Рішення

від 27.10.2014 по справі 914/3411/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2014 р. Справа № 914/3411/14

За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферум-Центр", м. Львів

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Біжко К.О. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферум-Центр" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 25.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2014 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Ухвали суду скеровувалися на адресу відповідача, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України, за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферум-Центр" (надалі - відповідач) про витребування з чужого незаконного володіння майна, а саме: автомобіля УАЗ 452, 1984 року випуску, державний реєстраційний номер АС 5201 АІ, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № АСС029145, полісу страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АС/4528323.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 03.08.2012 р. позивачем в особі представника відокремленого підрозділу «Рівненська дистанція водопостачання» було передано відповідачу автомобіль УАЗ 452, 1984 року випуску, державний реєстраційний номер АС 5201 АІ для проведення капітального ремонту, що підтверджується актом приймання - передачі. 03.09.2012 р. між позивачем в особі представника відокремленого підрозділу «Рівненська дистанція водопостачання» та відповідачем було підписано акт проведення технічної експертизи № 10 (дефектний акт). Спірний автомобіль перебуває на балансі відокремленого підрозділу «Рівненська дистанція водопостачання» Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", що підтверджується інвентарною карточкою обліку основних засобів № 44663.

Згодом, 02.11.2012 р. між позивачем в особі відокремленого підрозділу «Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» та відповідачем було укладено договір № Л/БМЕС-12304/НЮ. Відповідно до п. 1.1 договору відповідач (підрядник) на свій ризик зобов'язується виконати роботи з ремонту вказаного вище автомобіля, а позивач (замовник) зобов'язується прийняти виконані роботи та своєчасно здійснювати їх оплату відповідно до умов даного договору.

Ремонтні роботи щодо вказаного автомобіля відповідачем були виконані повністю, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 19.11.2012 р. № 132/1 та № 132/2.

Зважаючи на виконання відповідачем ремонтних робіт, ним був виставлений позивачу рахунок від 27.12.2012 р. № 132 на суму 60 732, 08 грн., який був оплачений останнім, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.11.2012 р. № 1399, від 05.02.2013 р. № 96, від 28.02.2013 р. № 234, від 13.03.2013 р. № 274, від 19.03.2013 р. № 289 та від 22.03.2013 р. № 305.

Крім того, відповідачу були передані свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № АСС029145, поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4528323, а також талон до полісу, про що свідчить розписка директора відповідача.

Хоча позивачем було належним чином проведено оплату за виконання ремонтних робіт, відповідач, незважаючи на неодноразові звернення позивача, автомобіль не повернув.

За таких обставин, на думку позивача, дії відповідача щодо неповернення позивачу спірного автомобіля, враховуючи те, що роботи по договору є виконаними та оплаченими, є незаконними, а права позивача є порушеними та такими, що підлягають захисту.

Відповідач в судові засідання не забезпечив явки уповноваженого представника, документально та нормативно обгрунтованого відзиву на позовну заяву та доказів повернення спірного майна суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позов, підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст.ст. 317, 319 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, та без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Судом встановлено, що 03.08.2012 р. позивачем в особі представника відокремленого підрозділу «Рівненська дистанція водопостачання» було передано відповідачу автомобіль УАЗ 452, 1984 року випуску, державний реєстраційний номер АС 5201 АІ для проведення капітального ремонту, що підтверджується актом приймання - передачі. 03.09.2012 р. між позивачем в особі представника відокремленого підрозділу «Рівненська дистанція водопостачання» та відповідачем було підписано акт проведення технічної експертизи № 10 (дефектний акт).

Згодом, 02.11.2012 р. між позивачем в особі відокремленого підрозділу «Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» та відповідачем було укладено договір № Л/БМЕС-12304/НЮ.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач на свій ризик зобов'язується виконати роботи по ремонту вказаного вище автомобіля, а позивач зобов'язується прийняти виконані роботи та своєчасно здійснювати їх оплату відповідно до умов даного договору.

Ремонтні роботи щодо спірного автомобіля відповідачем були виконані повністю, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 19.11.2012 р. № 132/1 та № 132/2.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за виконані відповідачем ремонтні роботи підтверджується платіжними дорученнями від 22.11.2012 р. № 1399, від 05.02.2013 р. № 96, від 28.02.2013 р. № 234, від 13.03.2013 р. № 274, від 19.03.2013 р. № 289 та від 22.03.2013 р. № 305.

Незважаючи на здійснення позивачем оплати за виконані відповідачем роботи, відповідач не повернув спірний автомобіль позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

27.06.2014 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 788-ю з вимогою повідомити про місце та дату коли позивач може отримати спірний автомобіль, проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, а також відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач на законних підставах відмовляє позивачу у поверненні спірного транспортного засобу.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про витребування майна, а саме: автомобіля УАЗ 452, 1984 року випуску, державний реєстраційний номер АС 5201 АІ, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № АСС029145, полісу страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АС/4528323 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферум-Центр", обґрунтований та підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього.

На підставі наведеного та керуючись ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферум-Центр" (79057, м. Львів, вул. Антоновича, 122А, код ЄДРПОУ 22388134) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) автомобіль УАЗ 452, 1984 року випуску, державний реєстраційний номер АС 5201 АІ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № АСС029145, поліс страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АС/4528323.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферум-Центр" (79057, м. Львів, вул. Антоновича, 122А, код ЄДРПОУ 22388134) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) 1 827, 00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 30.10.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.