Рішення

від 27.10.2014 по справі 910/20595/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20595/14 27.10.14

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Приватного підприємства "Крона-Парк"

про стягнення штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та пені у розмірі 34 000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Клюсова Т.М. за довіреністю № 13 від 13.03.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Крона-Парк" (відповідач) про стягнення з останнього 68000,00 грн., з яких: 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за період з 08.05.2014 р. по 25.09.2014 р. (141 день).

Обгрунтовуючи заявлені на підставі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позовні вимоги про стягнення штрафу та пені, позивач послався на рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.12.2013 р. № 75/02-П у справі № 143-02/11.13 (надалі - Рішення), згідно якого на Приватне підприємство "Крона-Парк" накладено штраф у розмірі 34000,00 грн. за порушення, вказане в п. 1 резолютивної частини зазначеного рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/20595/14, розгляд справи призначено на 27.10.2014 р. о 10:20 год.

27.10.2014 р. через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання № б/н від 27.10.2014 р. про приєднання документів, стислих пояснень та відкладення судового засідання у справі.

В судове засідання, призначене на 27.10.2014 р., представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: копії Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, доказів направлення позовної заяви на фактичну адресу відповідача (фіскальний чек № 2445 від 09.10.2014 р. з описом вкладення у цінний лист № 0103037116071 від 09.10.2014 р.). Наведене клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.10.2014 р. не з'явився, втім через відділ діловодства суду подав клопотання № б/н від 27.10.2014 р., в якому, зокрема, просив відкласти судове засідання по розгляду даної справи у зв'язку з необхідністю огляду належних доказів відправлення позивачем відповідачу Рішення, з метою отримання від УДППЗ "Укрпошта" довідки (інших документів) на підтвердження/спростування факту направлення позивачем листа від 12.12.2013 р. № 26-02/4874 та отримання його відповідачем, з метою процесуальної участі (подання заперечень, наведення власних доводів та мотивації, поставлення питань іншій процесуальній стороні) та реалізації відповідачем можливості належним чином скористатись своїми процесуальними правами.

В судовому засіданні 27.10.2014 р. судом здійснювався розгляд клопотання відповідача № б/н від 27.10.2014 р. про приєднання документів, стислих пояснень та відкладення судового засідання у справі, яке було подане через відділ діловодства суду 27.10.20.14 р.

Відповідно до наведеного клопотання відповідач просив суд:

- врахувати викладені в цьому клопотанні письмові пояснення та відмовити у задоволенні позову;

- витребувати у позивача оригінали доказів направлення відповідачу листа від 12.12.2013 № 26-02/4874 з Рішенням (квитанцію про сплату за відправлення, корінець рекомендованого повідомлення про повернення листа у зв'язку із закінченням терміну зберігання у відділенні КМД УДППЗ "Укрпошта", довідку з відповідного відділення поштового зв'язку про повернення листа № 26-02/4874 від 12.12.13);

- витребувати у позивача для огляду оригінал примірника газети "Хрещатик" № 18 (1287) від 25 лютого 2014 р.;

- здійснити судовий запит щодо надання з відділення УДППЗ "Укрпошта" інформації про надходження на юридичну адресу відповідача листа позивача від 12.12.2013 р. № 26-02/4874 з Рішенням;

- відкласти судове засідання по розгляду даної справи для отримання з КМД УДППЗ "Укрпошта" довідки (інших документів) на підтвердження/спростування факту направлення позивачем та отримання відповідачем листа від 12.12.2013 № 26-02/4874 з Рішенням.

Дослідивши зміст клопотання відповідача та додані до нього докази, суд прийшов до висновку, що викладені в ньому письмові пояснення відповідача будуть взяті до уваги під час розгляду спору по суті в якості заперечень відповідача стосовно поданого позивачем позову. Разом з тим, клопотання відповідача в частині витребування у позивача оригіналів доказів направлення відповідачу листа від 12.12.2013 № 26-02/4874 з Рішенням, витребування у позивача для огляду оригіналу примірника газети "Хрещатик" № 18 (1287) від 25 лютого 2014 р., здійснення судового запиту до відділення УДППЗ "Укрпошта" та відкладення розгляду справи суд повністю відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, саме на сторону покладено обов'язок доведення обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, частиною 1 статті 38 ГПК України передбачено, що у разі неможливості самостійно надати докази, сторона або прокурор вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Відповідно до частини 2 наведеної статті ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В судовому засіданні 27.10.2014 р. судом досліджувались оригінали документів, копії яких були додані позивачем до позовної заяви, в т.ч. оригінали доказів направлення відповідачу листа від 12.12.2013 № 26-02/4874 з Рішенням та оригінал примірника газети "Хрещатик" № 18 (1287) від 25 лютого 2014 р., про витребування яких у позивача просив відповідач.

