Рішення

від 28.10.2014 по справі 918/1242/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2014 р. Справа № 918/1242/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора міста Рівного (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області (далі - Рада) та товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТОВ "Рівнетеплоенерго")

до Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд" (далі - ПАТ "Опорядбуд")

про стягнення заборгованості в сумі 51 296 грн. 38 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Денисюк І.В. посвідчення № 615 від 1 жовтня 2012 року;

від відповідача: не з'явився;

від прокуратури : Грицак Ю.М. посвідчення № 024979 від 20 березня 2014 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд" заборгованості в сумі 51 296 грн. 38 коп., з яких: 44 785 грн. 86 коп. основного боргу, 1 736 грн. 12 коп. пені, 4 194 грн. 24 коп. інфляційних втрат, а також 3% річних у розмірі 580 грн. 16 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 1 вересня 2014 року порушено провадження у справі № 918/1242/14, розгляд якої було призначено на 16 серпня 2014 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2014 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 1 вересня 2014 року та призначено розгляд даної справи на 7 жовтня 2014 року.

10 вересня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ТОВ "Рівнетеплоенерго" подав заяву про залишення даної справи без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 81 ГПК України. Однак, 10 вересня 2014 року представником ТОВ "Рівнетеплоенерго" було подано заяву про відмову від попередньої заяви про залишення судом справи № 918/1242/14 без розгляду, оскільки у господарському суді Рівненської області суддею Романюком Р.В. позовну заяву між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав залишено без розгляду.

6 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд" надійшло клопотання від 6 жовтня 2014 року № 299, в якому останнє просило суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату, для можливості досудового врегулювання спору.

7 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ТОВ "Рівнетеплоенерго" подав клопотання, в додатках до якого надав частину документів, які витребовувалися ухвалою суду від 1 вересня 2014 року.

15 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ТОВ "Рівнетеплоенерго" подав додаткові пояснення, на підтвердження викладеного у позовній заяві.

Прокурор та представник ТОВ "Рівнетеплоенерго" в судовому засіданні 28 жовтня 2014 року позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та наполягали на їх задоволенні, а також заперечили проти клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи.

У судові засідання, призначені на 7 жовтня 2014 року та 28 жовтня 2014 року, Рада не забезпечила явку свого повноважного представника, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направила.

Відповідач у судове засідання 28 жовтня 2014 року не забезпечив явку уповноважених представників, проте 27 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду ПАТ "Опорядбуд" подало клопотання, в якому останнє просило суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату, для можливості досудового врегулювання даного спору.

Однак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки явка представника Товариства у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Крім того, розгляд даної справи вже відкладався. Отже, Товариству було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору та надання додаткових доказів. Проте у призначені судові засідання відповідач жодного разу не забезпечив явку свого повноважного представника, лише подавав клопотання про відкладення розгляду даної справи, які відрізняються лише датами та вихідними номерами, однак є абсолютно тотожними.

Відтак, суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та свідомо затягує розгляд даної справи.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідачу надавалося достатньо часу для залучення до розгляду справи інших представників, а також для подання письмових пояснень та додаткових документів, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2011 року між ПАТ "Опорядбуд" та ТОВ "Рівнетеплоенерго" був укладений договір на постачання теплової енергії № 646, за умовами якого, з урахуванням додатків та додаткової угоди від 1 жовтня 2012 року № 646/1 до цього договору, останнє зобов'язалося надавати споживачеві теплову енергію, а ПАТ "Опорядбуд", у свою чергу, - прийняти та оплатити її за встановленими тарифами в терміни, передбачені даною угодою (а.с. 30-44).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.4 цього договору теплова енергія подається споживачу за адресою: місто Рівне, Княгині Ольги, 4.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно загальних відомостей про об'єкти споживача, що є невід'ємною частиною договору № 646 від 24 листопада 2011 року, загальна площа об'єкту відповідача - гуртожитку, розташованого за адресою: місто Рівне, Княгині Ольги, 4, становила 2209,6 м 2 .

