Рішення

від 21.10.2014 по справі 921/569/14-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2014 р.Справа № 921/569/14-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, м.Тернопіль, в особі Стриївської сільської ради, с.Стриївка Збаразького району Тернопільської області

за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, м.Тернопіль

до відповідача: Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", м.Тернопіль

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 9819,00грн

за участі представників:

прокуратури: Процик Е.Р., прокурор відділу прокуратури міста Тернополя, посвідчення №018180 від 09.07.2013р.;

позивачів: Яцків І.Я., головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, довіреність №9-19-0.9-3132/2-14 від 24.07.2014р.;

Смолинець В.С., сільський голова Стриївської сільської ради, рішення сесії №503 від 26.06.2013р.;

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, провідний юрисконсульт, довіреність №25 від 21.07.2014р.;

відповідача: Мартищук Л.П., уповноважена, довіреність №б/н від 26.08.2014р.

В судовому засіданні прокурору та сторонам роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 81 1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність клопотання сторін.

Прокурор Збаразького району Тернопільської області звернувся 04.06.2014р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, м.Тернопіль, в особі Стриївської сільської ради, с.Стриївка Збаразького району Тернопільської області, за участіі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, м.Тернопіль, до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", м.Тернопіль, в якому просить зобов'язати Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство", м.Тернопіль, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 10га із земель сільськогосподарського призначення на території Стриївської сільської ради Збаразького району, що знаходиться за межами населеного пункту та стягнути з відповідача 9819,00грн завданої шкоди.

Позов обґрунтовується копіями наступних документів: актами Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області про перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 03 липня 2013 року, 20 серпня 2013року, 10 січня 2014року за №0002/з; Приписами Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 03 липня 2013 року за №00189 та від 20 серпня 2013р. за №000255; актом Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області про обстеження земельної ділянки від 03 липня 2013року за №000073; розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; протоколом про адміністративне правопорушення, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області 03 липня 2013 року за №000401; постановою про накладення адміністративного стягнення від 16 липня 2013р. за №000203; рішенням Стриївської сільської ради №94 від 01 квітня 2011 року "Про погодження на можливість заліснення земельної ділянки"; актом обстеження земельної ділянки, площею 5,0га в урочищі "Говда" на території Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, за межами населеного пункту, яка підлягає залісненню у 2011р.; постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013р. у справі №819/2383/13-а; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.08.2014р.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2014р. провадження у справі №921/569/14-г/17 було зупинено до набрання законної сили постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі №819/2383/13-а, порушеній за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", м.Тернопіль, до Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, м.Тернопіль, про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки на предмет дотримання вимог земельного законодавства, незаконними.

Згідно поданого прокурором Збаразького району Тернопільської області клопотання (вх.№17167 від 29.09.2014р.) та долученими до нього документами судом встановлено, що підстави, котрі зумовили зупинення провадження у даній справі відпали.

Ухвалою суду від 30.09.2014р. провадження у справі №921/569/14-г/17 поновлено, оскільки постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року №819/2383/13-а набрала законної сили у встановленому законом порядку, так як ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. у справі №819/2383/13-а про відмову у задоволенні позову - без змін, та призначено судове засідання на 07.10.2014р. з подальшим його відкладенням, в порядку ст.77 ГПК України, на 15.10.2014р., згідно поданого відповідачем та третьою особою клопотань, враховуючи неявку в судове засідання прокурора, уповноважених представників Стриївської сільської ради, третьої особи та відповідача і неподанням ними витребуваних судом документів, які необхідні для розгляду справи, та з оголошенням перерви у судовому засіданні до 21.10.2014р.

Ухвалою суду від 07.10.2014р., у відповідності до вимог ч. 3 ст. 69 ГПК України, розгляд спору у даній справі продовжено на п'ятнадцять днів - до 21 жовтня 2014 року, включно.

