Ухвала

від 29.10.2014 по справі 823/880/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/880/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в якому просила визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0000661701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 498 282,50 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 04.03.2014 по 11.03.2014 (з перервою в роботі 8-10 березня 2014 року) посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаєморозрахунків з приватним підприємством «Черкаситрейдсервіс» (код ЄДРПОУ 34503569) за період діяльності з 01.02.2012 по 30.04.2012, з 01.08.2012 по 31.08.2012.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем положень п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податку на додану вартість за 2012 рік в розмірі 398 626,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 18.03.2014 № 58/23-01-17-01/НОМЕР_2 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0000661701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 498 282,50 грн., в тому числі за основним платежем 398 626,00 грн. та 99 656,50 грн. за штрафними санкціями.

Позивач заперечує правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень відповідача, у зв'язку з чим просить визнати їх протиправними та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача виписаних ПП «Черкаситрейдсервіс» податкових накладних, видаткових накладних за відсутності виконання істотних умов договору у спірних правовідносинах, відсутності документів про фізичне переміщення придбаних товарів, зберігання товару не створює належного права для формування податкового кредиту та витрат.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 затвердженим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 14.04.2011 між позивачем (Покупець) та приватним підприємством «Черкаситрейдсервіс» (Постачальник) укладено договір поставки № 33, відповідно до якого Постачальник зобов'язується протягом дії даного договору поставляти, а Покупець одержувати і оплачувати згідно встановлених Постачальником цін та в обумовлені строки товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) (п. 1.1 Договору).

Згідно розділу 2 Договору, продукція відпускається Покупцеві по цінах, діючих на момент її отримання. Ціна на продукцію встановлюється Продавцем і в залежності від чинників, що її обумовлюють може змінюватися протягом дії цього договору. Про зміни цін Постачальник додатково попереджає покупця листом, факсимільним зв'язком або телефонограмою. Загальну (фактичну) суму договору становить сума вартості продукції, що поставлена Постачальником протягом строку дії Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, оплата продукції Покупцем здійснюється в безготівковій формі, згідно наданих постачальником рахунків.

На підтвердження факту поставки товарно-матеріальних цінностей за Договором в лютому-квітні 2012 року, серпні 2012 року, позивачем надано видаткові накладні та податкові накладні за лютий 2012 року на загальну суму 662 782,37 грн., в т.ч. ПДВ 110 463,71 грн.; видаткові накладні та податкові накладні за березень 2012 року на загальну суму 968 411,97 грн., в т.ч. ПДВ 161 402,00 грн.; видаткові накладні та податкові накладні за квітень 2012 року на загальну суму 255 644,01 грн., в т.ч. ПДВ 42 607,24 грн.; видаткові накладні та податкові накладні за серпень 2012 року на загальну суму 504 918,88 грн., в т.ч. ПДВ 84 153,15 грн.

За вказаним Договором поставлялись товари широкого асортименту: електроди ЦЛ-11, щітки абразивні, запчастини до автобусів Богдан, кабелі КВВГнг, кабелі ВВГ, сповіщувачі пожежні, металорукав, двері з замками та упаковкой, гіпсокартон, дошки для підлоги, дюбеля, електролампочки, проволока сварочна, плінтуси, умивальники, авторезини, шини, вагонки, і т.д.

Крім цього, здійснювалась поставка великогабаритних та великовагових товарів, зокрема, за податковою накладною від 30.03.2012 № 79 (а.с.54, т.2) здійснювалась поставка брусів 50х50 в кількості 3,590 куб.м., брусів 60х120 в кількості 1,5 куб.м., вагонки пластикової в кількості 23 куб.м., дошки 30 мм (ясень) в кількості 3 куб.м.; за податковою накладною від 31.08.2012 № 94 (а.с.38, т.3) - поставка комерційного лінолеуму в кількості 90 кв.м.; за податковою накладною від 24.08.2012 № 82 (а.с.31, т.3) - поставка цементу в кількості 200 мішків; за податковою накладною від 10.08.2012 № 35 (а.с.15, т.3) - поставка плитки керамогранітної для підлоги в кількості 77,5 кв.м.; за податковою накладною від 13.08.2012 № 41 (а.с.17, т.3) - поставка бетону в кількості 8,5 куб.м., і т.д.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто поставка - це матеріально-технічне постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та їх подальша реалізація з метою отримання економічно-вигідного зиску та отримання прибутку.

В постанові Верховного Суду України у справі від 08.09.2009 № 21-737во09 зазначено, що здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається перевізнику.

Так, з умов вказаного вище Договору поставки не видається зрозумілим, як здійснювалося замовлення товару у Постачальника.

Більшість податкових накладних, виписаних ПП «Черкаситрейдсервіс» на ім'я ФОП ОСОБА_6 в лютому 2012 року (а.с.54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76; т.1) містять посилання на інші цивільно-правові договори, ніж договір поставки від 14.04.2011 № 33.

В договорі № 33 не зазначено місце переходу права власності на товар (п. 6 Юридичні адреси та реквізити Сторін» зазначено адресу Постачальника - АДРЕСА_1), не зазначено умови поставки. Позивачем не були надані первинні документи, які повинні складатися та бути в наявності при проведенні вищезазначених операцій по придбання ТМЦ, а саме: акти приймання-передачі товару, сертифікати якості товару.

Документально не підтверджено факт здійснення розгрузочно-погрузочних робіт (згідно наданих накладних є великогабаритний та важкий товар: шафи, дошки, кабель та інше), оскільки у ФОП ОСОБА_6 відсутні наймані працівники.

Крім цього, в товарно-транспортних накладних не вказано серію та номер ТТН, дата виписки ТТН складає від декількох днів до декількох тижнів, відсутні відомості про вантаж - у розділі ТТН «Дані про вантаж» з 4-ої по 14-у графи не заповнені, не вказані відомості про вантажно-розвантажувальні операції, не вказано відстань перевезення.

Так, наприклад, з товарно-транспортної накладної за лютий 2012 року (а.с.107, т.1) вбачається: період перевезення 16.02.2012 - 23.02.2012, автомобіль - Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_3; автопідприємство - самовивіз; водій - ОСОБА_8; замовник - ФОП ОСОБА_6; вантажовідправник - ПП «Черкаситрейдсервіс»; вантажоодержувач - ОСОБА_6; пункт навантаження - м. Черкаси, вул. Р. Люксембург, 177; пункт розвантаження - м. Черкаси, с. Сокирно, вул. Польова, 6; назва продукції - лента транспортерна, будматеріали, запчастини Богдан, ПАЗ, Еталон.

Твердження позивача про те, що перевезення негабаритних товарів здійснювалось найманими перевізниками є безпідставними, оскільки позивачем не надано договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарно-транспортні-накладні, дорожні листи.

Згідно наданих документів неможливо дослідити використання в господарській діяльності товарів отриманих від ПП «Черкаситрейдсервіс» та ланцюг проходження послуг (товару) від ПП «Черкаситрейдсервіс» (постачальника) до покупців. Так, документів які б підтверджували продаж або залишки на складі товарів придбаних по податковим накладним позивачем надано не було, не надано інвентаризаційних відомостей про залишок на складі ТМЦ, що унеможливлює визначити використання товарів в господарській діяльності.

Крім цього, за твердженням позивача, придбані у ПП «Черкаситрейдсервіс» товари були реалізовані в ході здійснення господарської діяльності товариству з обмеженою відповідальністю «Сінбуд», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, приватному підприємцю ОСОБА_10, приватному підприємству «Сервіс-Плюс-К», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_11, приватному підприємцю «ВІП-Термал», приватному підприємству «Комплексні системи безпеки - 2005», товариству з обмеженою відповідальністю «Арманд Трейд», приватному виробничо-комерційному підприємству «Амарант-А», приватній виробничо-комерційній фірмі «Ензім», приватному підприємству «Норія», публічному акціонерному товариству «ПФ Перше Травня», приватному підприємству «Спецелектромонтаж», що підтверджується договорами купівлі-продажу з вищевказаними суб'єктами господарювання, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками.

Однак, як вірно вказано судом першої інстанції, документи по реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей не є безумовним доказом їх придбання у ПП «Черкаситрейдсервіс».

Відповідно до акту державної податкової інспекції у м. Черкасах від 10.09.2013 № 193/22-11/34503569 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Черкаситрейдсервіс» (код ЄДРПОУ 34503569) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-постачальниками та контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг) за період з 01.09.2010 по 30.10.2012» приватне підприємство «Черкаситрейдсервіс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 04.07.2006, код ЄДРПОУ 34503569; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.07.2006 за №102610200000, станом на дату складання акта перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах зі станом платника - 3 «Прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)»; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.07.2006 №32159805, індивідуальний податковий номер 345035623010, анульоване 05.12.2012 (причина анулювання - 41 «Ліквідація за власним бажанням»; основний вид діяльності - діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (46.18).

Таким чином, ПП «Черкаситрейдсервіс» не поставляло позивачу товарно-матеріальні цінності в лютому-квітні, серпні 2012 року і лише надало останньому бухгалтерські документи, податкові та видаткові накладні, з метою формування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що враховуючи особливості договору поставки, а також те, що позивачем не надано до перевірки та до матеріалів справи відповідних первинних документів, що є обов'язковими для підтвердження товарності операцій з постачання товару та дорожніх листів, то формування позивачем податкового кредиту за наслідками правовідносин із контрагентом ПП «Черкаситрейдсервіс» є протиправним, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0000661701 задоволенню не підлягають, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 31.10.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.