Рішення

від 30.10.2014 по справі 759/5640/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5640/14-ц

пр. № 2/759/3019/14

30 жовтня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

Головуючого судді - Величко Т.О.,

при секретарі - Самайда А.В. Голубенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м .Києві цивільну справу за основним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про відібрання дитини, повернення її за попереднім місцем проживання та визначення місця проживання ,суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач за основним позовом у справі звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, посилаючись на те, що з 2010 року по 2014 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позивач зазначала, що вона у січні 2014 року виїхала на постійне місце проживання у м. Чернігів , разом із донькою. Позивач зазначала, що у березні 2014 року відповідач попросив передати йому доньку оскільки він за нею скучив та вивезти її тимчасово до м. Києва, але дитину не повернув. Позивачка зазначала, що з цього приводу зверталася до місцевих органів та органів внутрішніх справ. Позивач зазначала, що між нею та її чоловіком та його сім»єю склалися конфліктні відносини, та вони не можуть знайти порозуміння щодо участі батьків у вихованні дитини та місця її проживання. Позивачка зазначала, що їх з відповідачем доньці створені усі умови за місцем її проживання у АДРЕСА_3 що підтвердження Актом обстеження умов проживання. Позивачка зазначала, що їх доньці лише два роки, і вона потребує постійного щоденного догляду з боку матері, що вона схильна до неї, і що визначення місця проживання дитини з батьком, може вплинути на її розвиток та психоемоційний стан, але вона не заперечує та буде тільки рада, якщо батько дитини відповідач буде брати участь у вихованні їх доньки, цікавитися її життям та її потребами утримувати доньку. Позивачка також зазначала, що з часу проживання її доньки з нею, відповідач не належно утримує свою доньку, у зв»язку із чим вона вимушена працювати на дому, з метою належного свого утримання та утримання своєї доньки, в період коли вона працює вдома доглядати її доньку їй допомагає її мати, а тому просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтвердили суду обставини викладені у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача проти позову заперечували, подали зустрічний позов (а.с.21-25) до ОСОБА_1 про відібрання дитини, повернення її за попереднім місцем проживання та визначення місця проживання, посилаючись на те, що позивачка веде аморальний спосіб життя, пішла із сім»ї до іншого чоловіка, покинула свою доньку разом із батьком дитини. Позивач за зустрічним позовом зазначав, що відповідачка ОСОБА_1 не цікавиться життям їх доньки у середині лютого 2014 року почала телефонувати та вимагати віддати їх доньку їй, не вказувала де вона проживає і де бажає проживати разом із їх донькою у зв»язку із чим він звертався до Служби у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації. Позивач за зустрічним позовом зазначав, що Службою було рекомендовано їм знову проживати разом за місцем їх реєстрації та відвідувати фахівців психологів. Виконуючи рекомендації відповідачка ОСОБА_1 повернулася до їх помешкання за адресою АДРЕСА_1 і вони спільно почали відвідувати фахівців святошинського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді. Позивач за зустрічним позовом зазначав, що ОСОБА_1 в період з 10 по 18.04.2014 року часто була відсутня вдома, донькою не опікувалась, влаштовувала сварки та уходила з дому, а тому позивач дійшов висновку що це є систематичне ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх материнських обов»язків. Позивач зазначав, що 18.04.2014 року позивачка самовільно без його дозволу змінила місце проживання своє та їх доньки та виїхала до м. Чернігова за місцем проживання її батьків, про що залишила записку. Позивач зазначав, що у зв'язку із напруженими та конфліктними відносинами у нього з ОСОБА_1 за рекомендацією психологів, вони спілкувалися шляхом написання один одному записок.

Позивач за зустрічним позовом з посиланням на вимоги ч. 1 ст. 162 СК України, вважаючи, що відповідачка ОСОБА_1 самочинно, без його згоди змінила місце проживання їх доньки, у тому числі способом викрадення, то суд у цьому випадку має постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за постійним місцем проживання.

Позивач за зустрічним позовом та його представник свої вимоги підтримали, просили зустрічний позов задовольнити у задоволенні основного позову відмовити.

Третя особа за основним та зустрічним позовом Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації просили ухвалити рішення на користь дитини, ( а.с.105), просили розглядати справу за відсутності, підтримали висновок від 29.05.2014 року.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України .

Судом встановлено, що шлюб між сторонами у справі було розірвано за рішенням суду у 2014 році.

Судом встановлено, що від шлюбу сторони у справі мають малолітню доньку ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено Свідоцтвом про її народження ( а.с.4).

Судом встановлено, що сторони у справі та їх малолітня донька зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 та за цією ж адресою проживали разом із донькою ОСОБА_5 до січня 2014 року.

Судом встановлено із пояснень сторін ,що ОСОБА_1 з січня 2014 року по квітень 2014 року періодично проживала разом із донькою за місцем реєстрації, а з квітня 2014 року за місцем реєстрації разом із донькою не проживає. Судом встановлено, що між сторонами у справі існують напружені стосунки також і відсутні домовленості щодо місця проживання їх доньки ОСОБА_5, також у батьків дитини мають претензії та обоюдні звинувачення один одного щодо негідної поведінки у шлюбі, матеріальному забезпечення сім»ї, що призвели до розірвання шлюбу та спору щодо з ким залишиться проживати малолітня донька.

Згідно письмових доказів наданих сторонами у справі, пояснень свідків ОСОБА_4,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8 ОСОБА_9,, не знайшли підтверджень, твердження ОСОБА_2, що його колишня дружина ОСОБА_1 покинула його та дитину в період з в період з 10 по 18.04.2014 року часто була відсутня вдома, донькою не опікувалась, влаштовувала сварки та уходила з дому.

Судом встановлено, що неприязнені стосунки сторін у справі та не бажання проживати разом призвели до виїзду ОСОБА_1 з місця своєї реєстрації до м. Чернігова до своїх батьків разом із донькою, що було розцінено ОСОБА_2, як зміна місця проживання дитини без дозволу батька та протиправних дій з боку ОСОБА_1, та що спростовано Постановою про закриття кримінальної справи від 08.05.2014 року ( а.с.30).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно, перебувала у відпустці по догляду за дитиною ( а.с.44-48), з 01.10.2014 року працює на посаді менеджера з реклами ТОВ "Мережа Агенцій гарящих путівок" (04107 м. Київ вул. Підгірна/Татарська,3/7 код ЄДРПОУ 32163084).

Судом встановлено, що позивач за основним позовом ОСОБА_1 за місцем реєстрації АДРЕСА_1 не проживає, з січня 2014 року, з цього ж часу проживала в АДРЕСА_3. разом із донькою ОСОБА_5, піклуватися про яку їй допомогла її мати.

Судом встановлено, що з 01.09.2014 року позивачка згідно Договору оренди ( а.с.134-135) винаймає житло - однокімнатну квартиру разом із іншим чоловіком, дружина якого гр. ОСОБА_10 виступала свідком у судовому засіданні, та разом із ними проживає малолітня ОСОБА_5.

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_5 відвідує дошкільний дитячий заклад «Олександра» у АДРЕСА_2, мати дитини працює дистанційно, та має можливість також доглядати доньку.

Судом встановлено, що згідно Акту обстеження умов проживання від 07.10.2014 року (а.с.137) за тимчасовим місцем проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_2 за вказаною адресою проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 сім»я забезпечена продуктами харчування, стан дитячих речей добрий. Сім»я дружелюбна відкрита до спілкування. Вказано, що дитина мешкає у одній кімнаті із матір»ю. Дитина забезпечена окремим спальним місцем.

Судом встановлено, що позивач за зустрічним позови ОСОБА_2 проживає та зареєстрований у двокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.27), за місцем проживання та місцем роботи характеризується із позитивної сторони ( а.с.28,62), працює на посаді начальника відділу адміністративно-господарського та кадрового забезпечення ПАТ «Національна акціонерна компанія «Укрсвітлолізінг». Згідно Довідки ПП «Профполімер» ( а.с.63) також має вільне та самостійне планування свого робочого часу, а також здійснення своїх трудових обов»язків поза своїм робочим місцем.

Згідно висновку результатів психологічного дослідження (а.с.59-60) встановлено, встановлено, що пріоритетом для позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 є задоволення потреб дитини, можливість залучення для виховання бабусь дідусів, зміна батьківських ролей у вихованні дитини (тато-«мама», мама- тато), зорієнтованість матері на особистому та кар»єрному розвитку.

Згідно висновку Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.05.2014 року ( а.с.88-89) рекомендовано визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком гр. ОСОБА_2.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей (1991р), предметом цієї Конвенції є підтримка у найвищих інтересах дітей їхніх прав. Зі змісту ст. 3 Конвенції вбачається, що першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зі змісту ст. 150 СК України вбачається, що одним із основних батьківських обов»язків є обов»язок по належному вихованню дитини, прищеплення їй моральних цінностей, духовності, культури своєї нації. Саме батьки повинні навчити дитину формувати систему пріоритетів та ні в якому разі не дати їй спотворити існуюче світосприйняття. Батьки повинні виховувати особистість, яка б із повагою ставилася б до прав та свобод інших людей, любила б свою сім»ю та родину. Принципом Конвенції існує принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.

Відповідно до ст.142 СК України діти мають рівні права та обов»язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами та особисте виховання дитини, а потім згідно ч.2 цієї статті батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, а також згідно ч. 3 цієї статті батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які не суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов»язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки позивач за основним позовом ОСОБА_1 з огляду на матеріали справи, пояснення самого позивача та пояснення свідків має на меті першечергово влаштувати своє особисте життя, у зв»язку із чим, вона винаймає житло разом із чоловіком, попередній шлюб якого ще не розірвано та кар»єрний ріст у зв»язку із чим переїхала із м. Чернігова, де було створено належні умови для виховання дитини, а у другу чергу у позивача на меті є виховання доньки та піклування про неї, суд вважає, що в даний час з урахуванням віку дитини, стану її здоров»я та однакової прихильності до батьків визначити місце проживання дитини з батьком. А також з урахуванням того, що малолітня ОСОБА_5 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, у вказаній квартирі є дві кімнати, створені умови для виховання доньки, суду не надано доказів, що батько дитини не вміє піклуватися про доньку з урахуванням її віку та зі слів батька дитини позивач за основним позовом може у будь-який час зручний для неї відвідувати їх доньку, піклуватись про неї, проводити з нею час. А також з урахуванням того, що першечергово на меті у батька є задоволення потреб саме дитини у всьому необхідному зосередження на її розвитку та піклуванні, а потім вже розвиток кар»єри та влаштування особистих сімейних відносин.

Відповідно до ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають права вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Як встановлено судом, позивач за зустрічним позовом не довів суду, що відповідач ОСОБА_1 незаконно утримувала у себе спільну доньку ОСОБА_5, оскільки у спосіб передбачений законодавством, місце проживання дитини визначено не було, ОСОБА_1 не було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5, або відібрано від неї дитину. Натомість ОСОБА_1 належним чином піклується та бере участь у її вихованні та розвитку, а тому у цій частині зустрічний позов задоволенню не підлягає, як і негайне виконання рішення суду і цій частині.

Зважаючи на те, що відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, зважаючи на те, що згідно ч.ч.1,2ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов»язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, суд дійшов висновку що у задоволенні основного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов задовольнити частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог у розмірі 81 грн.27 коп.

На підставі наведеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.3,4, 10, 11,57- 61, 88, 208-209, 212-218, 294 ЦПК України, ст.ст. 140-163 Сімейного Кодексу України, Конвенції про права дитини, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні основного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2; третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Святошинської районної державної адміністрації про відібрання лдитини, поверення її за попереднім місцем проживаня, визначення місця проживання дитини звдовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із батьком ОСОБА_2, за зареєстрованим місцем їх проживання АДРЕСА_1.

Встановити графік участі матері ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, за домовленістю між батьками щоденно, але не менше трьох годин на добу, за бажанням матері з 17-00 год до 19-00 год. та кожної першої та третьої суботи та неділі тижня цілодобово. У будь-який інший час за домовленістю батьків дитини.

В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н, індетифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, яка працює на посаді менеджера з реклами ТОВ "Мережа Агенцій гарящих путівок" (04107 м. Київ вул. Підгірна/Татарська,3/7 код ЄДРПОУ 32163084) судовий збір на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог 81( вісімдесят одна) грн.27 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з часу його проголошення, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя Т.О. Величко