Рішення

від 28.10.2014 по справі 918/1019/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2014 р. Справа № 918/1019/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зубр-1"

про стягнення заборгованості в сумі 12 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з"явився

від відповідача: представник не з"явився

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство" (надалі Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до акціонерного товариства "Зубр" в якому просило стягнути з останнього 12000,00 грн. заборгованості за відпущені лісоматеріали.

Ухвалою суду від 08 липня 2014 року позовну заяву Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1019/14.

Ухвалою суду від 11 вересня 2014 року замінено первісного відповідача акціонерне товариство "ЗУБР" на належного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ЗУБР 1" (33014, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 41).

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

До господарського суду повернулася ухвала суду від 15 жовтня 2014 року про призначення до розгляду справи № 918/1019/14, яка направлялась на адресу належного відповідача- ТзОВ "Зубр-1", а саме м. Рівне, вул.С.Бандери,41.

Вищезазначена адреса відповідача значиться і в Спеціальному витягу з ЄДР юридичних та фізичних осіб, наданому за електронним запитом суду.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та відзиву з його боку за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

На підставі накладних №00255 від 12 січня 20012 року на суму 31435.27 грн., №00252 від 06 січня 2012р. на суму 31435, 27 грн., №00276 від 10 лютого 2012р. на суму 33509.08 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Зубр-1" отримало від державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" лісоматеріали на загальну суму 96379,62 грн. включаючи плату за перевезення вантажу.

За отриманий товар Відповідач розрахувався частково сплативши Позивачу 84379,62 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (34-44 а.с.)..

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем на момент розгляду справи складає 12000.00 грн..

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Враховуючи те, що Позивач та Відповідач вчиняли дії по відпуску лісопродукції, по її отриманню та частковій оплаті її вартості, то, відповідно, такі дії породили цивільні права та обов'язки між ними, зокрема, обов"язок Відповідача по оплаті вартості отриманої продукції.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Така ж норма закріплена і в статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини другої зазначеної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив Відповідачу претензію №юр-23 від 26.09.20014р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 12000.00 грн., однак Відповідач у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги не виконав свій обов"язок по оплаті вартості лісопродукції.

Таким чином вимога Позивача про стягнення з Відповідача 12000.00 грн. вартості відпущеної лісопродукції грунтується на законі, є правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зубр-1" (33014,м.Рівне, вул. С.Бандери,41, код ЄДРПОУ 23301520) на користь державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (34380, Рівненська область, Володимирецький район, с.Антонівка, вул.Партизанська,23, код ЄДРПОУ 00992757) 12 000, 00 грн. (дванадцять тисяч грн.) заборгованості за лісоматеріали, 1827 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Марач В.В.

підписано "29" жовтня 2014 р.