Постанова

від 18.08.2014 по справі 808/861/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 808/861/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень 12.09.2013 № 0001012201 та № 0001022201,-

за участі представників сторін:

від позивача - Зеленцов С.М. (протокол №9 від 28.02.2001)

Семенов М.В. (довіреність б/н від 17.02.2014)

від відповідача - Петрова І.В. (довіреність № 07/08-29-10 від 17.01.2014)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0001012201, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78829,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 17 985,50 грн., і податкового повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0001022201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5136,00 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/861/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 17.02.2014. Провадження у справі, за клопотанням сторін зупинялось. Судове засідання призначено на 18.08.2014.

Відповідно до ст.160 КАС України, 18.08.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що господарські правовідносини з ТОВ "Бергана", ТОВ БК "Дагаз", ТОВ БК "Паллада", ТОВ "Рангоут", ТОВ "Савілот" оформлені позивачем належним чином, фактичне постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності. Товари, що отримані від ТОВ "Бергана", ТОВ БК "Дагаз", ТОВ БК "Паллада", ТОВ "Рангоут", ТОВ "Савілот" були придбані для використання у господарській діяльності товариства та були використані у ній. Сума ПДВ, що була віднесена ТОВ "Запорізькій лікувально-фармацевтичний альянс" до складу податкового кредиту, підтверджено відповідними податковими накладними, що оформлені із дотриманням усіх вимог законодавства.

Правочини, укладені позивачем із вказаними підприємствами не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину.

Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, надав письмові заперечення. Зазначив, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Зважаючи на те, що до перевірки не було надано жодної первинної документації, яка свідчила б про реальність здійснення господарських операцій, зокрема, договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарів, докази оприбуткування товарів на підприємстві, доказів зберігання та подальшої реалізації чи використання у власній господарській діяльності, докази сплати за поставлений товар, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 15.08.2013 № 273 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс" (код за ЄДРПОУ 23851723) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Бергана" (код ЄДРПОУ 36836041), ТОВ БК "Дагаз" (код ЄДРПОУ 37087747), ТОВ "БК "Паллада" (код ЄДРПОУ 34830179), ТОВ "Рангоут" (код ЄДРПОУ 37443199), ТОВ "Савілот" (код ЄДРПОУ 37300939) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт №73/08-29-22-0109/23851723 від 29.08.2013.

Відповідно до висновків податківців ТОВ "Запорізькій лікувально-фармацевтичний альянс" порушено п.1.7 ст.1, п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та п.п.14.1.181 п.14.1, ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Зважаючи на виявлені порушення, на підставі акту перевірки 12.09.2013 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення №0001012201, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Запорізькій лікувально-фармацевтичний альянс" у розмірі 78 829 грн. основний платіж та 17 985,5 грн. штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення №0001022201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 136 грн.

Позивач оскаржив вказані повідомлення-рішення у адміністративному порядку, але повідомлення-рішення за результатами оскарження залишені без змін.

Висновки, яких дійшли перевіряючи базуються на наступному.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підприємство ТОВ "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс" було направлено письмовий запит №3851/10/22-1106 від 22.04.2013р. з проханням надати інформацію щодо відображення в податковому обліку взаємовідносин з вищезазначеними підприємствами та її документальне підтвердження, регістри бухгалтерського й податкового обліку за період з 01.01.2010 по теперішній час.

Підприємство до ДПІ надано відповідь від 26.04.2013 №12 (вх. № 6761/10 від 26.04.2013р.) в якій вказано, що на даний момент підприємство не має можливості надати запитувану інформацію та її документальне підтвердження з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Бергана", ТОВ БК "Дагаз", ТОВ "БК "Паллада", ТОВ "Рангоут", ТОВ "Савілот" оскільки первинні документи були вилучені згідно протоколу № б/н від 14.09.2012р. слідчими СУТ СВ ДПС у Запорізькій області.

У зв'язку з вищевикладеним, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі п.72.1 ст.72, п.73.3 ст.73 в порядку передбаченому п.73.1 ст.73 та п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI направлено лист №593/8/08-29-22-0105 від 24.06.2013р. до СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області з проханням надати належним чином завірені копії або можливість ознайомитись з документами фінансово-господарської діяльності ТОВ "Запорізький лікувально - фармацевтичний альянс" (код ЄДРПОУ 23851723).

При отриманні доступу до первинних документів ТОВ "Запорізький лікувально - фармацевтичний альянс" (код ЄДРПОУ 23851723) встановлено тільки наявність видаткових накладних по вищезазначеним контрагентам.

У зв'язку з вищенаведеним та тим, що до перевірки ні ТОВ "Запорізький лікувально - фармацевтичний альянс" (код ЄДРПОУ 23851723), ні СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області не надано регістри бухгалтерського та податкового обліку, відомості формування валових витрат, банківські документи, визначити реальність відображення у податковому обліку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. показників по рядках 04.1 - 04.13 ( з 01.04.2011р. рядок 05.1) в Деклараціях з податку на прибуток підприємств (з урахуванням уточнюючих розрахунків) не надається можливим.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя направлено до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя акт №70/2212/37087747 від 30.07.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ БК "ДАГАЗ" (ТОВ "Мавікс") (код ЄДРПОУ 37087747) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.".

ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя надіслано акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ "Тейсодал проект", код за ЄДРПОУ 37300939, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Будівельна компанія "Паллада", код за ЄДРПОУ 34830179, за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., 01.02.2013 № 54/2211/37300939.

Зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що запит про надання пояснень та їх документального підтвердження, надісланий за податковою адресою підприємства, повернувся з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", посадові особи за податковою адресою не знаходяться.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Бергана" (код ЄДРПОУ 36836041) з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість, за результатами якої складено акт №170/23-509/36836041 від 13.05.2011р.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПАЛЛАДА" (34830179) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2010р. по 01.03.2012р., за результатами якої складено акт №838/2211/34830179 від 03.09.2012р

Токмацькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Рангоут" на підставі бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ на рівні ДПС України з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість на предмет нікчемності правочинів з підприємствами-контрагентами за період з 23.12.2010р. по 31.10.2012р., за результатами якої складено акт №913/22/37443199 від 19.12.2012р.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат (послуг) за період з 23.12.2010 року по 31.10.2012 року, які підпадають під визначення ст.134 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 23.12.2010 року по 31.10.2012 року, які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України.

Разом з тим, за результатами проведених заходів СВ УПМ ДПС у Запорізькій області внесено до реєстру досудових розслідувань матеріали № 32012080000000002, відносно ОСОБА_4, за фактом вчинення фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_4, маючи на меті здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, діючи навмисно зареєструвала на ім'я підставних осіб суб'єкти підприємницької діяльності ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "БК "Паллада", ТОВ "Рангоут", ТОВ "Палладіум Люкс".

В результаті допитів посадових осіб даних СГД, в тому числі, ТОВ "БК "Паллада" та ТОВ "Рангоут", встановлено, що фактично вони не мають відношення до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств, а відкрили їх на своє ім'я за грошову винагороду.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, відповідач вказує, що результатами проведеного дослідження фінансово-господарських операцій ТОВ "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс" за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, встановлено, що первинні документи використовувались для формування податкового кредиту ТОВ "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс", та не засвідчують факт реального здійснення господарських операцій.

Разом з тим, враховуючи викладене, приймаючи до уваги фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Податковий кредит, за приписами п. 1.7 статті 1 Закону "Про ПДВ", - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 ст. 7. Закону України "Про ПДВ", при поставці товарів (робіт, послуг) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками дані визначені цим законом.

Відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Тобто Закон встановлює прямий обов'язок щодо ведення обліку податкових накладних (виданих та отриманих) та відповідне звітування щодо видачі та отримання останніх до органів ДПІ. Не включення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту платниками податку є порушенням норм встановлених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.2.4. п. 7.2. ст.. 7 Закону України "Про ПДВ" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно п.п. 7.5.1 п 7.5 ст 7 Закону України "Про ПДВ" , вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робі послуг).

Тобто, законодавцем визначено, що податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Згідно пп 7.4.1 п 7.4 ст 7 Закону України "Про ПДВ", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п 7.4.5 п 7.4 ст 7 Закону України "Про ПДВ", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органам державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишається не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у разі фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про ПДВ" визначає лише один випадок не включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про ПДВ" не передбачає.

Аналогічні приписи закріплені і нормами Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Так, згідно з п. 14.1.181, п. 14.1.18 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами вказаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ. Господарські правовідносини з ТОВ "Бергана", ТОВ БК "Дагаз", ТОВ БК "Паллада", ТОВ "Рангоут", ТОВ "Савілот" оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, наданими позивачем в ході судового розгляду та залученими до матеріалів справи.

Таким чином, позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від постачальників, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Товари, що отримані від ТОВ "Бергана", ТОВ БК "Дагаз", ТОВ БК "Паллада", ТОВ "Рангоут", ТОВ "Савілот" були придбані для використання у господарській діяльності товариства та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що не заперечується і актом перевірки.

Правочини укладені позивачем із ТОВ "БЕРГАНА", ТОВ БК "ДАГАЗ", ТОВ БК "ПАЛЛАДА", ТОВ "РАНГОУТ", ТОВ "САВІЛОТ" відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвим умов; правочини сторонами було виконано у повному обсязі.

За приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, позивачем цілком правомірно включено суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу.

Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаних вище угод не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків.

З наведеного випливає, що в разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки і докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і позовні вимоги ТОВ "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс" підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0001012201, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78829,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 17 985,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0001022201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5136,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький лікувально-фармацевтичний альянс" (код 23851723) судові витрати у розмірі 203,90 грн. (двісті три гривні 90 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.10.2014.

.

Суддя О.М. Нечипуренко