Постанова

від 27.10.2014 по справі 817/3058/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 817/3058/14 27 жовтня 2014 року 12год. 48хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не з'явився відповідача: представник не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дубровицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області        до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тато Карло"       про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ : Дубровицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тато Карло" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості. Представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку розгляду справи надійшло клопотання  про  розгляд справи без участі представника податкового органу, позовні вимоги  підтримують в повному обсязі (а.с.20). Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не подавав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відправлений конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає"(а.с.18). Згідно із  частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -  КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі  всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити  повністю, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тато Карло" (далі - ТзОВ "Тато Карло") зареєстроване юридичною особою 05.04. 2011 року, що підтверджується копіями  свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО № 810832 та довідки АА № 308845 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5, 6). Судом встановлено, що ТзОВ "Тато Карло" має податковий борг в сумі 44 994,23 грн., в тому числі  5 865,23 грн. з податку на додану вартість, 39 129грн. з податку на прибуток приватних підприємств. Дана заборгованість виникла на підставі: - податкового повідомлення - рішення № 000050200 від 06.06. 2014 року про донарахування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 5 865,23грн.(а.с.10); - податкового повідомлення - рішення № 000051200 від 06.06. 2014 року про донарахування штрафних санкцій по податку  на прибуток приватних підприємств  в сумі 39 129грн. (а.с.10). Наявність заборгованості підтверджується інтегрованими картками по податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість (а.с.8, 9). Згідно зі ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 36.1. ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 54.5 ст. 54 цього Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. Так, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Згідно із п.п.126.1 ст.126 цього Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Також, згідно із абз. 4 п.56.18. ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Враховуючи відсутність доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 000050200 від 06.06. 2014 року, № 000051200 від 06.06. 2014 року, грошове зобов'язання є узгодженим. Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Тато Карло"  було виставлено податкову вимогу форми “Ю” від 14.04. 2014 року № 76-25 на загальну суму 364773,05грн. (а.с.12), яка була надіслана відповідачу, однак повернулася з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає"(а.с.12). У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Також, пунктом 95.1. статті 95 цього Кодексу встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Так, згідно із п.95.3 ст.95 цього Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи. Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. На момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 44994,23 грн. З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.   В силу ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.   Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тато Карло"(34144, с. Колки, вул. Центральна, 118, Дубровицький район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 37326407), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу в сумі 44 994 (сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 23 коп. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                    Зозуля Д.П.