Ухвала

від 22.05.2014 по справі 9101/111938/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 22 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/1051/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Проценко О.А.                     суддів:                     Дурасової Ю.В.  Туркіної Л.П. за участю секретаря судового засідання:          Комар Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів          на  постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі № 2а/0470/1051/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист"     до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів          про визнання протиправними дій, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметист" (далі по тексту – позивач, ТОВ "Аметист") звернулося до суду з позовом про: - визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів (далі по тексту – відповідач, податковий орган), які полягають у визнанні в акті від 13.12.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності» та в листі від 21.09.2010 року №20394/10/28-221 як податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "Аметист" (код ЄДРПОУ 25529523); - визнання протиправними дій відповідача, які полягають у невизнанні в акті від 13.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності та в листі від 21.10.2010 року №23342/10/28-221 як податкової декларації з податку на додану вартість   за вересень 2010 року, поданої ТОВ "Аметист"; -  зобов'язання відповідача враховувати як податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року, подані ТОВ "Аметист"; -   зобов'язання відповідача внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині: внесення показників декларацій ТОВ "Аметист" з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року; скасування статусу "не визнано як податкова декларація" щодо декларацій ТОВ "Аметист" з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що дії відповідача суперечать нормам податкового законодавства та порушують права позивача. Вказує, що невизнанням податковим органом податкової звітності, про що було повідомлено позивача листами №20394/10/28-221 від 21.09.2010 року та №23342/10/28-221 від 21.10.2010 року, по причині відсутності обов'язкового реквізиту – назви податкового органу, до якого надсилається податкова звітність, та ненадання реєстру податкових накладних в електронному вигляді, - суперечить фактичним обставинам. Позивач стверджує, що відповідно до копії податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, оригінал якої був направлений до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, зазначено податковий орган, що при направленні поштового відправлення ним було додатково надано інформаційний носій із реєстром податкових накладних в електронному вигляді, що підтверджується описом кур'єрської доставки.           Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд визначився щодо помилковості твердження податкового органу про те, що направлення застарілої форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в порушення вимог п.8 Закону України від 20.05.2010 року №2275-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" є підставою для невизнання звітності податковою. Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт вказує, що  встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: не подання звітності по податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року. На підставі виявлених порушень податковим органом складено акт №4644/152/25529523 від 13.12.2010 року. Зазначені в акті порушення виникли в результаті неналежного заповнення форми декларації з податку на додану вартість. В порушення вимог пп.4.1.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 не зазначено обов'язковий реквізит - назва податкового органу до якого надіслана податкова звітність. Також, позивачем при направленні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року не додано копію реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, чим порушено п. 8 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів". Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Під час розгляду справи на підставі ст.55 КАС України з урахуванням Постанови КМ від 20.03.2013р. №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" за заявою відповідача здійснено заміну Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська   її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови  суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметист" зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.06.1998 року (код ЄДРПОУ 25529523) та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (а.с.22,23,24).   Матеріали справи також підтверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметист" направило на адресу відповідача податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року - 20.09.2010 року та вересень 2010 року – 20.10.2010 року (а.с.35-43). Відповідач 21.09.2010р. направив позивачу лист №20394/10/28-221, яким повідомив про невизнання звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року податковою, оскільки допущено порушення п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: не зазначено обов'язковий реквізит, - не вказано назву державної податкової інспекції, до якої подається податкова звітність (а.с.19). 21.10.2010 року податковий орган направив позивачу лист №23342/10/28-221, відповідно до якого, податкова звітність з податку на додану вартість за вересень 2010 року також не визнана податковою у зв'язкуіз порушення п.8 Закону України від 20.05.2010 року №2275-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів", а саме: до звіту не було додано реєстр податкових накладних в електронному вигляді (а.с.20). З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої податковий орган склав акт №4644/152/25529523 (а.с.21), де зазначається, що декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та вересень 2010 року не були враховані з огляду на порушення пп. "а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Судом першої інстанції було призначено судову технічну експертизу документів, яку доручено провести  Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз. Згідно з висновком №1861 в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року ТОВ "Аметист" аркуш 1 не є первинним, первинний аркуш був змінений на аркуш 1, що є у наданій декларації. В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року ТОВ "Аметист" аркуш 1 та аркуші 2-4 виконані неодноразово, на різних принтерах. Друковані тексти на аркушах 2-4 в зазначеній податковій декларації і аркуші 5 в ярлику до реєстру виконувались або на різних принтерах, або на одному принтері але в різний час. Тонери, якими виконані друковані тексти на аркушах 2-4 в податковій декларації та в ярлику до реєстру на аркуші 5, мають однаковий якісний склад за барвниками, тобто тюнери мають спільну родову належність за якісним складом за барвниками. Тонери, якими виконані друковані тексти на аркуші 1 і на аркушах 2-4 податкової декларації, аркуші 5 в ярлику до реєстру відрізняються за якісним складом за барвниками, тобто тюнери не мають спільної родової належності за якісним складом за барвниками (а.с.69-76). Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору. У відповідності до п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Відповідно до п.п.4.1.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Абзацом 5 п.п.4.1.2. п.4.2. ст.4 зазначеного Закону, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Відповідно до абз. "ї" п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" затверджені форма податкової декларації з податку на додану вартість, порядок її заповнення та подання до органів державної податкової служби. Відповідно до п.п.9.1 п.9 Порядку №166, форми податкової декларації з податку на додану вартість, зареєстровані в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, відповідають нормам та змісту податку на додану вартість. Пунктом 3.4 Порядку №166 встановлено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством. Також, п.5 Порядку №166 визначено порядок заповнення податкової декларації. З аналізу вищевказаних норм, матеріалів справи, з урахуванням висновку експерта суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності та недоведеності позиції податкового органу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надана позивачем, декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року повністю відповідає нормам наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання", у зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави для неприйняття спірних податкових декларацій в якості податкової звітності.   За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, тобто є обґрунтованими. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу податкового органу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін. Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд У Х В А Л И В:    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська  на  постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі № 2а/0470/1051/11 залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. у справі № 2а/0470/1051/11 залишити без змін. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.      Головуючий:                                                            О.А. Проценко           Суддя:                                                            Ю.В. Дурасова           Суддя:                                                            Л.П. Туркіна