Рішення

від 28.10.2014 по справі 914/3477/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 р. справа № 914/3477/14

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» м.Городок, Львівська обл.

про стягнення 17 548,00 грн. дебіторської заборгованості.

Суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача : Гуковський П.В. - юрисконсульт

від відповідача: Олексюк В.М. - представник

Суть спору: на розгляд до господарського суду Львівської області поступив позов Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» про стягнення 17 548,00 грн. дебіторської заборгованості.

01.10.2014 р. ухвалою господарського суду Львівської області порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 14.10.2014 р.

В судовому засіданні 14.10.2014р. представник позивача роз'яснив суть позовних вимог. Представник відповідача проти позову не заперечив, однак подав на розгляд суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 28.10.2014р.

28.10.2014р. від позивача поступило заперечення на відзив, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні заяви відповідача та позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд встановив наступне:

20.08.2010р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (підрядником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будпласт» (субпідрядником) було укладено договір субпідряду №20/08/10/04-360, за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник, в межах договірної ціни, зобов'язується виконати і здати підряднику відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил роботи по реконструкції зовнішніх мереж каналізації на об'єкті «Реконструкція вул. Любінська (1 пусковий комплекс).

Відповідно до п. 3.1. загальна вартість робіт за договором робіт склала 390 000,00 грн.

В п. 5.2 договору сторони погодили, що субпідрядник зобов'язується виконати роботи до 30.09.2010р.

30.09.2014р.сторонами було підписано акт виконання робіт №МІБ773.

Як зазначено в п.4.5 договору, підрядник зобов'язався оплатити вартість фактично виконаних робіт відповідно до підписаних актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт протягом десяти робочих днів з моменту отримання оплати за ці роботи від генпідрядника.

За твердженням відповідача та долученої до матеріалів справи банківської виписки

(а.с. 35) вбачається, що кошти від генпідрядника поступили на рахунок ТОВ «Будпласт» 30.09.2010р.

З огляду на це, відповідач відповідно до п.4.5. договору повинен був здійснити розрахунок за виконані роботи до 14.10.2010р.

Відповідач оплатив виконані роботи частково на суму 372 425,00 грн., внаслідок чого допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 17 548,00 грн.

Листом №12-1302 від 19.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість, яка виникла перед ЛМКП «Львівводоканал» в сумі 17 548,00 грн. На вказану вимогу відповідач надіслав лист-відповідь №22 від 27.03.2013р., в якій повідомив, що суму боргу буде сплачено в першочерговому порядку при надходженні коштів на рахунок ТОВ «Будпласт».

В подальшому, сторонами були складені акти звірки взаєморозрахунків від 31.10.2013р. та 30.06.2014р., де відповідачем було ще раз визнано свою заборгованість борг перед позивачем у розмірі 17 548,00 грн.

З огляду на вищенаведене, а також на те, що відповідачем не здійснено оплати заборгованості, позивач звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача 17 548,00 грн. в судовому порядку.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В силу приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі договору №20/08/10/04-360 від 20.08.2010р.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем роботи передбаченої у договорі, про що свідчить акт виконаних робіт №МІБ773 від 30.09.2010р.

Акт підписаний сторонами без зауважень та застережень.

Підрядник, відповідно до п.4.5 договору, зобов'язується оплатити вартість фактично виконаних робіт відповідно до підписаних актів та довідок про вартість робіт протягом десяти робочих днів з моменту отримання оплати за ці роботи від генпідрядника.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено частково оплату за виконані роботи в сумі 372 425,00 грн., неоплаченими залишилось 17 548,00 грн.

Вказаний факт відповідач неодноразово визнавав у відповідях на претензію з боку позивача та складених актах взаєморозрахунків (копії додаються до матеріалів справи).

З огляду на вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 548,00 грн. дебіторської заборгованості підлягає до задоволення повністю.

В той же час, відповідачем 13.10.2014р. було подану на розгляд суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення 17 548,00 грн.

В обгрунтування поданої заяви відповідач покликається на те, що з моменту коли у ТОВ «Будпласт» виникла заборгованість перед позивачем (14.10.2010р.) і до звернення в господарський суд з позовом (30.09.2014р.) минув термін позовної давності (три роки). За твердженням останнього, строк позовної давності закінчився 14.10.2013р.

Відтак, відповідач просить суд застосувати позовну давність до вимог ЛМКП «Львівводоканал» про стягнення з ТОВ «Будпласт» 17 548,00 грн. дебіторської заборгованості та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Господарський суд, розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін дійшов висновку відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.

В силу приписів ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.(ч.3 ст. 267 ЦК України).

Згідно з ч. 1,3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання, до нового строку не зараховується.

Листом №12-1302 від 19.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості, що є сумою даного позову. В свою чергу відповідач надіслав позивачу лист-відповідь №22 від 27.03.2013р., в якому визнав суму основного боргу та повідомив, що заборгованість буде сплачена за наявності на рахунку коштів.

Господарський суд звертає увагу відповідача на те, що визнання ним боргу у вищенаведеному листі було здійснено у межах строку позовної давності і фактично є підставою для переривання даного строку.

Відтак, в силу приписів ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17 548,00 грн. почався заново з - 27.03.2014р

Правова позиція господарського суду також кореспондується із положеннями викладеними у Постанові Пленуму ВГС України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», зокрема в п.4.4.1. постанови зазначено: «у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу можуть належати, зокрема, визнання пред'явленої претензії.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що позивач звернувся за захистом свого права у межах строку позовної давності, а тому заява відповідача не підлягає до задоволення.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів погашення заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 ,33,34,44,49,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» задоволити повністю.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпласт» (адреса: 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Шевченка, буд. 19, код ЄДРПОУ 33195693, р/р 2600701000852) на користь львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (адреса: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471, р/р 26001000005120) 17 548,00 грн. дебіторської заборгованості та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 28.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.10.2014р.

Суддя Юркевич М. В.