Рішення

від 21.10.2014 по справі 914/3550/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2014 р. Справа №914/3550/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТРАНС», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 12273грн. 69коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Хром'як У.В. - представник (довіреність №467 від 06.10.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТРАНС» про стягнення основного боргу в сумі 10456грн. 00коп., інфляційних втрат у розмірі 1400грн. 89коп. та 3% річних в розмірі 416грн. 80коп.

Ухвалою суду від 08.10.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.10.2014р.

В судове засідання 21.10.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити, через канцелярію суду (вх.№44633/14 від 21.10.2014р.) подав заяву про долучення до матеріалів справи документів.

В судове засідання 21.10.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7907004141068. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 21.10.2014р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

04.06.2013р. Товариство з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТРАНС» отримало шини FULDA 385/65 R22.5 160R/158L ECOTONN+FULDA, що підтверджується видатковою накладною №ЛА-00486 від 04.06.2013р. на суму 27270грн. 00коп. (з ПДВ), яка підписана та скріплена печатками обох сторін. В даній накладній сторони погодили термін оплати до 09.06.2013р. На оплату поставленого товару позивачем виставлено відповідачу рахунок №ЛА Р0569 від 04.06.2013р. на суму 27270грн. 00коп. (з ПДВ).

На виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару згідно видаткової накладної №ЛА-00486 від 04.06.2013р. на суму 27270грн. 00коп. (з ПДВ) та виставленого рахунка №ЛА Р0569 від 04.06.2013р. на суму 27270грн. 00коп. (з ПДВ), відповідач неналежним чином здійснював оплату за отриманий товар оплачуючи лише частково, що підтверджується банківськими виписками від 03.07.2013р. на суму 10270грн. 00коп. та від 14.08.2013р. на суму 7000грн. 00коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 10000грн. 00коп.

Крім цього, Товариство з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» виконало технічне обслуговування замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТРАНС», а саме шиномонтаж (демонтаж монтаж колеса, д/м шини) та вентель на транспортний засіб марки Даф 95.430, білий колір, державний номерний знак ВС2588СЕ, 2003 року випуску, номер шассі т/з 0Е616797 та причіп, державний номерний знак ВС0445ХТ, номер шассі т/з, що підтверджується актом виконаних робіт №ЛА-07446 від 04.06.2013р., який підписаний та скріплений печатками обох сторін. На оплату наданих послуг виставлено рахунок №ЛА-07446 від 04.06.2013р. на суму 456грн. 00коп. (з ПДВ).

15.08.2014р. позивач на адресу відповідача направив претензію-вимогу б/н від 05.08.2014р., що підтверджується фіскальним чеком №1656 від 15.08.2014р., описом вкладення у цінний лист від 15.08.2014р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №7903512499142, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість. Дана претензія одержана відповідачем 26.08.2014р., проте, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відтак, строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України. Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (Постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012, Лист Вищого Господарського Суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"). При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань") .

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 10456грн. 00коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1400грн. 89коп. за період з червня 2013 року по серпень 2014 року та 3% річних у розмірі 416грн. 80коп. за період з 05.06.2013р. по 24.09.2014р. При перевірці проведених позивачем нарахувань, судом встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки, оскільки період виникнення прострочення заборгованості зазначив з 05.06.2013р., який фактично розпочав перебіг із 10.06.2013р., що вбачається з видаткової накладної №ЛА-00486 від 04.06.2013р. на суму 27270грн. 00коп. (з ПДВ), в якій строк оплати визначено до 09.06.2013р. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, а саме з фіскального чека №1656 від 15.08.2014р., опису вкладення у цінний лист від 15.08.2014р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію разом із актом виконаних робіт №ЛА-07446 від 04.06.2013р. на суму 456грн. 00грн., рахунками на оплату та актом звірки розрахунків. Дана претензія була одержана відповідачем 26.08.2014р. що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7903512499142, відтак 3% річних та інфляційних втрат по акту виконаних робіт №ЛА-07446 від 04.06.2013р. на суму 456грн. 00грн. повинно обчислюватись на наступний день, після закінчення 7-ми денного строку, з моменту отримання вимоги про оплату за надані послуги. Отже, в перерахунку підлягає до задоволення 3% річних у розмірі 388грн. 77коп. та інфляційні втрати в розмірі 1324грн. 32коп.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача з основного боргу в сумі 10456грн. 00коп., інфляційних втрат в розмірі 1324грн. 32коп. та 3% річних у розмірі 388грн. 77коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТРАНС» (79070, м.Львів, вул.Хуторівка, буд.32, кв.96, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37741438) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №1» (79036, м.Львів, вул.Пасічна, буд.127, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01268489) 10456грн. 00коп. - основного боргу, 1324грн. 32коп. - інфляційних втрат, 388грн. 77коп. - 3% річних та 1811грн. 43коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 24.10.2014р.