При цьому оцінка всіх доказів у справі здійснюється судом з дотриманням приписів ст. 43 ГПК України, а саме: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, клопотання відповідача про здійснення судового запиту до відділення УДППЗ "Укрпошта" стосовно надання певної інформації судом відхиляються, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 38 ГПК України. Так, відповідач як сторона судового процесу зобов'язаний самостійно довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень позовних вимог, а у разі неможливості самостійно надати відповідні докази (інформацію) - повинен зазначити обставини, що перешкоджають наданню відповідних доказів (інформації). В той же час, відповідач не вказав жодних обставин, які б перешкоджали йому самостійно звернутись до відділення УДППЗ "Укрпошта" за наданням відповідної інформації.

Враховуючи наведене, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав необхідності огляду належних доказів відправлення позивачем відповідачу Рішення, з метою отримання від УДППЗ "Укрпошта" довідки (інших документів).

Також, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою процесуальної участі (подання заперечень, наведення власних доводів та мотивації, поставлення питань іншій процесуальній стороні) та реалізації відповідачем можливості належним чином скористатись своїми процесуальними правами.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/20595/14 від 30.09.2014 р. була відправлена відповідачу 02.10.2014 р., що підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці вказаної ухвали суду. До того ж, подане відповідачем клопотання № б/н від 27.10.2014 р. додатково свідчить про отримання останнім вказаної ухвали суду. А отже, відповідач мав достатньо часу та всі можливості для складання та подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову, а також, для направлення свого повноважного представника для участі в судовому засіданні та наведення останнім доводів та мотивації, поставлення питань, тощо. Натомість, представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.10.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За вказаних обставин, подане відповідачем клопотання № б/н від 27.10.2014 р. розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу, а тому справа розглядається по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 27.10.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.10.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, документи та пояснення в їх сукупності, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.12.2013 р. № 75/02-П у справі № 143-02/11.13 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - Рішення) визнано дії Приватного підприємства "Крона-Парк", які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.08.2013 р. № 26-02/3119, у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки; за вчинене порушення на Приватне підприємство "Крона-Парк" відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Позивач у позовній заяві вказав, що направив копію Рішення відповідачу супровідним листом від 12.12.2013 р. № 26-02/4847, на підтвердження чого долучив до позовної заяви копії вказаного листа, поштового конверту рекомендованого поштового відправлення № 0100112147602 з довідкою ф.20 про причини повернення (за закінченням встановленого строку зберігання) та повернутого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що Рішення вручити відповідачу виявилось неможливим, позивачем було надруковано інформацію про прийняте рішення в газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 25.02.2014 року № 18 (1287), отже Рішення вважається врученим відповідачу 07.03.2014 р.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як зазначив позивач у позовній заяві, строк сплати відповідачем штрафу, накладеного Рішенням, закінчився 07.05.2014 р.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Таким чином, оскільки станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідачем не була сплачена сума штрафу в розмірі 34000,00 грн., позивач звернувся з позовом про примусове стягнення з відповідача в судовому порядку 34000,00 грн. штрафу та 34000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за період з 08.05.2014 р. по 25.09.2014 р. (141 день).

