Рішення

від 20.10.2014 по справі 910/18546/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/18546/14 20.10.14

За позовом Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про стягнення 25 717,74 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

Від позивача - Сатир Л.В. дов №б/н від 01.09.2014.

Від відповідача - не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Дочірнє підприємство "АВТОМОТОРС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 25 717,74 грн., крім того судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також просили покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу «Peugeot Partner», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 21 256,61 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, винного у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, застрахована у Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", яке не виконало свого зобов'язання стосовно виплати страхового відшкодування на користь Позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2014 порушено провадження у справі №910/18546/14 та призначено розгляд справи на 24.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 розгляд справи №910/18546/14 відкладався на 20.10.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Наказом Голови Господарського суду міста Києва №415-К від 16.10.2014 у зв'язку з укладенням шлюбу та зміною прізнища, судді Митрохіній А.В. було змінено запис у трудовій книжці про прізвище на Яковенко.

17.10.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив з додатками №08-03-12 від 16.10.2014 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 248,36 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 351,05 грн. та 3% річних у розмірі 371,72 грн.

Представник позивача у судове засідання 20.10.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 20.10.2014 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, 17.10.2014 через канцелярію суду надійшов відзив з додатками №08-03-12 від 16.10.2014 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 248,36 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 351,05 грн. та 3% річних у розмірі 371,72 грн.

Судом враховано, що відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/18546/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.10.2014 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.09.2013 по а/д Виступовичі-Житомири відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю наземного транспортного засобу «Peugeot Partner», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Дочірньому підприємству "АВТОМОТОРС" (далі - Позивач), під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ 2101», із державним реєстраційним номером НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Факт ДТП підтверджується довідкою №15177 від 03.09.2013, наданої ВДАІ Коростенського МВ ГУ МВС України в Житомирській області.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.10.2013 у справі №279/6294/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_3 у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 340,00 грн.

Внаслідок зазначеного вище ДТП транспортний засіб «Peugeot Partner», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Згідно витягу з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди транспортним засобом «ВАЗ 2101», із державним реєстраційним номером НОМЕР_2, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі - Відповідач) за заявою ОСОБА_3 що підтверджується Полісом серії АС №5707376 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП транспортним засобом «ВАЗ 2101», із державним реєстраційним номером НОМЕР_2, керував ОСОБА_3 (Страхувальник за Полісом серії АС №5707376). Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Звідси, матеріально-правова підстава для цивільно-правової відповідальності настала.

28.10.2013 ОСОБА_3 разом із уповноваженим представником Позивача звернувся до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" із заявою №11527 про страхове відшкодування, відповідно до якої просили визначити суму страховогом відшкодуваннята виплатити її користь Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС", рахунок в банку АТ «ТАСкомбанк».

Згідно до автотоварознавчого дослідження №АІ2291ВН-28.10/5 від 28.10.2013 матеріальний збиток, завданий транспортному засобу «Peugeot Partner», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 21 256,61 грн.

Листом №09-02-09/25010 від 14.11.2013 Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" зазначило, що «Згідно страхового акту №ОЦВ-13-11527/1 НАСК «Оранта» та відповідно до поданої Вами зяви про страхове відшкодування, Страховиком найближчим часом буде здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 20 746,61 грн. (21 256,61 грн. - франшиза 510,00) на рахунок АТ «ТАСкомбанк». Крім того, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" у своєму листі №09-02.09/5390 підтвердило, що страхове відшкодування у розмірі 20 746,61 грн. буде виплачене страховиком найближчим часом на рахунок АТ «ТАСкомбанк»

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність зобов'язання Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" по сплаті суми страхового відшкодування у розмірі 20 746,61 грн. за Полісом серії АС №5707376 на рахунок Позивача. Відповідачем не надано до суду доказів погашення указаної заборгованості, у зв'язку з чим вимоги Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС" є законними, обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" пеню у розмірі 2 248,36 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 351,05 грн. та 3% річних у розмірі 371,72 грн.

Відповідачем подану до суду відзив з додатками №08-03-12 від 16.10.2014 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 248,36 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 351,05 грн. та 3% річних у розмірі 371,72 грн.

Стосовно стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 2 248,36 грн. у період з 27.01.2014 по 01.09.2014.

Відповідно до ч.5 ст.36. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 26.09.2012 у справі №4/17-3520-2011 (застосування якої за приписами ст. 111-28 ГПК України є обов'язковим), положення ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулюють відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач не є стороною Договору страхування цивільно-правової відповідальності власника транспорного засобу «ВАЗ 2101», із державним реєстраційним номером НОМЕР_2, а відтак у нього відсутнє право на стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 371,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 351,05 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, зобов'язання між сторонами можуть виникати як з договірних, так і з позадоговірних відносин. При цьому, зобов'язання Відповідача перед Позивачем у даній справі щодо сплати коштів є позадоговірним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту. При цьому, грошове зобов'язання у деліктних правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 519, 612, 625 ЦК України).

Судом здійснено перерахунок, зявленої Позивачем до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, та зроблено висновок про правильність їх нарахування.

За таких обставин, оскільки Відповідачем не подано доказів своєчасної виплати страхового відшкодування, то позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми 3% річних у розмірі 371,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 351,05 грн. є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню. Аналогічна правова позиція знайшла відображення і у постанові Вищого господарського суду України №5011-16/11067-2012 від 23.01.2013.

Оцінюючи подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості у розмірі 25 717,74 грн. є обґрунтованими та законними в частині стягнення 23 469,38 грн., з яких 20 746,61 грн. - сума страхового відшкодування, 2 351,05 - інфляційні втрати, 371,72 грн. - 3% річних, у якій вони і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, у разі часткового задоволення позовних вимог, господарський суд відшкодовує судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на Позивача та Відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; код ЄДРПОУ 0034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС" (08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петрівське, вул. Господарська, буд. 1; код ЄДРПОУ 31828113) 20 746,61 грн. - суму страхового відшкодування, 2 351,05 грн. - інфляційні втрати, 371,72 грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 667,28 грн.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 27.10.2014.

Cуддя А.В.Яковенко