опосередковуються договором транспортного експедирування. Згідно зі ст.316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 1900,00грн. витрат на послуги адвоката. Розглянувши вказану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст. 12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.08.2014 року між Адвокатським бюро "Рогачова" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №71/8/0014.

Підтвердженням того, що представник позивача ОСОБА_1 по даній справі має статус адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане Київською міською КДКА 26 січня 2006 року.

Згідно Акту про витрати на послуги адвоката у справі №906/1268/14 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "Діс Транс", витрати клієнта на послуги адвоката складають 1900,00грн. (а.с.41).

Суду надано копії платіжних доручень №1332 від 01.09.2014р. та №1351 від 01.10.22014р., що підтверджує сплату позивачем відповідних послуг до прийняття рішення у справі в розмірі 1900,00грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу є обґрунтованою та законною, а тому підлягає задоволенню в розмірі 1900,00грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діс Транс" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, пров. Совхозний , 3, код 38006700)

- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_2) - 10526,58грн. боргу, а також 1900,00грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1827,00грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29 жовтня 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)