Відповідач в судове засідання не з'явився, втім подав через відділ діловодства суду клопотання № б/н від 27.10.2014 р., в якому, зокрема, навів пояснення та заперечення відносно позовних вимог. Відповідач не погодився з позовними вимогами про нарахування пені, у зв'язку з неотриманням ним Рішення, яким на відповідача накладено штраф. Відповідач не вважає належним повідомленням ПП "Крона-Парк" про прийняте Рішення опублікування позивачем цього Рішення в місцевій газеті "Хрещатик", № 18 від 25.02.2014 р., оскільки відповідач не має підписки на вказану пресу, а вишукувати будь-які новини та повідомлення на підставі власних здогадок про можливість (допустимість) їх розміщення в будь-якому місцевому ЗМІ відповідач вважає не раціональним та абсурдним.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб . У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача ). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.12.2013 р. № 75/02-П у справі № 143-02/11.13 на відповідача накладено штраф у розмірі 34000,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання приписів абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" надіслав відповідачу супровідним листом від 12.12.2013 р. № 26-02/4847 копію Рішення на останню відому йому адресу відповідача: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1-б. Належність відповідачу вказаної адреси та отримання відповідачем рекомендованої кореспонденції за цією адресою безпосередньо вбачається з Рішення (абз. 3 стор. 1, абз. 3, 11 стор. 2, абз. 2 стор. 3 Рішення).

Разом з тим, рекомендоване поштове відправлення з супровідним листом від 12.12.2013 р. № 26-02/4847 та копією Рішення було повернуто позивачу підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних документів: поштового конверту рекомендованого поштового відправлення № 0100112147602 з довідкою ф.20 про причини повернення, повернутого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Оригінали вказаних документів були досліджені в судовому засіданні.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оприлюднив інформацію про прийняте Адміністративною колегією колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.12.2013 р. № 75/02-П у справі № 143-02/11.13 рішення в газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 25.02.2014 року № 18 (1287). Оригінал вказаного примірника газети "Хрещатик" був досліджений в судовому засіданні.

Враховуючи приписи частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, суд вважає, що кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 07.05.2014 р. (25.02.2014 р. + 10 днів + 2 місяці).

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про неотриманням ним Рішення та про те, що опублікування Рішення в місцевій газеті "Хрещатик", № 18 від 25.02.2014 р. не є належним повідомленням відповідача про прийняте Рішення, оскільки при наданні рішення відповідачу позивачем було дотримано приписів абз. 1, 5 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 "Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України" (із змінами і доповненнями).

Зокрема, відповідно до п. 33 вищенаведених Правил рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Крім осіб, яким рішення надано на виконання відповідно до абзацу першого цього пункту, рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається особам, які брали участь у справі.

Рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які брали участь у справі, та інших осіб) може бути оприлюднене шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.

Отже, газета "Хрещатик", в якій позивач опублікував повідомлення про прийняте Адміністративною колегією колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення від 04.12.2013 р. № 75/02-П у справі № 143-02/11.13, є газетою Київської міської ради, отримання якої можливе не тільки шляхом передплати.

Крім того, відповідач не був позбавлений права ознайомитись з прийнятим Рішенням у справі на офіційному веб-сайті Комітету ( http://www.amc.gov.ua ).

Таким чином, доводи відповідача про те, що він не був обізнаний про прийняте позивачем Рішення, яким на відповідача накладено штраф, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

По матеріалам справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно і станом на час розгляду спору по суті, відповідач штраф, накладений Рішенням, не сплатив. При цьому, рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.12.2013 р. № 75/02-П у справі № 143-02/11.13 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відповідачем не повідомлені та до матеріалів справи не залучені.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього Рішенням, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 34000,00 грн. за прострочення сплати штрафу період з 08.05.2014 р. по 25.09.2014 р. (141 день).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 34000,00 грн. штрафу до 07.05.2014 р. включно, таким чином, початком періоду прострочення сплати штрафу є 08.05.2014 р.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 510,00 грн. (34000,00 грн. : 100 х 1,5 = 510,00 грн.).

Відповідачем за період з 08.05.2014 р. по 25.09.2014 р. прострочено 141 день сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 71910,00 грн. грн. (510,00 грн. х 141 день = 71910,00 грн.).

В той же час, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, т.т. не може перевищувати 34000,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 34000,00 грн. за період з 08.05.2014 р. по 25.09.2014 р. за прострочення сплати штрафу підлягають задоволенню повністю.

Отже, позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову становить 68000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Крона-Парк" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 15-Б, кв. 20, ідентифікаційний код 31564330), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) штрафу та 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100, на р/рахунок 31118106700009, код за ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019 в УДК у Святошинському районі міста Києва.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Крона-Парк" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 15-Б, кв. 20, ідентифікаційний код 31564330), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2014 р.

Суддя Гумега О.В.