ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2014 р. Справа № 804/17139/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Власенка Д.О.
при секретарі Пасічнику Т.В.
без участі сторін
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аберон ЛТД" до Лівобержної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» (надалі також - позивач, ТОВ «АБЕРОН ЛТД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську (правонаступник - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області; надалі також - відповідач, ДПІ), в якому просило:
- скасувати рішення відповідача від 14 квітня 2011 року №12789/10/28-215 про невизнання звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року податковою декларацією;
- зобов'язати відповідача прийняти податкову звітність позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення від 14 квітня 2011 року №12789/10/28-215 про невизнання звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року податковою декларацією та зобов'язав відповідача прийняти звітність позивача по податку на додану вартість за звітний податковий період за березень 2011 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2013 року апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2013 року скасувано; справу № 2а/0470/7542/11 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 19 серпня 2014 року справу прийнято до провадження суддею Власенко Д.О.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було прийнято рішення від 14 квітня 2011 року №12789/10/28-215 про невизнання звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року податковою декларацією на підставі того, що у ній (декларації) зазначено недостовірний обов'язковий реквізит - індивідуальний податковий номер платнику податку на додану вартість (далі - ПДВ), який відсутній в реєстрі платників ПДВ. Позивач вважає оскаржене рішення таким, що спрямоване на порушення його прав та охоронюваних інтересів, оскільки ст. 48 Податкового кодексу України, якою встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, не передбачено такої підстави, як анулювання реєстрації платника податку. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржене рішення від 14 квітня 2011 року №12789/10/28-215 протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства.
З додаткових пояснень також вбачається, що Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року зі №2а/0470/4477/11:
- скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську № 869, оформлене листом №878/10/29-0 від 11.01.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Абертон ЛТД".
- відмінено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Абертон ЛТД"з залишенням свідоцтва платника податку на додану вартість за №04348465.
- зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Абертон ЛТД"(ЄДРПОУ 33858099, адреса: 49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 66-д).
До судового засідання представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в яких зазначено, що у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ позивача анульоване відповідним рішенням про анулювання реєстрації платника ПДВ, декларація з ПДВ за березень 2011 року не вважається податковою. Зазначає, що пунктом 10 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 визначено, що податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником ПДВ. На момент подання зазначеної декларації підприємство позивача було відсутнє в Реєстрі платників ПДВ.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АБЕРОН ЛТД" (код ЄДРПОУ 33858099) перебуває на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.
08.04.2011 товариством з обмеженою відповідальністю "АБЕРОН ЛТД" на адресу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська була направлена податкова звітність у вигляді декларації по податку на додану вартість за березень 2011 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю "АБЕРОН ЛТД" було отримане повідомлення №12789/10/28-215 від 14.04.2011 року, в якому Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська сповістила про відмову у прийнятті податкової декларації, зазначивши в якості причини невизнання як податкової звітності наявність рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Не погодившись з рішенням Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська позивач звернувся із скаргою до Державною податкової адміністрації у Дніпропетровській області. 26.06.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "АБЕРОН ЛТД" отримано рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу товариства залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області - товариство з обмеженою відповідальністю "АБЕРОН ЛТД" звернулось зі скаргою до Державної податкової адміністрації України, в якій просило скасувати рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська та визнати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року.
24.06.2011 року позивачем отримано рішення Державної податкової адміністрації України, яким зазначена скарга залишена без задоволення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Обов'язкові реквізити податкової декларації визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.
Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
З аналізу наведених норм слідує, що у випадку зазначення в декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період номера свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке анульоване на час подання податкової звітності, тобто у випадку подання такої податкової декларації не платником податку на додану вартість, - податковий орган, посилаючись на положення пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Як вбачається з матеріалів справи, невизнання відповідачем податковою звітністю направленої позивачем декларації з ПДВ викликано тим, що позивача виключено з реєстру платників податку на підставі рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську № 869, оформленого листом №878/10/29-0 від 11.01.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Абертон ЛТД".
Правомірність прийняття рішення № 869, оформленого листом №878/10/29-0 від 11.01.2011 року, була предметом розгляду у справі № №2а/0470/4477/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД»до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року зі №2а/0470/4477/11:
- скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську № 869, оформлене листом №878/10/29-0 від 11.01.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Абертон ЛТД".
- відмінено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Абертон ЛТД"з залишенням свідоцтва платника податку на додану вартість за №04348465.
- зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Абертон ЛТД"(ЄДРПОУ 33858099, адреса: 49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 66-д).
Таким чином, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 року у справі № 2а/0470/4477/11 набрала законної сили.
Отже, судові рішення, якими скасовано рішення відповідача про анулювання реєстрації підприємства позивача в якості платника податку на додану вартість, набрали законної сили та відповідно до положень частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконанати негайно, є підставою для його виконання.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачу не було відомо про наявність судового рішення, що набрало законної сили, на момент прийняття рішення щодо невизнання податкової декларації ТОВ «Аберон ЛТД» з ПДВ за березень 2011 року податковою звітністю.
Натомість, суд приходить до висновку, що свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість позивача на час подання податкової звітності було анульованим, тому підстав для прийняття звітності у податкової інспекції не було.
Викладені вище обставини справи та норми права свідчать про правомірність дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську щодо невизнання податковою декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» з ПДВ за звітній (податковий) період березень 2011 року.
Поряд з цим, суд підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
В силу вимог закону, повноваженнями щодо надання оцінки обставинам, зі встановленням реальної наявності умов для прийняття податкової декларації як звітної та відсутності при цьому перешкод, які б могли призвести до порушення прав чи інтересів інших осіб, - наділений суд при розгляді відповідної справи.
При розгляді даної справи досліджена судом декларація з ПДВ за березень 2011 року оформлена у відповідності до приписів чинного законодавства, містить обов'язкові реквізити, підписи уповноважених осіб та печатку підприємства. Під час подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» податкової звітності з ПДВ у податкової інспекції не виникло зауважень щодо форми та змісту і порядку подання звітності.
Суд звертає увагу, що при розгляді справи було б неприйнятно не враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, поза увагою суду не можуть залишитись наступні положення чинного законодавства.
Так, частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Право на справедливий судовий розгляд (рішення Суду у справі Sokurenko and Strygun v. Ukraine, no. 29458/04, § 23, від 20.07.2006) включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні (рішення Суду у справі Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine, no. 37878/02, §§ 50 і 53, від 28.02.2008).
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд - є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відтак, оскільки основною метою адміністративного судочинства є прийняття рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, враховуючи набрання законної сили Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 року у справі № 2а/0470/4477/11, - то суд дійшов висновку, що ефективним механізмом відновлення прав позивача є зобов'язання Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську прийняти податкову звітність позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року в якості податкової декларації датою її фактичного отримання, тобто 08.04.2011 року.
В даному випадку, прийняття судом такого рішення, є по своїй суті - способом реалізації прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права, не лише з боку суду, але й з боку відповідача, оскільки, за відсутності можливості прийняти податкову декларацію за податковий період, яка оформлена у визначеному законом порядку, позивач не зможе реалізувати своє право на податковий кредит. При цьому, вчинення відповідачем визначних вище дій, за вище встановлених судом обставин, - не порушуватиме нічиїх прав та законних інтересів, сприятиме реалізації прав, свобод та інтересів позивача, відповідатиме конституційному принципу обов'язковості судових рішень та положенням статті 19 Конституції України.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення відповідача від 14 квітня 2011 року №12789/10/28-215 про невизнання звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року податковою декларацією, то суд зазначає,що існування такого рішення порушує права позивача як платника податків та впливає на його обов'язки, що в свою чергу також свідчить про необхідність скасування такого рішення відповідача як реалізації механізму ефективного захисту прав та інтересів позивача.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14 квітня 2011 року №12789/10/28-215 про невизнання звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року податковою декларацією.
Зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову звітність позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2011 року в якості податкової декларації датою її фактичного отримання, тобто 08.04.2011 року.
На підставі частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровського районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» (ЄДРПОУ 33858099) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Д.О. Власенко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2014 |
Оприлюднено | 04.11.2014 |
Номер документу | 41139685 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Власенко Денис Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Власенко Денис Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні