Рішення

від 27.10.2014 по справі 914/3383/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2014 р. Справа № 914/3383/14

За позовом: Приватного підприємства «Укрриба», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр дружба народів», м. Великі Мости, Львівська область

про стягнення 28 729 грн. 81 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Станько Т.Р., представник (довіреність від 05.08.2014 р.);

від відповідача: не з'явився

Приватного підприємства «Укрриба», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр дружба народів», м. Великі Мости, Львівська область про стягнення 28 729 грн. 81 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 25.09.2014р. призначив розгляд справи на 13.10.2014 р. Ухвалою суду від 13.10.2014 р. розгляд справи відкладався на 27.10.2014 р.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар на загальну суму 31 902 грн. 00коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 25902грн. 00 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 1 659 грн. 30 коп., штраф в сумі 319 грн. 02коп., 3% річних в сумі 219 грн. 65 коп., інфляційні втрати в сумі 629 грн. 84коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 28 729 грн. 81 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив та подав клопотання (вх. №45625/14 від 27.10.2014 р.) про відкладення розгляду справи для надання представнику можливості ознайомитись із матеріалами справи для підготовки відзиву на позов.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив, зазначив, що розгляд справи за клопотанням представника відповідача відкладався, відповідач мав достатньо часу для ознайомлення із матеріалами справи, на адресу відповідача було надіслано копію позовної заяви, докази надіслання якої долучено до матеріалів справи, документи, які знаходяться в матеріалах справи є в розпорядженні відповідача, а тому в справі достатньо доказів, щоб розглядати за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач мав достатньо часу на ознайомлення із матеріалами справи та подання відзиву на позов, наявності в матеріалах справи опису вкладення до цінного листа, з якого вбачається, що позивачем було надіслано відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами, зважаючи на заперечення представника позивача щодо відкладення, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

3 лютого 2013 року між Приватним підприємством «Укрриба» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр дружба народів» (покупець) було укладено договір поставки №13.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) товар в узгодженій кількості, номенклатурі та асортименті, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар і оплатити його в порядку і строки, встановлені сторонами цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видатковій накладній №1387 від 26.05.2014 р. (оригінал видаткової накладної оглянутий в судовому засіданні, завірена копії долучена до матеріалів справи) товар на загальну суму 31 902 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата ціни (вартості) товарів (м'ясопродуктів та риби) здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару, а оплата за охолоджену продукцію здійснюється по факту в день поставки.

Відповідач 24.06.2014 р. та 04.07.2014 р. оплатив отриманий товар частково в сумі 6 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 24.06.2014 р. і 04.07.2014 р.

Таким чином, з матеріалів справи, пояснень представника позивача, вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 25 902 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 8.2. договору, у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за цим договором, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.

У випадку порушення строків оплати партії товару більш ніж на 30 календарних днів, покупець оплачує продавцю штраф у розмірі 1% від вартості поставленого товару (п. 8.3. договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначалося вище, відповідач отримав товар 26.05.2014 р., обов'язок щодо оплати повної вартості товару мав бути виконаний до 11.06.2014 р. Проте, відповідач лише 24.06.2014 р. та 04.07.2014 р. частково сплатив 6 000 грн. 00коп. Таким чином, відповідач прострочив сплату повної вартості товару більше ніж на 30 календарних днів.

Згідно п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1 659 грн. 30 коп., штраф в сумі 319 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 219 грн. 65 коп., інфляційні втрати в сумі 629 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 25902грн. 00 коп. основного боргу, 1 659 грн. 30 коп. пені, 319 грн. 02 коп. штрафу, 219грн. 65 коп. 3% річних, 629 грн. 84 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр дружба народів», м. Великі Мости, вул. Незалежності, 8, Сокальський район, Львівська область (ідентифікаційний код 38011548) на користь Приватного підприємства «Укрриба», м. Львів, вул. Кам'янецька, 26/2А (ідентифікаційний код 33863182) 25 902 грн. 00 коп. основного боргу, 1 659 грн. 30 коп. пені, 319 грн. 02 коп. штрафу, 219 грн. 65 коп. 3% річних, 629 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 1827грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 27.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 31.10.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.