Рішення

від 24.10.2014 по справі 910/17218/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17218/14 24.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація експертів і імпортерів «ЗЕД»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьспецбуд»

Про стягнення 21 679,97 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Данилова К.А., довіреність № б/н від 03.03.2014

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація експертів і імпортерів «ЗЕД» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьспецбуд» (далі - відповідач) про стягнення 21 679,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 38/07-12 від 17.07.2012р.

Ухвалою суду від 18.08.2014р. порушено провадження у справі № 910/17218/14 та призначено розгляд на 22.09.2014 р.

22.09.2014р. представники позивача та відповідача у судове засіданні не з`явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд відклав розгляд справи на 24.10.2014р., у зв`язку з відсутністю представників сторін.

15.10.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

24.10.2014р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно з довідкою Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 14.10.2014р., а саме : 03069, м.Київ, вул. Кіровоградська 38/58.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 17.07.2012 року було укладено Договір за №38/07-12 (далі - Договір) про надання послуг, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу інформаційно-консультаційні послуги та послуги, пов`язані із здійсненням відповідачем зовнішньоекономічної діяльності, а відповідач надати документи та інформацію, а також оплатити вартість наданих позивачем послуг відповідно до умов договору, перелік послуг за договором, сторони домовились зазначити у додатках до договору (п.п. 1.1 - 1.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору відповідач оплачує позивачу послуги, що надаються за кожним окремим додатком до договору у такому порядку:

- 50% вартості послуг за кожним додатком до договору сплачується замовником протягом 3-х банківських днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури від виконавця на оплату вартості послуг (п.3.3.1 договору);

- Остаточні 50% вартості послуг за кожним додатком до договору сплачується замовником в строки, визначені у відповідному додатку до договору (п.3.3.2 договору).

На виконання умов договору, між сторонами було підписано додатки № 1 від 17.07.2012р. до договору, № 2 від 15.01.2013р., № 3 від 25.03.2013р. до договору.

На виконання договірних зобов`язань, позивачем було надано послуги відповідачу на загальну суму 56 800,00 грн.. проте всупереч умов договору, відповідач за отримані послуги розрахувався частково у розмірі 39 300,00 грн., чим спричинив виникнення заборгованості у розмірі 17 500,00 грн.

Пунктом 5.4 договору сторони визначили, що у випадку порушення відповідачем строків розрахунку за договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичного розміру заборгованості за кожен день прострочення.

Внаслідок того, що відповідач не розрахувався з наявною заборгованістю, у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 679,97 грн. боргу, з яких: 17500,00 грн. - основного боргу, 1257,51 грн. - пені, 717,46 грн. - 3% річних, 2205,00 грн. - інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за надані позивачем послуги доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьспецбуд» (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська 38/58, код ЄДРПОУ 32041598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація експортерів і імпортерів «ЗЕД» (04082, м. Київ, вул. Фрунзе 69- В, код ЄДРПОУ 32709782) 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. - основного боргу, 1257 (одну тисячу двісті п`ятдесят сім) грн. 51 коп. - пені, 717 (сімсот сімнадцять) грн. 46 коп. - 3% річних, 2205 (дві тисячі двісті п`ять) грн. - інфляційних втрат, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 29.10.2014р. )

Суддя В.І.Мельник