Водночас згідно з пунктом 4.4 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає позивачу звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. У разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом. У випадку коли 20 число поточного місяця припадає на вихідний день тоді звіт подається у попередній робочий день.

Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, при цьому споживач самостійно отримує рахунок. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (пункти 5.3-5.4 договору).

Судом також встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору ТОВ "Рівнетеплоенерго" протягом грудня 2013 року - березня 2014 року надало відповідачу теплову енергію на загальну суму 45 785 грн. 86 коп. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи довідками відповідача про кількість використаної теплової енергії, поданих ТОВ "Рівнетеплоенерго" на підставі пункту 4.4 договору, а також рахунками за послуги теплопостачання, виставленими постачальником.

Про належне виконання ТОВ "Рівнетеплоенерго" своїх зобов'язань за цим договором щодо постачання теплової енергії також свідчить відсутність з боку ПАТ "Опорядбуд" претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості теплової енергії, наданої йому у вищезазначений період, виконав лише частково, сплативши позивачу в грудні 2013 року 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з особового рахунку ТОВ "Рівнетеплоенерго" та банківськими виписками.

Відтак судом встановлено, що сума основного боргу відповідача за договором від 24 листопада 2011 року № 646 на момент вирішення вказаного спору складає 44 785 грн. 86 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 24листопада 2011 року № 646, яка складає 44 785 грн. 86 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, не оспорюється відповідачем, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення даної заборгованості перед ТОВ "Рівнетеплоенерго", суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог Прокурора про стягнення з ПАТ "Опорядбуд" зазначеної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданих йому послуг щодо відпуску теплової енергії, Прокурор просив суд стягнути з ПАТ "Опорядбуд" 1 736 грн. 12 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 1 грудня 2013 року по 30 травня 2014 року, з яких: 120 грн. 03 коп. - пеня, нарахована з 11 січня 2014 року по 10 лютого 2014 року на суму основного боргу в розмірі 10 870 грн. 78 коп., 247 грн. 96 коп. - пеня, нарахована з 11 лютого 2014 року по 10 березня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 24 864 грн. 27 коп., 423 грн. 33 коп. - пеня, нарахована з 11 березня 2014 року по 10 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 38 341 грн. 72 коп., 478 грн. 53 коп. - пеня, нарахована з 11 квітня 2014 року по 10 травня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 44 785 грн. 86 коп., 466 грн. 26 коп. - пеня, нарахована з 11 травня 2014 року по 30 травня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 44 785 грн. 86 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3.3 договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Оскільки заявлений до стягнення розмір вказаної штрафної санкції, відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 736 грн. 12 коп. пені підлягає задоволенню.

Також на підставі вищезазначеної норми договору Прокурор просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 580 грн. 16 коп., з яких: 27 грн. 70 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 січня 2014 року по 11 лютого 2014 року на суму основного боргу в розмірі 10 870 грн. 78 коп., 57 грн. 22 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 24 864 грн. 27 коп., 97 грн. 69 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 березня 2014 року по 11 квітня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 38 341 грн. 72 коп., 110 грн. 43 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 квітня 2014 року по 11 травня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 44 785 грн. 86 коп., 114 грн. 11 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 травня 2014 року по 11 червня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 44 785 грн. 86 коп., 110 грн. 43 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 червня 2014 року по 11 липня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 44 785 грн. 86 коп., 62 грн. 58 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 липня 2014 року по 28 липня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 44 785 грн. 86 коп.

Крім того, Прокурор просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 4 194 грн. 24 коп., нараховані на вищезазначені суми заборгованості за період з 1 січня 2014 року по 1 липня 2014.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд" (33028, місто Рівне, вулиця Кн. Ольги, 4, ідентифікаційний код: 01273390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 27, ідентифікаційний код: 36598008) 44 785 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 86 коп. основного боргу, 1 736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 12 коп. пені, 4 194 (чотири тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 24 коп. інфляційних втрат, а також три проценти річних у розмірі 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. 16 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд" (33028, місто Рівне, вулиця Кн. Ольги, 4, ідентифікаційний код: 01273390) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "30" жовтня 2014 року

Суддя В.Г. Торчинюк