Рішення

від 15.10.2014 по справі 910/8388/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8388/14 15.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент ВВ»

до Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»

про стягнення заборгованості за договором технічного обслуговування в розмірі 33 428, 92 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кищун В.І., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент ВВ» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором технічного обслуговування в розмірі 33 428,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/8388/14, розгляд справи призначено на 04.06.2014 р.

04.06.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 04.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному, справу № 910/8388/14 було передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. справа № 910/8388/14 була прийнята до провадження суддею Стасюком С.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 10.06.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з лікарняного, справу № 910/8388/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. справа № 910/8388/14 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014 р.

У судове засідання 09.07.2014 р. представники сторін з'явились та подали заяву про затвердження мирової угоди.

У судовому засіданні 09.07.2014 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строку, встановленого ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 16.07.2014 р.

У судове засідання 16.07.2014 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 16.07.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 16.07.2014 р. не з'явився, розгляд справи було відкладено на 06.08.2014 р.

У судове засідання 06.08.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судове засідання 06.08.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 06.08.2014 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 06.08.2014 р. не з'явився, розгляд справи було відкладено на 14.08.2014 р.

14.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 14.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/8388/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. справу № 910/8388/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 15.10.2014р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/8388/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/8388/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 15.10.2014 р.

У судове засідання 15.10.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2014 р. не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 15.10.2014 р. заяву сторін про затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з частин 1, 3 та 4 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Відповідно до п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Судом встановлено, що подана сторонами мирова угода за своїм змістом є такою, що не може бути виконана, враховуючи наступне.

Сторони у мировій угоді визначають графік погашення заборгованості відповідачем перед позивачем наступним чином: судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. оплачується відповідачем протягом 30 календарних днів з наступного дня після визнання судом мирової угоди.

В свою чергу, заборгованість в розмірі 29 406,00 грн. та 3% річних в розмірі 3 842,92 грн. сплачуються відповідачем позивачу в період з червня 2014 р. по квітень 2015 р. рівними частинами по 3 000,00 грн. кожного місяця.

Проте, враховуючи ту обставину, що заява про затвердження мирової угоди була подана сторонами через відділ діловодства господарського суду міста Києва 10.07.2014 р., про що свідчить відбиток штампу відділу діловодства господарського суду міста Києва, виконання визначеного у мировій угоді графіку погашення заборгованості є неможливим.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент ВВ» (далі - позивач, виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Туристичний комплекс «Пролісок» (в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Туристичний комплекс «Пролісок», далі - відповідач, замовник) було укладено Договір на технічне обслуговування № 10 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню прального обладнання замовника.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник зобов'язаний приймати та оплачувати роботи, виконані виконавцем, на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість робіт по Договору складає 4 158,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 693,00 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору розрахунок за виконані роботи здійснюється не пізніше 3-х банківських днів після підписання актів виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

Позивач зазначає суду про те, що ним були повністю виконано зобов'язання за Договором, а саме надано відповідачу послуги з технічного обслуговування, в свою чергу, відповідачем були порушені умови Договору в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 29 406,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем в якості доказу наявності заборгованості у відповідача за Договором в розмірі 29 406,00 грн. надані суду копії наступних актів на виконані роботи:

- від 30.06.2009 р. на суму 4 158,00 грн., з урахуванням ПДВ на суму 693,00 грн.;

- від 31.07.2009 р. на суму 4 158,00 грн., з урахуванням ПДВ на суму 693,00 грн.;

- від 31.08.2009 р. на суму 4 158,00 грн., з урахуванням ПДВ на суму 693,00 грн.;

- від 30.09.2009 р. на суму 4 458,00 грн., з урахуванням ПДВ на суму 743,00 грн.;

- від 30.10.2009 р. на суму 4 158,00 грн., з урахуванням ПДВ на суму 693,00 грн.;

- від 30.11.2009 р. на суму 4 158,00 грн., з урахуванням ПДВ на суму 693,00 грн.;

- від 22.12.2009 р. на суму 4 158,00 грн., з урахуванням ПДВ на суму 693,00 грн.

Крім того, позивачем були надані суду копії податкових накладних, долучені до кожного з вище перелічених актів на виконані роботи.

Матеріали справи містять листування між позивачем та відповідачем, з якого вбачається, що відповідачем повністю визнається заборгованість перед позивачем в розмірі 29 406,00 грн. (лист № 080219 від 28.03.2011 р.).

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором у вищезазначеному розмірі.

З огляду на вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за Договором становить 29 406,00 грн.

В ході розгляду справи, позивачем був наданий суду Акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що відповідачем після подання позову, а саме 01.07.2014 р. було сплачено на користь позивача частину заборгованості в розмірі 3 000,00 грн.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на вищенаведене, провадження у справі № 910/8388/14 в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги за Договором в розмірі 3 000,00 грн. підлягає припиненню.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 26 406,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 3 842,92 грн. за період з 22.12.2009 р. по 29.04.2014 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості 01.07.2014р., період, визначений позивачем для нарахування 3%, є вірним.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем до стягнення розміру 3% річних та встановлено, що позивачем було вірно визначено розмір даного показника.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 2 842,92 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем в розмірі 3 000,00 грн. після порушення провадження у справі, спір в цій частині виник внаслідок неправильних дій відповідача, а тому судовий збір має бути покладено на нього.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/8388/14 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» (03179, м. Київ, просп. Перемоги, будинок 139; ідентифікаційний код: 02573510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент ВВ» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок 3, офіс 174; ідентифікаційний код: 25292541) заборгованості за надані послуги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» (03179, м. Київ, просп. Перемоги, будинок 139; ідентифікаційний код: 02573510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент ВВ» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок 3, офіс 174; ідентифікаційний код: 25292541) заборгованість за надані послуги в розмірі 26 406 (двадцять шість тисяч чотириста шість) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 20.10.2014 р.

Суддя О.В. Нечай