Постанова

від 23.10.2014 по справі 804/15098/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 р. Справа № 804/15098/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Тубольцева О.В. Мадалиць В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Квітень" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» (далі - ТОВ КФ «Квітень», позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.06.2014р. № 0004941501.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що висновки документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ВКФ Оксамит» за лютий 2014 року щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з ПП «ВКФ Оксамит» за перевіряємий період, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах, зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки документам, що були надані до перевірки в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентом, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014р. № 0004941501, прийняте на підставі даного акту, є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідачем подані письмові заперечення, в яких він посилається на те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із постачальником ПП «ВКФ Оксамит», порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2014 року всього на суму 1400787 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із зазначеним постачальником. Також посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення господарських операцій ПП «ВКФ Оксамит». Зазначає, що акт перевірки ТОВ КФ «Квітень» складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014р. № 0004941501 є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» 21.06.2001р. зареєстроване Дніпропетровської районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ, відповідач).

У період з 08.05.2014 р. по 19.05.2014 р. на підставі наказу від 09.04.2014р. №257 та відповідно п.п.78.1.1, п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним ревізор-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Дніпропетровської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ КФ «Квітень» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ВКФ Оксамит» за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 307/22-04/30664064 від 26.05.2014 р.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки:

-не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП «ВКФ Оксамит» за лютий 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

-порушення п. п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ КФ «Квітень», в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2014 року всього на суму 1400787 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ПП «ВКФ Оксамит».

На підставі акта перевірки №307/22-04/30664064 від 26.05.2014 р. Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2014 року №0004941501, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 2101180,50 грн., із яких: 1400787,00 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 700393,50 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 06.06.2014 року №0004941501, ТОВ КФ «Квітень» подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області первинну скаргу, яке рішенням про результати розгляду первинної скарги від 07.07.2014р. № 4317/10/04-36-10-08-09 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Також ТОВ КФ «Квітень» подано до Міністерства доходів і зборів повторну скаргу, яка рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду повторної скарги від 31.07.2014р. №688/6/99-99100115 залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.06.2014 року № 0004941501 - без змін.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

В даному випадку в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: "документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце".

Аналізуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Матеріали справи свідчать, що 01.07.2013р. між Приватним підприємством «ВКФ Оксамит» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» (Покупець) укладено договір поставки № 16/13-с, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати товар - сировина та тара для кондитерського виробництва. Товар поставляється партіями, кількість, ціна та асортимент визначається видатковою накладною, перелік товару наводиться у специфікаціях до договору. Поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок постачальника на умовах DDU - склад покупця (згідно правил Інкотермс-2000), що знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, вул..Войцеховича, 67-а.

На виконання умов зазначеного договору сторонами складені та підписані: Специфікація №15 від 01.02.2014р. на придбання товару (плівка горох колений, плівка 240мкм, плівка пластівці вівсяні, полотнище, плівка козинаки 100 гр., плівка круасан згущене молоко, плівка прозора 40/350, упаковка, упаковка медуза з шоколадом, ящики, плівка пластівці суміш злаків, плівка цукор) на загальну суму з ПДВ - 2584552,32 грн. та Специфікація №16 від 01.02.2014р. на придбання товару (емульгатор, суміш астрі крем, ароматизатор, покращувачі, ВАД чеддар, лимонна кислота, оцет, молоко згущене, наповнювачі, маргарин, жир кондитерський, дроби шоколадні, глазур, мука, яйця, сироватка, сметана, цукор) на загальну суму з ПДВ - 5315352,54 грн..

За умовами складеного договору постачальником виписано видаткові накладні: №6 від 01.02.2014р., №7 від 03.02.2014р., №9 від 05.02.2014р., №8 від 04.02.2014р., №10 від 06.02.2014р., №11 від 07.02.2014р., №12 від 08.02.2014р., №13 від 10.02.2014р., №14 від 11.02.2014р., №15 від 12.02.2014р., №15 від 13.02.2014р., №17 від 14.02.2014р., №18 від 15.02.2014р., №19 від 17.02.2014р., №20 від 18.02.2014р., №21 від 19.02.2014р., №22 від 20.02.2014р., №23 від 21.02.2014р., №24 від 22.02.2014р., №25 від 24.02.2014р., №26 від 25.02.2014р., №27 від 26.02.2014р., №28/1 від 27.02.2014р., №28/2 від 27.02.2014р., №28/3 від 27.02.2014р., №28/4 від 27.02.2014р., №28/5 від 27.02.2014р., №28/6 від 27.02.2014р., №28/7 від 27.02.2014р., №28/8 від 27.02.2014р., №28/9 від 27.02.2014р., №28/10 від 27.02.2014р., №28/11 від 27.02.2014р., №30/1 від 28.02.2014р., №29/1 від 28.02.2014р., №29/2 від 28.02.2014р., №29/3 від 28.02.2014р., №29/4 від 28.02.2014р., №29/5 від 28.02.2014р., №29/6 від 28.02.2014р., №29/7 від 28.02.2014р., №29/8 від 28.02.2014р., №30/2 від 28.02.2014р., №30/3 від 28.02.2014р., №30/4 від 28.02.2014р.

Після фактичного виконання ПП «ВКФ Оксамит» умов договору останнім було надано ТОВ Кондитерська фабрика «Квітень» зареєстровані належним чином в єдиному реєстрі податкових накладних та заповнених у відповідності до вимог Податкового кодексу України податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також в підтвердження реальності здійснення умов договору поставки № 16/13-с позивачем надано: копії товарно-транспортних накладних, що складені постачальником ПП «ВКФ Оксамит», із зазначенням відомостей про вантаж, вантажно-розвантажувальні операції, які також містять підпис вантажоодержувача та печатку ТОВ Кондитерська фабрика «Квітень»; сертифікати відповідності придбаного за умовами договору товару, посвідчення про якість товару, паспорти якості товару, декларації виробника та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, відповідно до яких придбаний товар відповідає встановленим законодавством нормам та стандартам.

Судом встановлено, що 01.01.2014р. між Приватним підприємством «ВКФ Оксамит» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» (суборендар) укладено договір №14-0101/1 суборенди нерухомого майна. За умовами даного договору орендодавець передає у тимчасове платне користування суборендарю нежитлові приміщення об'єкта нерухомості загальною площею 5949,8 кв.м. за адресою: вул. Журналістів, 9, м. Дніпропетровськ. Додатковою угодою №1 до договору суборенди нерухомого майна №14-0101/1 від 01.01.2014р. визначено суму щомісячної плати за орендоване майно, яка складає 398636,60 грн. (з ПДВ).

Актом приймання-передачі від 01.01.2014р. підтверджено факт передачі нерухомого майна, відповідно до умов договору суборенди нерухомого майна №14-0101/1 від 01.01.2014р.

Також в підтвердження виконання умов договору суборенди майна позивачем надано Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000113 від 28.02.2014р..

Крім того, в підтвердження виконання зазначеної угоди позивачем надано Акт №ОУ-0000114 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.02.2014р., згідно якого позивачем відшкодовано комунальні послуги (водопостачання та електроенергію), пов'язані із використанням орендованого майна за адресою вул. Журналістів, 9, м. Дніпропетровськ та надано виписану ПП «ВКФ Оксамит» податкову накладну.

За фактичним виконанням надання послуг з суборенди майна виписано та зареєстровано належним чином в єдиному реєстрі податкових накладних та заповнених у відповідності до вимог Податкового кодексу України податкова накладна №4 від 28.02.2014р.

Суми ПДВ (у загальній сумі 1400787,00 грн.) за податковими накладними, складеними за наведеними договорами віднесено ТОВ Кондитерська фабрика «Квітень» до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2014 року.

Матеріали справи свідчать, що під час дослідження первинних документів податковим органом не встановлено жодних порушень щодо оформлення податкових накладних. Отже наявність належним чином оформлених накладних надає ТОВ Кондитерська фабрика «Квітень» право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Як вбачається з акту перевірки № 307/22-04/30664064 від 26.05.2014 р., висновки контролюючого органу зроблені з урахуванням акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №814/04-62-22-3/38598020 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ Оксамит», яким зафіксовано, що за податковою адресою підприємство та посадові особи ПП «ВКФ Оксамит» відсутні. Також зазначено, що зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, відсутність операцій, що підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України.

Проте, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2014р. у справі № 804/5786/14 визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ щодо проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких, зокрема, 04.04.2014 року складено Акт №814/04-62-22-3/38598020 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ Оксамит» (код (СДРПОУ 38598020) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року»; визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «ВКФ Оксамит» в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах, на підставі, зокрема, Акту №814/04-62-22-3/38598020 від 04.04.2014 року; зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі з Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та її підсистем, інформацію, внесену на підставі Акту №814/04-62-22-3/38598020 від 04.04.2014 року.

Стосовно висновку Дніпропетровської ОДПІ про порушення позивачем норм податкового законодавства, у зв'язку з тим, що під час проведення перевірки ТОВ Кондитерська фабрика «Квітень» не надано виписок з книги довіреностей отримання товарів та недоліки товарно-транспортних накладних, що на думку контролюючого органу свідчить про відсутність факту придбання товару, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що перевезення товарів за наведеним договором здійснювалося ПП «ВКФ Оксамит» - базис поставки - склад ТОВ КФ «Квітень», при якому продавець доставляє товари безпосередньо на склад покупця, де відбувається перехід права власності; доставка здійснюється транспортом продавця, проте всі ризики в процесі транспортування несе продавець, він же оплачує всі тарифи, включаючи розвантаження на складі покупця, - ТОВ КФ «Квітень» не було порушено вимоги законодавства щодо оформлення товарно-транспортних накладних.

Відсутність документів або неповне їх заповнення, що засвідчують транспортування товару від контрагентів до ТОВ КФ «Квітень» дає підстави вважати лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Таким чином, деякі недоліки товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчать про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями.

Крім того, Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 затверджено Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, відповідно до якої при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Таким чином, для перевезень на підставі договору поставки на постійній основі, що обумовлені безперервністю та плановістю, що в даному випадку має місце, характерний саме такий від перевезень як централізовано-кільцеві перевезення, який передбачає відсутність довіреностей.

Також стосовно наданих податкових органом, в рахунок твердження неможливості виконання ПП «ВКФ Оксамит» умов укладеного договору, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3, 4 квартал 2013 рік та 1 квартал 2014 року, з яких вбачається, що на ПП «ВКФ Оксамит» працювало у штаті 1 особа, кількість фізичних осіб, яким нараховується дохід, - 4, суд зазначає наступне.

Діяльність підприємства з продажу товару за наведеною угодою не потребує значної кількості працівників або їх особливої фізичної підготовки, що дає підстави для встановлення відповідної фізичної можливості ПП «ВКФ Оксамит» зі свого боку виконувати умови договору поставки.

Операції з придбання та подальшого перепродажу придбаного товару фізично можливо виконувати наявній на підприємстві кількості працівників, отже зазначені твердження відповідача є хибними та не можуть бути сприйняті як належний аргумент стосовно неможливості виконання ПП «ВКФ Оксамит» умов укладеного договору та, як наслідок, відсутності поставок за укладеним договором.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин та складання первинних документів на їх підтвердження ПП «ВКФ Оксамит» було зареєстровано як юридична особа, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано, що податковим органом не спростовано.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи недоведення Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області факту відсутності господарських операцій між ТОВ Кондитерська фабрика «Квітень» та ПП «ВКФ Оксамит», оскільки, викладені в акті перевірки №307/22-04/30664064 від 26.05.2014 р., висновки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження таких висновків, а також враховуючи рішення Європейського суду з прав людини щодо відповідальності платників податків за дії контрагентів, суд вважає твердження податкової про заниження податку на додану вартість за лютий 2014 року всього на суму 1400787 грн. безпідставними, у зв'язку з чим визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014р. № 0004941501.

Керуючись ст. ст. 8, 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика «Квітень» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.06.2014р. № 0004941501.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський