Рішення

від 22.10.2014 по справі 910/18582/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18582/14 22.10.14

за позовом: Державного підприємства «Палац Спорту», м.Київ, ЄДРПОУ 37193349

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник», м.Київ, ЄДРПОУ 36038620

про стягнення 129 886,81 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Маковська Т.С. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство «Палац Спорту», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 109 180 грн., пені в сумі 9518,10 грн., 3% річних в розмірі 1471,69 грн. та інфляційних втрат в сумі 9717,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №14 від 06.02.2014р. в частині здійснення оплати послуг в обсязі та строки, передбачені договором, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судове засідання 22.10.2014р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

За висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 03134, м.Київ, Святошинський район, вул.Булгакова, буд.16.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 29.09.2014р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Направлена судом кореспонденція була вручена 07.10.2014р. відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням №0103031125638.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник», яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також наявність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвали суду, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Наразі, з огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За висновками суду, з 23.09.2014р. (дата отримання ухвали про порушення провадження відповідно до поштового повідомлення №0103031124917) у Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» було достатньо часу для підготування своєї правової позиції по суті спору та представлення витребуваних судом документів.

Крім того, судом також враховано, що ухвалою від 29.09.2014р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом також враховано відсутність у матеріалах справи клопотань вказаного учасника спору про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені заявником докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2014р. між Державним підприємством «Палац Спорту» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» (замовник) було укладено договір №14, згідно з п.1.1 якого виконавець зобов'язався під час організації підготовки і проведення 25 лютого 2014р. змагань з баскетболу Чемпіонату Суперліги сезону 2013/2014, за завданням замовника, за плату надати послуги за регламентом: 25.02.2014р. з 00:00 год. до 09:00 год. - завезення обладнання, проведення монтажних робіт, з 09:00 год. до 22:00 год. - тренування команд, проведення заходу, демонтажні роботи.

Додатковою угодою №1 від 27.02.2014р. сторони внесли зміни до п.1.1 договору №14 від 06.02.2014р. та визначили, що виконавцем надаються послуги з організації, підготовки та проведення 28.02.2014р. змагань з баскетболу Чемпіонату Суперліги сезону 2013/2014р. за завданням замовника за плату, за наступним регламентом: з 00:00 год. до 09:00 год. - завезення обладнання, проведення монтажних робіт; з 09:00 год. до 22:00 год. - тренування команд, проведення заходу, демонтажні роботи. Всі інші умови договору №14 від 06.02.2014р. сторони залишили без змін.

Вартість послуг, що надаються за договором, сторонами визначена в розмірі 90 000 грн. (п.3.1 договору №14 від 06.02.2014р.).

За змістом п.7.1 укладеного між сторонами правочину договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений в п.7.1 спірного правочину, та закінчується 31.03.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.2 договору №14 від 06.02.2014р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №14 від 06.02.2014р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання послуг.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України .

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вказувалось вище, додатковою угодою №1 від 27.02.2014р. контрагенти визначили, що виконавцем надаються послуги з організації, підготовки та проведення 28.02.2014р. змагань з баскетболу Чемпіонату Суперліги сезону 2013/2014р. за завданням замовника за плату, за наступним регламентом: з 00:00 год. до 09:00 год. - завезення обладнання, проведення монтажних робіт; з 09:00 год. до 22:00 год. - тренування команд, проведення заходу, демонтажні роботи.

У пункті 1.2 договору №14 від 06.02.2014р. сторони визначили перелік послуг, які надаються виконавцем під час проведення вказаного вище заходу.

Виконавець може надавати під час проведення заходу додаткові послуги, перелік та вартість яких визначається відповідно до цін та тарифів виконавця, що діятимуть під час надання послуг вказуватимуться в акті прийманні-передачі послуг та додаткових послуг.

Додатковою угодою №2 від 28.02.2014р. до договору №14 від 06.02.2014р. сторонами погоджено перелік та вартість додаткових послуг, що надаються за спірним правочином. Додатковими послугами, зокрема, визначено: встановлення баскетбольного майданчика в повному комплекті, закріплення електролебідок за несучі конструкції стелі зали для глядачів, підвіс елементів декорацій, банерів, повітряних кульок, технічних кабелів, технічний нагляд за виконанням робіт на стелі зали для глядачів, обладнання та обслуговування конференц-залу у приміщенні прес-центру, робота автонавантажувача, робота електронавантажувача, організація тимчасової локальної мережі Internet, організація тимчасової локальної мережі Internet бездротового доступу. Загальна вартість додаткових послуг складає 19 180 грн.

Передача послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється актом, який підписується представниками сторін на протязі трьох робочих днів після фактичного надання послуг (п.3.2 договору №14 від 06.02.2014р.).

Відповідно до п.3.4 спірного правочину підписання акту представниками замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Як встановлено судом, на виконання умов договору №14 від 06.02.2014р. позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги та додаткові послуги під час організації, підготовки та проведення 28.02.2014р. змагань з баскетболу Чемпіонату Суперліги сезону 2013/2014, що підтверджується актом б/н від 03.03.2014р. приймання - передачі послуг та додаткових послуг до спірного правочину.

