Рішення

від 16.09.2014 по справі 275/445/14-ц

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/445/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Грищенка М.В.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №562736, виданого 13 травня 2009 року ОСОБА_2 на земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,2642 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1820982605:03:001:0050.

В обгрунтування позову зазначено, що 12 липня 1999 року ОСОБА_3 у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю рішенням виконкому Лазарівської сільської ради від 14.01.1994 року №1 було передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,60га, з яких 0,25га для обслуговування житлового будинку, 0,35га для ведення особистого підсобного господарства. 30 вересня 2008 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2642 га для ведення особистого селянського господарства. 15 листопада 2013 року ОСОБА_3 подарував позивачу житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2500 га для для обслуговування житлового будинку за даною адресою. На підставі договору дарування ОСОБА_2 виготовив 13 травня 2009 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №562736. Під час виготовлення вказаного державного акту внаслідок невстановлення меж земельної ділянки на місцевості та неузгодження меж із суміжними власниками або землекористувачами було змінено межі та конфігурацію земельної ділянки, хоч сама площа залишилася у вірних межах. Внаслідок цього змінилася конфігурація та межі подарованої позивачу земельної ділянки і вивести в натурі межі земельної ділянки неможливо із-за знаходження в межах земельної ділянки позивача земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 Посилаючяись на ст.ст.126, 152, 155 ЗК України, ст.328 ЦК України, наказ Державного комітету із земельних ресурсів №43 від 04.05.99р. «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» позивач вважав, що видача відповідачу державного акта на право власності на земельну ділянку з порушенням закону та підзаконних нормативних актів є підставою для визнання його недійсним.

В судовому засіданні, яке відбулося 26 червня 2014 року, представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

Позивачка, представник позивачки не заявляли клопотання про залучення до участі в справі ОСОБА_3, який з 1999 року був першим власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,60га, з яких 0,25га для обслуговування житлового будинку, 0,35га для ведення особистого підсобного господарства, та у власності якого після дарування частин земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,2642 га в 2008 році та ОСОБА_1 площею 0,25га залишається на час розгляду справи у суді земельна ділянка площею 0,0858 га, яка є суміжною з земельними ділянками, які були подаровані сторонам.

Представник позивача не зміг пояснити суду яким чином відповідач ОСОБА_2 під час виготовлення 13 травня 2009 року державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №562736 міг порушити права позивача ОСОБА_1, яка на час виготовлення оспорюваного державного акта не була власником чи користувачем земельної ділянки, оскільки ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 частину належної йому земельної ділянки площею 0,25 га лише 15 листопада 2013 року.

Позивачка ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання на розгляд справи жодного разу не з'явилася.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 серпня 2014 року, відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він не проти змінити межі власної земельної ділянки, які суміжні з межами подарованої ОСОБА_1 земельної ділянки, але за його зверненням державний кадастровий реєстратор відділу Держземагенства у Брусилівському районі відмовив вносити зміни до Державного земельного кадастру.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає повністю.

Відповідно до положень ст. ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження позовних вимог та наявності у позивачки права, за захистом якого представник позивача звернувся до суду, було надано не завірені належним чином ксерокопії договору дарування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, укладеного 15 листопада 2013 року між дарувальником ОСОБА_3 та обдаровуваною ОСОБА_1, договору дарування земельної ділянки площею 0,25га для обслуговування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, укладеного 15 листопада 2013 року між дарувальником ОСОБА_3 та обдаровуваною ОСОБА_1, договору дарування земельної ділянки площею 0,2642га для ведення особистого селяґнського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1, укладеного 30 вересня 2008 року між дарувальником ОСОБА_3 та обдаровуваним ОСОБА_2, державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Лазарівської сільської ради від 14.01.1994 року №1, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6000га з яких 0,25га для обслуговування житлового будинку, 0,35га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території АДРЕСА_2 .

Ні позивач, ні представник позивача на пропозицію суду не надали суду оригіналів вказаних документів.

Суд не сприймає вказані ксерокопії письмових документів допустими доказами по справі, зважаючи, зокрема на суперечності в назві населеного пункту розташування земельних ділянок (АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1), оскільки відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З повідомлення сертифікованого інженера-землевпорядника Цалко О.М. від 15 травня 2014 року, адресованого ОСОБА_1, вбачається, що при при відновленні меж земельної ділянки встановлено, що на земельну ділянку по АДРЕСА_1, накладається інша земельна ділянка, кадастровий номер 1820982605:03:001:0050.

За змістом наданого відповідачем Рішення № РВ 1800031342014 від 04.03.2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Брусилівському районі вказано, що для проведення державної реєстрації земельних ділянок шляхом поділу земельної ділянки необхідно спочатку встановити (відновити) межі даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) з врахуванням земельних ділянок суміжних землекористувачів, так як у відомостях Державного земельного кадастру земельна ділянка має помилкове місце розташування. Державний кадастровий реєстратор для усунення такої помилки рекомендував виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер якої 1820982605:03:001:0050, та звернутися до територіального органу Держземагенства відповідно до місця розташування земельної ділянки із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру.

За переконанням суду у вказаному рішенні державним кадастровим реєстратором сторонам повідомлено про встановлений порядок виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру про місце розташування земельної ділянки.

Суд вважає, що позивачем не доведено достатніми належними та допустими доказами обставини, які можуть бути підставою для визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №562736, виданого 13 травня 2009 року ОСОБА_2 на земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,2642 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1820982605:03:001:0050, оскільки помилки у відомостях Державного земельного кадастру про місце розташування земельної ділянки не відносяться до таких обставин і можуть бути виправлені в позасудовому порядку.

Відповідно до ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з відповідача не відшкодовуються. Відповідачем документально не підтверджені понесені ним судові витрати, відшкодування яких може бути присуджено з позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя М. В. Грищенко