Ухвала

від 15.10.2014 по справі 5015/4465/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 жовтня 2014 року Справа № 5015/4465/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСтратієнко Л.В., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Селіваненка В.П., Черкащенка М.М., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Елекс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 28.08.2014 у справі№ 5015/4465/12 за позовомЛьвівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених на здійснення функцій у спірних відносинах в особі: 1. Кабінету Міністрів України; 2. державного концерну "Укроборонпром"; 3. державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", до: 1. Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; 2. приватного підприємства "Нива-В.Ш." в особі філії 14 приватного підприємства "Нива-В.Ш."; 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Елекс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Міністерство соціальної політики України; 2. обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", провизнання недійсними результатів прилюдних торгів та акту про реалізацію арештованого майна; застосування наслідків визнання недійсними результатів прилюдних торгів та акта державного виконавця про реалізацію арештованого майна і визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно; зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності та зареєструвати право власності,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.05.2014 у справі № 5015/4465/12, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014, відмовлено державному концерну "Укроборонпром" в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2012 за нововиявленими обставинами.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2014 у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 та ухвалу господарського суду Львівської області від 14.05.2014 скасовано; задоволено заяву державного концерну "Укроборонпром" про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2012 за нововиявленими обставинами; рішення господарського суду Львівської області від 13.12.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсними результати прилюдних торгів, що відбулися 27.08.2012, з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), що належить державному підприємству "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут"; визнано недійсним акт державної виконавчої служби Франківського відділу Львівського міського управління юстиції від 31.08.2012 про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки); визнано недійсним свідоцтво від 31.08.2012 про право власності на нерухомо майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Елекс"; скасовано державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Елекс" на нерухоме майно; в іншій частині в позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елекс" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.08.2014 у справі № 5015/4465/12, в якій просить указану постанову скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 04.06.2013 у справі № 5015/5531/12, від 30.07.2014 у справі № 926/543/13, від 28.05.2014 у справі № 914/3483/13, від 12.02.2009 у справі № 7/179, від 22.01.2013 у справі № 5023/3474/12, від 05.06.2014 у справі № 925/1358/13 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 у справі № 4/196 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 215, частин першої - третьої, п'ятої, шостої статті 203 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 у справі № 5015/4465/12 заявнику було надано строк до 24.10.2014 для усунення недоліків, допущених при оформленні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.08.2014.

Заявником усунуто недоліки у встановлений строк.

Згідно з частиною третьою статті 111 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 28.08.2014 у справі № 5015/4465/12, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та задовольняючи позов в частині визнання недійсними результатів прилюдних торгів, акту про реалізацію арештованого майна та свідоцтва про право власності на нерухоме майно і скасування державної реєстрації права власності, виходив із встановлених обставин справи стосовно того, що: на реалізацію нерухомого майна розповсюджується дія мораторію відповідно до положень Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"; спірними прилюдними торгами порушені вимоги законодавства України, у зв'язку з чим відбулося неправомірне відчуження об'єктів нерухомого майна на торгах, що призвело до позбавлення підприємства майна та порушення інтересів держави; відсутність підстав (чинних судових рішень), як це передбачено частиною четвертою статті 33 Закону України "Про іпотеку", для примусової реалізації майна має наслідком незаконність проведення прилюдних торгів.

Водночас у постанові від 04.06.2013 у справі № 5015/5531/12 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення торгів та акта про реалізацію майна з прилюдних торгів, виходячи із встановлених судами обставин справи про відсутність порушення відповідачами правил проведення прилюдних торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

У постанові від 28.05.2014 у справі № 914/3483/13 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про: визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися; визнання недійсним додатку до протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки); зобов'язання відповідача до вчинення дій, виходячи із встановлених судом обставин справи про відсутність обставини, які б свідчили про порушення відповідачем та третьою особою встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів.

У постанові від 22.01.2013 у справі № 5023/3474/12 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів, виходячи із встановлених судами обставин справи про відсутність порушень чинного законодавства України при підготовці та проведенні прилюдних торгів.

У постанові від 05.06.2014 у справі № 925/1358/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання прилюдних торгів та акта державного виконавця з реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах недійсними, з огляду на встановлені обставини справи про відсутність порушень встановлених законом вимог щодо організації та проведення прилюдних торгів, які могли вплинути на їх результат.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанова Вищого господарського суду України від 30.07.2014 у справі № 926/543/13 не може бути врахована як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, оскільки у згаданій постанові суд дійшов аналогічного висновку щодо визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що й у постанові, про перегляд якої подано заяву. Так, суд виходив з того, що проведення торгів з продажу майна державного підприємства здійснювалось з порушенням Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2009 у справі № 7/179, на яку посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а скаргу на дії державної виконавчої служби передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

Крім того, колегією суддів не приймається до уваги в якості доказу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 у справі № 4/196, на яку посилається заявник, оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення судів апеляційних інстанцій.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Елекс" у допуску справи № 5015/4465/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Л. Стратієнко Судді І. Вовк Б. Грек В. Селіваненко М. Черкащенко