Постанова

від 15.10.2014 по справі 821/3199/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3199/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників сторін: позивача - Кермача А.І., відповідача - Оперчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Буд-Лідер" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Буд-Лідер" (далі - позивач, ПП ВКФ "Буд-Лідер") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2014 року №0000532200 та №0000522200.

Позов мотивований тим, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав викладених в письмових запереченнях, які мотивовані тим, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "ВКФ "Буд-Лідер" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість за грудень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "СКМПН" (код ЄДРПОУ 38352244) та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності придбаних у контрагента-постачальника товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених сово-господарських операцій у податковій звітності.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №17/21-03-22-06 від 24.01.2014 р., в якому зафіксовані допущені позивачем порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в грудні 2012 року ПДВ 20708 грн. та пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.144.1, п.144.3 ст. 144, п. 146.5 ст. 146 розділу ІІІ, п. 7 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік у сумі 21743 грн.

Відповідно до висновків зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.02.2014 р. №0000532200 та №0000522200. Таким чином, представник відповідача вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та проаналізувавши норми чинного законодавства України, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Буд-Лідер" зареєстроване Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 05.03.2007 року. Свідоцтво про державну реєстрацію Серія А01 №013692.

Відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Буд-Лідер" за КВЕД-2010 є: будівництво житлових і нежитлових будівель; інші будівельно-монтажні роботи; неспеціалізована оптова торгівля.

Враховуючи види діяльності та відповідно до вимог чинного законодавства України позивачем 11.04.2012 р. отримана Ліцензія Серії АД №037358 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яка діє до 11.04.2017 року.

Управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду надано ПП "ВКФ" "Буд-Лідер" Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №176.11.65-45.21.1, який діє до 10.10.2016 р.

ПП "ВКФ" Буд-Лідер" також взято на облік як платника податків до ДПІ у м.Херсоні 06.03.2007 р. за №5452.

Судом встановлено, що 24.01.2014 р. на підставі наказу ДПІ у м.Херсоні від 14.01.14 №47, головним державним ревізор-інспектором, відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Херсоні Іщенком І.В., відповідно до п.п. п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "ВКФ "Буд-Лідер" (код ЄДРПОУ 34906766), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість за грудень 2012 року по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "СКМПН" та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності придбаних у контрагента-постачальника товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За результатами даної перевірки складено акт від 24.01.2014 року №17/21-03-22-06, в якому зафіксовані наступні порушення:

пп.138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 та п.144.1, п.144.3 ст.144, п. 146.5 ст. 146, розділу ІІІ п. 7 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік у сумі 21743 грн.

п.185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в грудні 2012 року на 20708 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити фактичне надання послуг у перевіряємому періоді ПП ВКФ "Буд-Лідер" з боку ТОВ "СКМПН", з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.02.2014 року:

№ 0000532200, яким ПП ВКФ "Буд-Лідер" збільшена сума грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 21743,00 грн. в тому числі штрафні (фінансові) санкції на суму 5436,00 грн.;

№0000522200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20708,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції на суму 5177,00 грн. Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань слугували висновки ДПІ у м.Херсоні про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за господарськими операціями позивача із контрагентом ТОВ "СКМПН" у грудні 2012 р.

При цьому відповідач виходив з того, що ці господарські операції фактично не могли бути здійсненими (не є реальними), оскільки ТОВ "СКМПН" не має можливості надавати відповідні послуги з огляду на відсутність у нього основних засобів і трудових ресурсів, а також на відсутність його за місцезнаходженням.

Щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що між ПП ВКФ "Буд-Лідер" та ТОВ "Данон Дніпро" укладено договори підряду від 16.08.2010 р. №022336 та від 14.12.2012 р. №1893 по виконанню різних будівельних, монтажних та ремонтних робіт.

