ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 жовтня 2014 року № 826/12530/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 та зобов'язання вчинити дії
за участю:
представника позивача - Базіса А.С. (довіреність № 10/10 від 10.10.2014),
представника відповідача - Шкодича Ю.В. (довіреність № 1083/9/ від 05.08.2013),
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.10.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо-Плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки за результатами якої складено акт № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014, та позивача не було належним чином повідомлено про проведення відповідної перевірки, з огляду на що він був позбавлений можливості надати до перевірки всі необхідні документи. Також позивач посилався на те, що висновки викладені в акті № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 є необґрунтованими, безпідставними та не відповідають дійсності.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав письмові заперечення проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що перевірку позивача було призначено та проведено, а акт № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 складено в порядку та у спосіб встановлені чинним законодавством. Також відповідач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки позивача було встановлено, що правочини укладені позивачем з контрагентами ТОВ «ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «САПСАН-ЮГ» не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -
В С Т А Н О В И В:
В період з 18.07.2014 по 22.07.2014 Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу №2178 від 18.07.2014 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО-ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «САПСАН-ЮГ» за період з 01.11.2013 року по 31.01.2014.
За результатами перевірки складено акт №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 на сторінці 21 якого зазначеного наступне: "Вищенаведене свідчить, про те, що правочини між ТОВ «ТЕРМО-ПЛЮС» код ЄДРПОУ 36926847 та відображеним у додатках 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з 01.11.2013 по 31.01.2014 вищезазначеного контрагента-покупця товарів ТОВ «СИСТЕМИ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ», не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.1, п.2 ст. 215, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. "
В розділі 4 "Висновок" зазначеного акту вказано наступне: "Перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів ТОВ "ТЕРМО-ПЛЮС" код ЄДРПОУ 36926847 у ТОВ «ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 38311166 та ТОВ «САПСАН-ЮГ» код ЄДРПОУ 34059455, за період з 01.11.2013 по 31.01.2014 та операції з продажу цих товарів контрагенту-покупцю ТОВ «СИСТЕМИ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ», за період з 11.2013 по 31.01.2014.
Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «ТЕРМО-ПЛЮС» код ЄДРПОУ 36926847 об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.22, п.135.2. ст.135, ст.185, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників: ТОВ «ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 38311166 та ТОВ "САПСАН-ЮГ" код ЄДРПОУ 34059455 та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємству - покупцю, ТОВ «СИСТЕМИ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ», за період з 01.11.2013 по 31.01.2014 ."
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо-Плюс" вважаючи протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки та визначення в акті №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 допущення ним порушень чинного законодавства, а також щодо коригування показників податкової звітності на підставі зазначеного акту звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду
Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Водночас, слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Дії працівників контролюючого органу при проведенні перевірки суб'єкта господарювання та при складанні за її результатами акту є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань, а висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду Украйни від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.
З огляду на зазначене, податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.
З огляду на викладене, враховуючи те, що дії працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання та при складанні за її результатами акту є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків та самі по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки суб'єкта господарювання, а також те, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та при складенні за її результатами акту №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014, щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами вказаними в зазначеному акті нікчемними в силу припису закону та щодо визнання протиправним та скасування акту №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача, а отже не підлягають задоволенню.
З аналізу положень статті 54 та 58 Податкового кодексу України, вбачається, що у випадку встановлення порушення платником податку податкового законодавства, яке призвело, зокрема, до заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ податковий орган наділений повноваженнями здійснити коригування відповідних показників шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення , при цьому положеннями чинного законодавства не передбачено в зазначеному випадку до прийняття податкового повідомлення - рішення та його узгодження здійснення коригування відповідних показників шляхом внесення відповідних коригувань податковим органом до інформаційних баз даних Міністерства доходів та зборів України, у тому числі до підсистем інформаційної системи "Податковий блок".
Як було встановлено судом та підтверджується письмовими поясненнями відповідача від 22.09.2014 відповідачем податкове повідомлення - рішення на підставі акту №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014, водночас на підставі зазначеного акту були внесені зміни до даних податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) у розрізі контрагентів за період з 01.11.2013 по 31.01.2014. Факт внесення змін до даних податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача на підставі акту №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" щодо позивача.
Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема податкова інформація.
Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 розділу І Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємців затверджених наказом Міністерства доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 встановлено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".
Підпунктом 3.1.3.7 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 розділу ІІІ зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ №85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).
Таким чином, у зв'язку зі здійсненням відповідачем коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) у розрізі контрагентів за період з 01.11.2013 по 31.01.2014 на підставі акт №655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 задекларовані позивачем податкові зобов'язання є відмінним від тих, що відображені в зазначеній системи, а отже при зіставленні податкової звітності позивача та даних наявних у податкового органу завжди буде виникати відмінність в показниках податкової звітності, яка, у свою чергу, є підставою для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, що у свою чергу є прямим порушенням прав позивача.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 та щодо зобов'язання відповідача виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в акті № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 та відновити показники податкової звітності позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов - задовольнити частково .
2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування показників податкової Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО-ПЛЮС», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО-ПЛЮС», здійснені на підставі № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО-ПЛЮС», код за ЄДРПОУ 36926847 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин із ТОВ «ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 38311166, ТОВ «САПСАН-ЮГ», код ЄДРПОУ 34059455, за період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року".
3.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві виключити з інформаційної бази «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію викладену в акті № 655/26-55-22-10/36926847 від 22.07.2014 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО-ПЛЮС», код за ЄДРПОУ 36926847 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин із ТОВ «ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 38311166, ТОВ «САПСАН-ЮГ», код ЄДРПОУ 34059455, за період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року".
4.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у місті Києві відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ПЛЮС", в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" в інформаційній базі даних «Податковий блок» та "Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредит з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ПЛЮС" зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 по 28.02.2014.
5. В решті позовних вимог - відмовити .
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Постанова складена в повному обсязі 20.10.2014.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2014 |
Оприлюднено | 04.11.2014 |
Номер документу | 41163224 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Огурцов О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні