Рішення
від 13.10.2014 по справі 910/12069/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12069/14 13.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Саліус"

про захист авторського права та стягнення компенсації у розмірі 48 720,00 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Картавцева Ю.В.

Нечай О.В.

Представники :

від позивача: Григоренко А.О.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Копейка Г.І.

вільний слухач: ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер" (далі -відповідач) про стягнення компенсації в розмірі 48 720,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прав інтелектуальної власності позивача на використання самостійної частини персонажу "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", пов'язаною з поставкою та реалізацією товарів, на етикетках та ярликах яких використовувалась назва аудіовізуального твору "Маша и Медведь".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, залучено Приватне підприємство "Саліус" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та третьої особи, зокрема, неналежне виконання ними вимог суду.

У судовому засіданні 18.08.2014 р. представник третьої особи надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав обґрунтованими, зокрема, підтвердив поставку товару відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи №910/12069/14 у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/12069/14 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Нечай О.В., Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. справу №910/12069/14 прийнято до свого провадження колегією суддів - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Нечай О.В., Картавцева Ю.В. та призначено до розгляду на 13.10.2014 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник третьої особи у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідач неодноразово повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 19.06.2014 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 44-А, кв. 121.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 р., від 14.07.2014 р., від 18.08.2014 р. та від 08.09.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, при цьому, конверти з ухвалами від 19.06.2014 р., від 14.07.2014 р. та від 18.08.2014 р. повернулися до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», а конверт з ухвалою суду від 08.09.2014 р. до суду не повернувся.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.10.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД» (далі - правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" (далі - позивач) укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал «Маша и Мєдвєдь»), згідно якого, правовласник передав позивачу виключне право на вісім серій аудіовізуального твору - серіал «Маша і Мєдвєдь», а саме:

1. «Раз, два, три! Елочка гори!»;

2. «Первая встреча»;

3. «До весны не будить!»;

4. «Весна пришла!»;

5. «Ловись рыбка!»;

6. «Следы невиданных зверей!»;

7. «С волками жить…»;

8. «Позвони мне, позвони!».

Відповідно до п.п. 1.3. та 1.4 договору, правовласник гарантував, що він є власником виключного права на аудіовізуальний твір. Виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному об'ємі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі.

Згідно п. 6.1. договору, останній діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальний твір.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" були укладені додатки до договору № 010601-МиМ від 08.06.2014 р., а саме, №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 08.06.2010 р.

Таким чином, позивач, на підставі вищевказаного договору та додатків до нього, набув виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Маша и Медведь» та його складові частини і має необхідний обсяг прав на звернення до суду з позовом про стягнення компенсації.

09.02.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер" було здійснено поставку 20 блокнотів з малюнками персонажу «Маша» з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша и Медведь» Приватному підприємству «Саліус». Факт здійснення розповсюдження даного товару підтверджується видатковою накладною № 132 від 09.02.2012 р. та накладною «Возврат поставщику» № СДМ000000103 від 27.09.2012 р. (копії в матеріалах справи).

Приватним підприємством «Саліус» було направлено на адресу відповідача лист №20/03 від 20.03.2014 р., в якому підприємство зазначило, що у зв'язку з отриманням претензії від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" просить відповідача надати пояснення та іншу інформацію, щодо наявності або відсутності у останнього прав на розповсюдження блокнотів, що містять об'єкти авторського права (підтверджується фіскальним чеком №5397 від 21.03.2014 р. та описом вкладення).

Відповідач на зазначений вище лист відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що саме неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію у розмірі 48 720,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Факт відсутності у відповідача правової підстави на використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків «Маша» і «Медведь», від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маша и Медведь», як суб'єкта, що має виключне право на дозвіл чи заборону використання таких творів іншими особами відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», вважається судом встановленим, оскільки доказів іншого суду не надано.

Із поданих суду доказів, суд встановив, що блокнот, який поставлявся відповідачем для подальшої реалізації, містить зображення персонажу «Маша» аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша и Медведь», відповідно такі дії відповідача, як постачальника є порушенням виключного права позивача на дозвіл використання вказаних об'єктів.

Таким чином, факт порушення прав позивача судом встановлено.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав у розмірі 40 мінімальних заробітних плат за використаний без дозволу твір, що складає 48 720,00 грн.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 218,00 грн. на місяць.

Однак, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим з огляду на наступне.

Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 12 180, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 44-А, кв. 121, ідентифікаційний код - 30859875) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" (129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9. стр.3, основний державний реєстраційний номер 1107746373536) 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. - компенсації та 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 75 коп. - судового збору.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 17.10.2014 р.

Судді Бондарчук В.В. (головуюча) Картавцева Ю.В. Нечай О.В.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення13.10.2014
Оприлюднено05.11.2014
Номер документу41167724
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12069/14

Ухвала від 27.11.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

Ухвала від 05.11.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

Рішення від 13.10.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондарчук В.В.

Ухвала від 19.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондарчук В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні