Рішення

від 27.10.2014 по справі 908/3113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/62/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2014 Справа № 908/3113/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ", м. Запоріжжя.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІДІС", м. Запоріжжя .

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Котенко О.Г., довіреність б/н від 01.07.2014р.

Від відповідача: не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІДІС" про стягнення суми 21810,69 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу, із них: заборгованість зі сплати за продукцію - 17 722,38 грн., пеня -1 401,25 грн., 3% відсотки річних в розмірі 643,75 грн. та інфляційних витрат в розмірі 2043,31 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/62/14, судове засідання призначено на 01.10.2014р. Судове засідання відкладалось на 22.10.2014р. З метою витребування від сторін додаткових документальних доказів судове засідання відкладалось на 27.10.2014р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Ухвали суду від 28.08.2014р., 19.09.2014р. та 22.10.2014р. були направлена за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, яка також збігається з адресою, вказаною в свідоцтві про державну реєстрацію відповідача, а також за адресою, зазначеною в договорі купівлі - продажу № 031012 від 26.10.2012р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином були сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

24.10.2014р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 17722,38 грн., 3% річних в розмірі 663,69 грн., 1401,08 грн. пені та суму інфляційних витрат в розмірі 2043,31 грн.

Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються позовні вимоги з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В продовжене 27.10.2014р. судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес завершено 27.10.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'єм в присутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВІДІС» було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 031012.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язався поставити, покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - продукція) в порядку та на умовах, передбачених договором.

Найменування, кількість, асортимент, строки поставки, ціна на продукцію зазначаються сторонами в накладних, рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору (згідно п. 1.2. Договору).

Оплата покупцем здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку (пункт 3.1. Договору) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (пункт 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, датою оплати вартості продукції вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок або касу продавця.

Продавець надає покупцю накладну в двох екземплярах на кожну партію продукції, яку представник покупця повинен підписати та повернути продавцю протягом двох днів з моменту отримання (пункт 3.6. Договору).

На оплату поставленого товару позивачем був виставлені рахунки - фактури № СФ-0000468 від 30.11.2012р. на суму 1705,00 грн., № СФ-0000512 від 31.12.2012р. на суму 1744,00 грн., № 310120136 від 31.01.2013р. на суму 1635,00 грн., № 280220135 від 28.02.2013р. на суму 1925,00 грн., № 310320132 від 31.03.2013р. на суму 2145,00 грн., № 300420138 від 30.04.2013р. на суму 2398,00 грн., № 310520134 від 31.05.2013 на суму 2750,00 грн., № 3006201304 від 30.06.2013р. на суму 1592,00 грн., № 3107201305 від 31.07.2013р. на суму 2145,00 грн., № 3108201302 від 31.08.2013р. на суму 1634,38 грн., № 3009201302 від 30.09.2013р. на суму 385,00 грн., № 3110201304 від 31.10.2013р. на суму 208,00 грн.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме, поставка нафтопродуктів на загальну суму 20266,38 грн. підтверджується видатковим накладними № РН-0001012 від 30.11.2012р. на суму 1705,00 грн., № РН-0001109 від 31.12.2012р. на суму 1744,00 грн., № 310120133 від 31.01.2013р. на суму 1635,00 грн., № ЗВ280204 від 28.02.2013р. на суму 1925,00 грн., № ЗВ310302 від 31.03.2013р. на суму 2145,00 грн., № ЗВ300403 від 30.04.2013р. на суму 2398,00 грн., № ЗВ310502 від 31.05.2013 на суму 2750,00 грн., № ЗВ300604 від 30.06.2013р. на суму 1592,00 грн., № ЗВ310705 від 31.07.2013р. на суму 2145,00 грн., № ЗВ310802 від 31.08.2013р. на суму 1634,38 грн., № ЗВ310902 від 30.09.2013р. на суму 385,00 грн., № ЗВ311001 від 31.10.2013р. на суму 208,00 грн.

Однак, відповідач зобов'язання належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію в повному обсязі не здійснив, сплатив лише частково в сумі 2544,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 932 від 05.04.2013р. на суму 800,00 грн. та № 1202 від 22.10.2013р. на суму 1744,00 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмір 17722,38 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 01.11.2013р. відповідачу було вручено претензію № 0111/1 від 01.11.2013р. на суму 17844,37 грн. з вимогою сплатити заборгованість на користь позивача.

Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості поставленої продукції, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17722,38 грн.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України, правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

За своєю правовою природою спірний правочин є договором купівлі-продажу.

Положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою накладних де вказані: товар, його кількість, ціна суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частина 1 ст. 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Таким чином, вимоги щодо стягнення боргу в сумі 17722 грн. 38 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: пеню в розмірі 1401,08 грн., 663,69 грн. 3% річних, суму інфляційних втрат в розмірі 2043,31 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору, у випадку порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та діючим законодавством України.

Статтею 216 ГК України, передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

Сума пені, яка пред'явлена позивачем до стягнення, складає 1401,08 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2043,31 грн. втрат від інфляції та 3 % річних в розмірі 663,69 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІДІС" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІДІС" (69068, м.Запоріжжя, вул. Грязнова, 92, оф. 205, код ЄДРПОУ 37300677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ СІЧ" (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 102, код ЄДРПОУ 35450246) 17722 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять два) грн. 38 коп. основного боргу, 1401 (одна тисяча чотириста один) грн. 08 коп. пені, 3% річних в розмірі 663 (шістсот шістдесят три) грн. 69 коп., інфляційних втрат 2043 (дві тисячі сорок три) грн. 31 коп., 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет