Рішення

від 29.05.2014 по справі 643/4408/13-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/4408/13-ц

2/643/138/14

29.05.2014 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сиротникова Р.Є.,

при секретарі Лебединській Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв'язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин,

В С Т А Н О В И В:

27.03.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з з 06.12.1996. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте 29.05.2008 шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 добровільно переїхав на постійне місце проживання за іншою адресою, свої речі відповідач перевіз із собою. З часу переїзду відповідач не проживає в квартири АДРЕСА_1, хоча перешкод для перебування у квартирі та у користуванні нею відповідач не мав і не має. З часу, як відповідач змінив місце проживання, він не брав участі в утриманні та ремонті квартири, не сплачував комунальні рахунки. На даний час в квартирі проживає тільки позивачка з неповнолітнім сином, та всі обов'язки по утриманню квартири несе самостійно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував у повному обсязі. В обгрунтування заперечень пояснив, що з 14.07.1993 по теперішній час є зареєстрованим та проживає в квартирі АДРЕСА_1. На підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради 16.06.2000 є основним наймачем квартири. Окрім зазначеної квартири іншого житла він не має, в ній знаходяться усі його речі, майно, меблі, одяг, взуття, інструменти тощо. Він працює на підприємстві публічне акціонерне товариство «Конкурент» (код ЄДРПОУ 24479195), і його робота пов'язана з постійними відрядженнями на об'єктах підприємства, які розташовані в Дніпропетровській області. З 01.09.2010 по 26.12.2010 він працював на будівництві полігону побутових відходів в м. П'ятихатки Дніпропетровської області, з 10.01.2011 по 12.08.2011 - на будівництві системи водовідведення побутових стічних вод від м. Синельникове Дніпропетровської області, з 25.09.2011 по 25.02.2012 - на будівництві каналізаційної системи з очисними спорудами у сел. Антонівка Солонянського району Дніпропетровської області, з 25.03.2012 по 28.12.2012 та з 01.02.2013 по теперішній час він працює на будівництві полігону твердих побутових відходів с. Васильківка Дніпропетровської області. Зазначив, що в перервах між відрядженнями завжди повертається додому до квартири АДРЕСА_1, оскільки це є його єдине житло. В січні 2013 року після передостаннього відрядження він не зміг потрапити до квартири, оскільки там виявився зміненим замок на вхідних дверях, ОСОБА_1 на телефонний дзвінок не відповіла. В той день відповідач сильно поспішав, оскільки мав їхати у нове відрядження, тому не став відкривати двері квартири без ключа. Зазначає, що продовжує проживати у вищезазначеній квартирі та сплачує комунальні послуги самостійно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копіями паспортів сторін та довідками з житлово-експлуатаційних організацій.

Відповідно до Договору найму житла від 25.07.2004 основним наймачем квартири АДРЕСА_1 є позивачка - ОСОБА_1. Згідно вказаного договору (розділ 1 договору), відповідач по справі та син сторін ОСОБА_3 виступають членами сім'ї наймача.

Як вбачається згідно Договору про реструктуризацію заборгованістю за послуги теплопостачання від 10.06.2006, саме позивачка ОСОБА_1 виступала особою, яка взяла на себе зобов'язання погашати виниклу заборгованість за послуги опалення та гарячого водопостачання, яка станом на 01.06.2006 складала дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 60 копійок. При цьому, згідно п. 1 зазначеного Договору про реструктуризацію заборгованістю за послуги теплопостачання від 10.06.2006 встановлена розстрочка по сплаті заборгованості на період з 01.06.2006 до 01.06.2009 у сумі 63, 54 гривні щомісячно.

Як вбачається з Договору про погашення заборгованості від 10.12.2010 за № 910, саме позивачка ОСОБА_1 прийняла на себе зобов'яання погашати заборгованість за послуги водовідведення, яка згідно п. 1.1. договору за період з грудня 2004 року по грудень 2010 року утворилася у розмірі сімсот сорок вісім гривень 90 копійок. Згідно п. 1.4. Договору про погашення заборгованості від 10.12.2010 за № 910 строки погашення заборгованості встановлено з 10.12.2010 по 10.05.2011 у сумі 149, 60 гривень щомісячно.

Позивачем надано до суду квитанції про сплату комунальних послуг.

Як випливає зі змісту Договору про реструктуризацію заборгованістю за послуги теплопостачання від 10.06.2006, Договору про погашення заборгованості від 10.12.2010 за № 910 та наданих позивачем квитанцій про сплату комунальних послуг саме позивач, а не відповідач, здійснювала оплату комунальних послуг та погашення виниклої заборгованості по цим послугам. Згідно змісту вказаних документів вони охоплюють період після розірвання шлюбу - після 29.05.2008.

Як випливає з актів обстежень санітарно-технічного стану квартири АДРЕСА_1 від 12.03.2012 та від 05.03.2013, складених співробітниками житлово-експлуатаційної організації, ділянки № 32 КП «Жилкомсервіс», позивачка неодноразово зверталась до вказаної житлово-експлуатаційної організації, при цьому під час таких обстежень, як випливає зі змісту вказаних актів, відповідач по справі, ОСОБА_2, в квартирі був відсутній.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4, який мешкає за адресою АДРЕСА_3, відповідач не проживає у своїй квартирі з кінця 2010 року. Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5, яка мешкає за адресою АДРЕСА_4, відповідач не проживає у своїй квартирі з 2010 року. Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6, який мешкає за адресо. АДРЕСА_5, відповідач не проживає у своїй квартирі більше пів року. Крім того, у зазначених заявах вищенаведені особи підтверджують той факт, що ОСОБА_1 є відповідальним квартиронаймачем, самостійно сплачує комунальні платежі та утримує квартиру свого проживання.

Крім того, відповідно до листа Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківські області з 2010 року ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, що підтверджується як поясненнями гр. ОСОБА_1, так і поясненнями сусідів.

Суд приймає надані позивачкою докази як належні та допустимі в розумінні статей 57 - 59 ЦПК України.

При цьому, суд не знаходить достатніх підстав для того, щоб прийняти доводи відповідача.

Надана відповідачем квитанція про сплату комунальних послуг датована 19.04.2013, тобто, після відкриття провадження по справі, отже, розцінюється судом як необ'єктивний доказ. Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідач приймає участь в утриманні квартири АДРЕСА_1, відповідач суду не надав.

На підтвердження роз'їздного характеру роботи та поважності причин відсутності у житлі протягом тривалих періодів відповідач надав довідку ПАТ «Конкурент» (код ЄДРПОУ 24479195) від 12.04.2013 вих. № 12/04/2013-1.

Зазначену довідку ПАТ «Конкурент» (код ЄДРПОУ 24479195) від 12.04.2013 вих. № 12/04/2013-1 суд не може визнати як достовірний документ, враховуючи наступне, а саме: у довідці від 12.04.2013 вих. № 12/04/2013-1 вказано, що основним видом діяльності ПАТ «Конкурент» є будівництво промислових об'єктів. В той же час, дана інформація суперечить Витягу з ЄДРПОУ станом на 20.05.2013, згідно якого основним видом діяльності ПАТ «Конкурент» є «Інші види оптової торгівлі» (код 51.90), у довідці від 12.04.2013 вих. № 12/04/2013-1 зазначено, що місцезнаходженням ПАТ «Конкурент» є Харківська область, м. Зміїв, вул. Леніна, 25. Поряд з цим на довідці від 12.04.2013 вих. № 12/04/2013-1 поставлено відбиток печатки, на якій зазначено «Харківська область. Зміївський район». В той же час, відповідно до Витягу з ЄДРПОУ станом на 20.05.2013 місцем реєстрації даного підприємства є Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, б. 26, кв. 19, 39600. Згідно вказаного Витягу дата та номер запису про взяття на облік до органів Кременчуцької об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС - 06.12.1996, 62; дата та номер запису про взяття на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці - 30.08.2012, 1634006994. Отже, станом на день надання довідки від 12.04.2013 вих. № 12/04/2013-1 ПАТ «Конкурент» уже не мало своїм місцезнаходженням Харківську область, м. Зміїв. Відповідач не надав до суду копій трудової книжки, інших документів, які б підтверджували його перебування у трудових чи інших відносинах з ПАТ «Конкурент» за ті періоди, в які за його твердженням він перебував у відрядженнях. Згідно відповідей на запити суду з органів Пенсійного фонду України, Міністерства доходів і зборів України жодних утримань з заробітної плати відповідача не здійснюється.

Таким чином, враховуючи викладене, суд не може прийняти надану відповідачем довідку ПАТ «Конкурент» від 12.04.2013 вих. № 12/04/2013-1 як достовірний документ. Факт перебування відповідача у трудових відносинах з ПАТ «Конкурент» не підтверджено.

Щодо пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, суд зазначає наступне.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є членами сім'ї, родичами та свояками відповідача, отже, їх показання суд сприймає як суб'єктивні. Крім того, зазначені особи не проживають поряд з адресою реєстрації відповідача, що розцінюється судом як обставина, яка перешкоджає їм спостерігати місцеперебування відповідача.

Свідок ОСОБА_9 не зміг чітко пояснити коли та при яких обставинах він час від часу бачив ОСОБА_2 В той же час, якщо ОСОБА_9 бачив відповідача 3 - 4 рази з 2010 року з періодичністю 3 - 4 місяці, то остання зустріч мала би бути навіть при найдовшому інтервалі приблизно у 2011 році, що підтверджує факт відсутності відповідача в житлі понад пів року, про що наполягає позивачка.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_10 вона бачила ОСОБА_2 приблизно один-два рази на тиждень з 2010 року по теперішній час, в той же час згідно тверджень самого відповідача та змісту наданої ним довідки від 12.04.2013вих. № 12/04/2013-1 він працював без пропусків по декілька місяців в певні періоди в 2010, 2011 та 2012 роках, тобто, не зміг би з'являтись у квартирі кожного тижня. Також, пояснення свідка ОСОБА_10 суперечать поясненням свідка ОСОБА_9 в частині періодичності перебування відповідача за місцем реєстрації.

Згідно пояснень ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вони знайомі з відповідачем на грунті дружніх стосунків, отже, суд вимушений критично поставитись до їх змісту.

Порівнюючи пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які, як засіб доказування, дають протилежну інформацію, суд виходить з того, що в поясненях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відсутні суперечності, дані особи є найближчими сусідами сторін по місце розташуванню квартир та не є родичами, близькими чи іншими заінтересованими особами щодо будь-якої зі сторін судового спору.

Таким чином, враховуючи досліджені під час розгляду справи докази, судом встановлено, що ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 протягом понад пів року. Відповідач не надав суду докази поважності причин відсутності у житлі протягом цього часу. При цьому, усі витрати по утриманню житла лежать на позивачі, ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в достатній мірі підтверджені наявними у справі доказами, як окремо так їх сукупністю, отже, підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач був відсутній у житлі понад пів року без поважних причин, то суд вважає за необхідне визнати його особою, яка втратила право на користування жилим приміщенням на підставі положень ст. ст. 71, 72, 107 ЖК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 71, 72, 107 ЖК України, ст. ст. 1, 10, 57 - 59, 63, 64, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Московського районного

суду м. Харкова Сиротников Р.Є.