У судовому засіданні 22.10.2014р. судом було оглянуто оригінал акту б/н від 03.03.2014р. приймання - передачі послуг та додаткових послуг до договору №14 від 06.02.2014р. та встановлено, що останній підписано представниками обох сторін без жодних зауважень й заперечень та скріплено печатками господарських товариств.

Ухвалами від 03.09.2014р., від 17.09.2014р. та від 29.09.2014р. господарського суду відповідача було зобов'язано надати заперечення (у разі наявності) щодо отримання послуг за договором №14 від 06.02.2014р. на загальну суму 109 180 грн.

Проте, жодних заперечень з приводу отримання від Державного підприємства «Палац Спорту» послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» надано не було.

Наразі, за висновками суду, з 09.09.2014р. (дата отримання ухвали про порушення провадження) у відповідача було достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів стосовно наявності у відповідача будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання заявником прийнятих за договором №14 від 06.02.2014р. зобов'язань, господарський суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх обов'язків в частині надання послуг з організації проведення спортивних змагань на суму 109 180 грн.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вже зазначалось, у п.3.1 договору №14 від 06.02.2014р. сторони визначили, що вартість послуг становить 90 000 грн. Оплата по договору проводиться в строк до 15.03.2014р.

Вартість послуг, визначена в п.3.1 спірного правочину, не включає вартість додаткових послуг, яка визначається відповідно до цін та тарифів виконавця, що діятимуть під час надання послуг та вказуватимуться в акті приймання-передачі послуг та додаткових послуг.

Розмір плати за додаткові послуги сторонами було визначено у розмірі 19 180 грн. (п.1 додаткової угоди №2 від 28.02.2014р.).

У п.3 додаткової угоди №2 від 28.02.2014р. до договору №14 від 06.02.2014р. сторони визначили, що вартість додаткових послуг сплачується замовником до 14.03.2014р.

За таких обставин, враховуючи прийняття відповідачем послуг без зауважень та заперечень, що підтверджується актом приймання-передачі, приймаючи до уваги умови договору щодо обсягів та терміну оплати, суд дійшов висновку, що строк оплати послуг за договором №14 від 06.02.2014р. на суму 109 180 грн. настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» послуги за спірним правочином оплачено не було.

Ухвалами від 03.09.2014р., від 17.09.2014р. та від 29.09.2014р. відповідача було зобов'язано надати докази повного або часткового виконання своїх грошових зобов'язань за договором №14 від 06.02.2014р. Одночасно, вказаною ухвалою сторін було зобов'язано надати банківські виписки з відтиском печатки щодо розрахунків між сторонами за спірним правочином.

Проте, всупереч приписам ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, сторонами вимог суду виконано не було, витребуваних доказів не представлено, відповідачем факт наявності заборгованості в розмірі 109 180 грн. перед Державним підприємством «Палац Спорту» не спростовано.

Відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов'язків за договором №14 від 06.02.2014р. та відсутність у відповідача жодних зауважень з цього приводу, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Палац Спорту» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» про стягнення основного боргу в сумі 109 180 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 9518,10 грн., 3% річних в розмірі 1471,69 грн. та інфляційних втрат в сумі 9717,02 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно із ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зі ст.3 вказаного нормативно-правового акту вбачається, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п.4.9 договору №14 від 06.02.2014р. сторони погодили, що у разі порушення замовником строків оплати послуг, що передбачені договором, замовник зобов'язаний, на вимогу виконавця, сплатити пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день затримки платежу.

Враховуючи порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» строків оплати послуг, заявником за період з 16.03.2014р. по 26.08.2014р. було нараховано пеню в розмірі 9518,10 грн. При цьому, з представленого позивачем розрахунку вбачається, що розмір пені було розраховано з урахуванням вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Здійснивши перевірку, представленого до матеріалів справи розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а вимоги в цій частині - обґрунтованими.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №14 від 06.02.2014р. позивачем за період з 16.03.2014р. по 26.08.2014р. було нараховано 3 % річних на суму 1471,69 грн. та інфляційні збитки з квітня по серпень 2014р. (включно) в розмірі 9717,02 грн.

За висновками суду позивачем проведено вірний розрахунок суми трьох відсотків річних та індексу інфляції, тому господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» 3% річних у розмірі 1471,69 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 9717,02 грн.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Палац Спорту», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 109 180 грн., пені в сумі 9518,10 грн., 3% річних в розмірі 1471,69 грн. та інфляційних втрат в сумі 9717,02 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК «Будівельник» (03134, м.Київ, Святошинський район, вул.Булгакова, буд.16, ЄДРПОУ 36038620) на користь Державного підприємства «Палац Спорту» (01001, м.Київ, Печерський район, Спортивна Площа, буд.1, ЄДРПОУ 37193349) основний борг в сумі 109 180 грн., пеню в сумі 9518,10 грн., 3% річних в розмірі 1471,69 грн., інфляційні втрати в сумі 9717,02 грн. та судовий збір в сумі 2597,74 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 27.10.2014р.

Суддя М.О. Любченко