Податкові накладні від 03.12.2012 р. №1 на загальну суму 54928,24 грн., у т.ч. ПДВ - 9154,71 грн.; від 28.12.2012 р. №8 на загальну суму 57146,83 грн., у т.ч. ПДВ - 9524,47 грн.; від 28.12.2012 р. №6 на загальну суму 53612,35 грн., у т.ч. ПДВ 8935,39 грн. оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Всі первинні документи по підтвердженню господарських операцій між ПП ВКФ "Буд-Лідер" та ТОВ "Данон Дніпро" (довідки про вартість виконаних робіт/та витрат від 03.12.2012 р., акти прийому виконаних будівельних робіт №1 та №2, відомості ресурсів за грудень 2012 р. до актів №1 та №2,) оформлені з урахуванням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Оплата отриманих послуг здійснена ТОВ "Данон Дніпро" у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №580 від 05.02.2013 р. на суму 110759,18 грн. у т.ч. ПДВ 18459,86 грн. та №61 від 03.01.2013 р. на суму 54928,24 грн. у т.ч. ПДВ 9154,71 грн.

Крім того, між ПП ВКФ "Буд-Лідер" та ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір підряду №1 від 04.01.2012 р., відповідно до якого позивач зобов'язувався виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах ВАТ "Державний ощадний банк України" в м.Херсоні та Херсонській області.

Податкові накладні №6 від 09.11.2012 р. на суму 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11666,67 грн.; №5 від 24.10.2012 р. на суму 70000,00 грн., в т.ч. - ПДВ - 11666,67 грн.; №3 від 06.12.2012 р. на суму 39994,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6665,67 грн.; №8 від 25.10.2012 р. на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн. оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивач мав право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

У ПП ВКФ "Буд-Лідер" є в наявності усі первинні документи, які підтверджують факт господарських операцій між ПП ВКФ "Буд-Лідер" та ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" (довідки про вартість виконаних робіт/та витрат, акти прийому виконаних будівельних робіт №1 та №2, відомості ресурсів за грудень 2012 р. до актів №1 та №2).

Оплата отриманих послуг, з урахуванням ПДВ, здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2923р від 24.10.2012 р. на суму 70000,00 грн., № 3074р від 25.10.2012 р. на суму 100000,00 грн., № 2490 від 09.11.2012 р. на суму 70000,00 грн., №3452р від 06.12.2012 р. на суму 39994,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 5.2 п.5 Договорів №022336 та №1893 передбачено право позивача на залучення субпідрядників за власний рахунок для виконання робіт, визначених у договорах.

Враховуючи умови договорів підряду та для виконання деяких робіт, вказаних договорів підряду між позивачем та ТОВ "СКМПН" оформлено договір субпідряду №41 від 21.12.2012 р., відповідно до якого останній бере на себе зобов'язання по виконанню ремонтно-будівельних робіт на об'єктах ПП ВКФ "Буд-Лідер".

Окрім зазначеного договору, факт існування господарських відносин між ПП ВКФ "Буд-Лідер" та ТОВ "СКМПН" підтверджуються:

податковими накладними від 27.12.2012 р. №72 (на загальну суму 23219,00 грн., у т.ч. ПДВ 3869,83 грн.); №73 (на загальну суму 24527,00 грн., у т.ч. ПДВ 4087,83 грн.) та №74 (на загальну суму 76500,00 грн., у т.ч. ПДВ 12750,00 грн.);

платіжними дорученнями від 04.01.2013 р. №5 на суму 23219,00 грн.; від 08.01.2014 р. №14 на суму 24527,00 та від 08.01.2013 р. №15 на суму 76500,00 грн.;

довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за грудень 2012 р. від 27.12.2012 р.;

актами прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р.;

відомістю ресурсів до актів прийому за грудень 2012 р.;

Податкові накладні, отримані від ТОВ "СКМПН", оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі згаданих платіжних доручень вбачається, що оплата отриманих послуг здійснена позивачем у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку у банку, що підтверджується картками рахунку, долученими до матеріалів справи.

Тобто у позивача наявні всі первинні документи по підтвердженню господарських операцій між ПП ВКФ "Буд-Лідер" та ТОВ "СКМПН".

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки від 24.01.2014 р. № 17/21-03-22-06 описуються всі первинні документи, перелічені вище, досліджені в ході перевірки.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарських операцій, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами безпідставним.

На думку суду, перелічені документи у своїй сукупності та кожен окремо відповідають ознакам первинного документу, наведеним у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними і допустимими доказом, що фіксують господарські операції.

Також, суд зазначає, що єдиною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "СКМПН" слугували акти перевірки від 11.04.2013 р. №680/22-34/38352244, складений ДПІ Київського району м. Одеси "про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМПН" (код ЄДРПОУ 38352244) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2012 р."; від 09.04.2013 р. №15091/7/07-103, складений ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС по ТОВ "СКМПН".

Зокрема, за змістом акту перевірки від 11.04.2013 р. №680/22-34/38352244, ТОВ "СКМПН" на час складання акту відсутнє за місцезнаходженням, за даними фінансового звіту, поданого 05.02.2013р. у товариства відсутні основні засоби виробництва, а згідно із довідкою ф. 1ДФ кількість працюючих у четвертому кварталі 2012р. становила 1 особу.

З цього приводу суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів відсутності у ТОВ "СКМПН" як контрагента-постачальника позивача, реальної можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Натомість позивачем надано видану ТОВ "СКМПН" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АЕ №181021 терміном дії з 13.11.2012р. по 13.12.2015р.; договір підряду від 20.12.2012р., укладений між ТОВ "СКМПН" та Приватним підприємством "Інвестстройспецмонтаж" на виконання ремонтно-будівельних робіт, в тому числі і на об'єктах, на яких ТОВ "СКМПН" повинно виконувати роботи за договором, укладеним із позивачем; Ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АВ №587176 терміном дії з 13.11.2012р. по 13.12.2015р., яка видана ПП "Інвестстройспецмонтаж"; проектно-кошторисну документацію (відомість ресурсів, акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2012р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за той же період), якими оформлені результати виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єктах ТОВ "Данон Дніпро".

Суд звертає увагу на те, що факт відсутності працюючих на підприємстві нічим не підтверджений. Жодних доказів про те, що саме на час здійснення господарських операцій із позивачем ТОВ "СКМПН" не знаходилось за своїм місцезнаходження, відповідачем також не надано. Використаний же відповідачем акт ДПІ Київського району м. Одеси від 11.04.2013 р. №680/22-34/38352244 про неможливість проведення зустрічної звірки таким доказом бути не може з урахуванням інших доказів, які надані позивачем.

Слід зазначити, що вимогами п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що будь-які первинні документи щодо господарських операцій між позивачем та вказаними юридичними особами відповідачем не досліджувались, при цьому на підставі акту ДПІ Київського району м. Одеси відповідачем зроблені висновки про відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання послуг у підприємств-постачальників та не підтвердження податкового кредиту та витрат ПП "ВКФ" "Буд-Лідер" у грудні 2012 р.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що аналіз наданих позивачем первинних та платіжних документів у сукупності із установленими обставинами справи свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та витрат по операціях з вищезгадуваними контрагентами, які були предметом перевірки.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.185.1 ст.185, п. 198.1 ст. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в грудні 2012 р. ПДВ 20708,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень пп.138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 та п.144.1, п.144.3 ст.144, п. 146.5 ст. 146, розділу ІІІ п. 7 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 р. у сумі 21743,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах із контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам із контрагентами, у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем пп.138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 та п.144.1, п.144.3 ст.144, п. 146.5 ст. 146, розділу ІІІ п. 7 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, є необґрунтованими та безпідставними.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 06.02.2014 року №0000532200 та №0000522200, прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 06 лютого 2014 року №0000532200 та від 06 лютого 2014 року №0000522200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 жовтня 2014 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.3.1