Рішення

від 29.10.2014 по справі 927/1205/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

.

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 28 » жовтня 2014 року Справа №927/1205/13

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС ЛЬОН"

вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013

До ВІДПОВІДАЧА: EASTFOOD B.V.

Hantermansstraat 27, 7607 VD-ALMELO, Netherlands

Про стягнення 13309,60 Євро (143413,33 грн.)

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС ЛЬОН" подано позовну заяву до EASTFOOD B.V. про стягнення 13390,60 Євро (143413,33 грн.).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.09.2013 вказану заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/1205/13. Розгляд справи призначено на 25.03.2014.

Одночасно даною ухвалою провадження у справі було зупинено до 25.03.2014 на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю надсилання судового доручення про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.

24.10.2013 Позивачем надано письмове пояснення, в якому зазначено, що Позивач просить вважати дійсною суму боргу 13309,60 Євро (141481,05 грн.), оскільки причиною розбіжності суми заборгованості, заявленої до стягнення 13390,60 Євро (143413,33 грн.) та суми боргу, вказаної в описовій частині 13309,60 Євро (141481,05 грн.), є випадкова технічна помилка при друкуванні позовної заяви.

Справа розглядається з урахуванням ціни позову 13309,60 Євро.

Відповідно до ч.2 ст.15 Конвенції про вручення закордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, дата приєднання Україною 19.10.2000, кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 встановлено застереження до статті 15 Конвенції, а саме: якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Згідно з п.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ від 29.05.2009 № 01-08/315 "Про деякі питання, пов'язані із застосуванням Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" із змінами, внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 22.01.2014 № 01-06/76/2014, доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції.

30.10.2013 господарським судом Чернігівської області на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в місті Гаага, було надіслано Прокурору Окружного суду Гааги De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, а саме: ухвали господарського суду Чернігівської області від 23.09.2013 про порушення провадження у справі №927/1205/13 на адреси Відповідача, які були надані Позивачем:

1) Hantermansstraat 27, 7607 VD-ALMELO, Netherlands - адреса зазначена у контракті №11/2013 від 24.04.2013;

2) Stationsweg 35c, Oosterbeek, Netherlands - адреса згідно листа Міністерства закордонних справ №51/36-549/1-4192 від 07.08.2013;

3) Postbus 828, 7600 AV Almelo Netherlands - адреса куратора процедури банкрутства згідно листа Міністерства закордонних справ №51/36-549/1-4192 від 07.08.2013 та нідерландського сайту.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи, вищевказане прохання було отримано адресатом 05.11.2013.

Станом на 25.03.2014 підтвердження про вручення Відповідачу ухвали господарського суду Чернігівської області від 23.09.2013 про порушення провадження у справі №927/1205/13 до суду не надійшло.

З викладеного вбачається, що з дати направлення документа (прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, а саме: ухвали господарського суду Чернігівської області від 23.09.2013 про порушення провадження у справі №927/1205/13) до 25.03.2014 пройшло менше шести місяців.

Ухвалою суду від 25.03.2014 розгляд справи було відкладено та призначено на 28.10.2014.

Одночасно даною ухвалою провадження у справі було зупинено до 28.10.2014 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю надсилання судового доручення про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.

11.04.2014 господарським судом Чернігівської області на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в місті Гаага, було надіслано Прокурору Окружного суду Гааги De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague) прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, а саме: ухвали господарського суду Чернігівської області від 25.03.2014 про відкладення розгляду справи №927/1205/13 на три вищевказані адреси Відповідача, які були надані Позивачем.

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи, вищевказане прохання було отримано адресатом 12.05.2014.

06.06.2014 до суду надійшов лист від Прокурора Окружного суду Гааги, яким у відповідності до ст.4 Гаазької Конвенції від 15.11.1965 доручення про вручення Відповідачу ухвали на адресу: Postbus 828, 7600 AV Almelo Netherlands, повернуто з наступних причин: неповна адреса особи для вручення, неможливо вручити документи по номеру поштової скриньки.

04.09.2014 від Позивача надійшов лист, у якому зазначено, що на його адресу помилково надійшло прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів з доданими документами.

З наданих документів вбачається, що 22 травня 2014 року Відповідачу була вручена ухвала суду від 25.03.2014, направлена за адресами: Hantermansstraat 27, 7607 VD-ALMELO, Netherlands - адреса зазначена у контракті №11/2013 від 24.04.2013 та Stationsweg 35c, Oosterbeek, Netherlands - адреса згідно листа Міністерства закордонних справ №51/36-549/1-4192 від 07.08.2013.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.10.2014 провадження у справі №927/1205/13 поновлено.

Враховуючи, що ухвалу про порушення провадження у справі разом з проханням про вручення Відповідачу було направлено компетентному органу Нідерландів, відсутність підтвердження про вручення або безпосередню доставку цих документів Відповідачу не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 25.03.2014 була отримана Відповідачем, проте Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судове засідання не забезпечив, заяв та клопотань не надіслав.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС ЛЬОН" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.03.2010, номер запису 10641020000007445.

24 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС ЛЬОН" (Позивач у справі, Продавець згідно Контракту) та EASTFOOD B.V. (Відповідач у справі, Покупець згідно Контракту) укладений контракт №11/2013 (далі - Контракт).

Згідно з п.1. Контракту товаром є нут для технічної переробки в мішках по 25 кг врожаю 2012 року, походження Україна.

За умовами п.п.2, 3 Контракту ціна товару становить 635,00 Євро за МТ, кількість товару - 21 метрична тонна +/-10%. Загальна вартість товару складає 13335,00 Євро (тринадцять тисяч триста тридцять п'ять Євро), валюта платежу - Євро. Країна призначення товару - Нідерланди. У вартість товару входить вартість упаковки.

Відповідно до п.п.5.1.-5.2. Контракту товар поставляється Продавцем на умовах DDU, Аmsterdam (Інкотермс 2010). Право власності на проданий товар переходить від Продавця до Покупця після отримання Покупцем вантажної митної декларації, оформленої належним чином. Розмитнення компанією "Dutch road" в Амстердамі.

Згідно з п.6.1. Контракту товар поставляється вантажним автотранспортом. Продавець гарантує мінімальну норму завантаження 21 МТ. Строк завантаження та замитнення 2 дні.

Відповідно до п.7. Контракту оплата протягом 3-х після прибуття товару на склад Покупця в Євро шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.

За умовами п.7.1. Контракту Продавець оформлює на товар та передає Покупцю наступні документи:

- ТТН;

- Сертифікат походження;

- Фітосанітарний сертифікат;

- Сертифікат якості ДХІ (держ. хлібної інспекції);

- Інвойс.

Всі банківські витрати в банку Покупця - за рахунок Покупця, а всі банківські витрати в банку Продавця та банку-кореспонденту - за рахунок Продавця. Всі митні витрати в Україні - за рахунок Продавця.

За умовами п.11.1. Контакту він вступає в силу з моменту підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань по Контракту.

17.06.2013 між Позивачем та Відповідачем відповідно до чинного Порядку укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів на Аграрній біржі, керуючись Контрактом №11/2013 від 24.04.2013, укладено зовнішньоекономічний біржовий контракт про експорт №64/25-3Е, який зареєстровано Аграрною біржею 17.06.2013 за №64 (посвідчення про реєстрацію №64/25 від 17.06.2013).

На виконання умов Контракту Позивачем був поставлений Товар (нут для технічної переробки) в обсязі 21000 кг на загальну суму 13309,60 Євро, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А№214864, електронною декларацією ЕК 10 АА, інвойсом №1 від 14.06.2013, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначено в письмовому поясненні, наданому Позивачем, акт приймання-передачі Товару сторонами не складався. Факт отримання Товару Відповідачем 28.06.2013 підтверджується відміткою в графі 24 міжнародної товарно-транспортною накладною CMR А№214864, при цьому кількість Товару зазначена в графі 11 даної накладної.

Відповідач за отриманий товар розрахунок не здійснив.

З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача в сумі 13309,60Євро основного боргу.

Згідно зі ст.3 Господарського процесуального кодексу України:

"Мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики"."

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики":

1. Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

5. Слідчі і судові документи складаються державною мовою."

Згідно зі ст.123 Господарського процесуального кодексу України:

"Іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України."

Відповідно до п.п.1-3,6 ст.1 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 року N 2709-IV (далі Закон):

"Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

1) приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи;

2) іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

· хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

· об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

· юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;

3) колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом;

6) правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом."

Згідно з п.п.1-3 ч.1 ст.2 Закону:

"1. Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом."

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.25 Закону:

"1. Особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

2. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави."

Відповідно до ст.26 Закону:

"Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи."

Згідно листа Міністерства закордонних справ України №51/36-549/1-4192 від 07.08.2013 за даними Торгово-промислової палати Нідерландів, приватне (закрите) акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю (Besloten Vennootschap) "EASTFOOD B.V." було зареєстровано 25.02.2005 у реєстрі Торгово-промислової палати провінції Гелдерланд (Королівство Нідерланди) за номером 04076668. Тип товариства "Besloten Vennootschap" є більш характерним для малого й середнього бізнесу. Статут "B.V." повинен передбачати один з механізмів обмеження вільного обігу акцій: пешочергове право на купівлю, одержання письмової згоди усіх засновників підприємства. Також у даному листі зазначено, що компанія "EASTFOOD B.V." знаходиться у стані банкрутства. До листа додана копія витягу з реєстру підприємств, отриманого від ТПП Нідерландів.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що "EASTFOOD B.V." має необхідну цивільну правоздатність і дієздатність юридичної особи як для укладення вищевказаного Контракту з Позивачем, так і для участі в господарському процесі в господарських судах України в статусі учасника судового процесу, зокрема і Відповідача.

Доказів зворотного Відповідачем суду не представлено.

Згідно зі ст.124 Господарського процесуального кодексу України:

"Підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України."

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону:

"Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону."

Згідно з п.1 ч.1 ст.76 Закону:

" 1. Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону."

Згідно з ч.1 ст.4 Закону:

"Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України."

Як визначено ч.ч.1-2 ст.5 Закону:

"1. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

2. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом."

Відповідно до ст.43 Закону:

"Сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України."

За умовами п.10. Контракту всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з даного Контракту або в зв'язку з ним, по яким сторони не можуть досягнути згоди шляхом переговорів, підлягають розгляду господарським судом Чернігівської області у відповідності з законодавством України, правилами GAFTA 78 та GAFTA 125.

На підставі викладеного, та враховуючи положення ст.ст.1,2,12,13 Господарського процесуального кодексу України суд доходить висновку, що дана справа підвідомча та підсудна господарському суду Чернігівської області та що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство України.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться."

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що до виникнення спору призвели неправильні дії Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з EASTFOOD B.V. (Hantermansstraat 27, 7607 VD-ALMELO, Netherlands, код (KvK) 04076668, V.A.T NL 814324071B02) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС ЛЬОН" (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 37022132) 13309,60 Євро основного боргу та 2870 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 жовтня 2014 року.

Суддя І.В. Кушнір