Прокурор в обґрунтування позову посилається на той факт, що перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, проведеною 03.07.2013р. інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, площею 10га із земель сільськогосподарського призначення на території Стриївської сільської ради Збаразького району Тернопільської області за межами населеного пункту, про що винесено припис за №000189. За даним фактом, того ж дня, стосовно керівника ДП "Тернопільське лісове господарство" Данилевича О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за №000401 про вчинення правопорушення, передбаченого ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 16.07.2013р. за дане правопорушення керівника Лісгоспу на підставі постанови притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00грн. Повторною перевіркою, проведеною 20.08.2013р., встановлено, що відповідач вимоги припису від 03.07.2013р. за №000189 не виконав, про що складено акт перевірки та видано припис за №000255, вимоги якого відповідачем також не виконано (акт від 10.01.2014р.).

З урахуванням наведеного прокурор вважає, що відповідачем зайнято земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів на право користування, здійснено заліснення даної земельної ділянки, що суперечить вимогам ЦК України та ЗК України та є підставою для стягнення заподіяної шкоди, що становить 9819,00грн та підставою вимагати в примусовому порядку звільнити спірну земельну ділянку.

Разом з тим, прокурор просить суд звернути увагу, що законність проведення перевірок контролюючим органом на предмет дотримання Державним підприємством "Тернопільське лісове господарство" вимог земельного законодавства було предметом розгляду в адміністративній справі №819/2383/13-а, за результатами розгляду якої постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року, відмовлено у задоволенні позову підприємства, про визнання дій Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області щодо проведення перевірки в період з 20.06.2013р. по 03.07.2013р., незаконними.

Уповноважений представник Головного управління Держземагенства у Тернопільській області та сільський голова Стриївської сільської ради підтримують заявлений прокурором позов з наведених у ньому підстав.

Разом з тим, сільський голова пояснив, що Сільська рада своїм рішенням від 01.04.2011р. погодила можливість заліснення спірної земельної ділянки, однак в силу того, що земельна ділянка, яка самовільно зайнята відповідачем знаходиться за межами населеного пункту та в силу положень пункту «а» статті 17, частини 3 статті 122 ЗК України Лісгосп в подальшому повинен був звернутися до районної державної адміністрації з клопотанням про виділення йому у користування земельної ділянки.

Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області надано для огляду в судовому засіданні матеріали проведених перевірок, копії яких судом долучено до матеріалів справи. Уповноважений представник Інспекції пояснив, що розмір земельної ділянки, яка самовільно зайнята відповідачем підтверджується в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства та приписах про усунення порушень, що є належним доказом.

Відповідачем 21.10.2014р. за вх.№18904 надано відзив на позов, згідно якого Лісгосп заперечив позовні вимоги та зазначив, що посадка лісу на спірній земельній ділянці здійснювалася в межах виконання державної програми "Ліси України", а тому підприємство не може претендувати на дану земельну ділянку та в майбутньому не має наміру використовувати чи доглядати дані насадження, про що, зокрема, свідчать довідки підприємства №845 від 20.10.2014р. та №860 від 21.10.2014р.

Щодо розрахунку завданих збитків уповноважений представник відповідача в судовому засіданні заперечив та вважає площу самовільно зайнятої земельної ділянки достовірно не встановленою, оскільки спірна земельна ділянка не виділена в натурі, відповідно не встановлено меж земельної ділянки та її площі, а відтак і розмір завданої шкоди державі.

Також представник пояснив суду, що підприємство не зверталося з клопотанням про надання дозволу розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади, оскільки не буде користуватися даною земельною ділянкою, а лише здійснило заходи по виконанню Державної програми щодо її заліснення.

На підставі наведеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши додатково представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, думку прокурора, господарський суд встановив наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36 1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України N 3-рп/99 від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п.п. "а", "в", "й" ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів.

Отже, існують законні підстави для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах сільської ради та управління Держземагенства, адже як вбачається із змісту позовної заяви, прокурором зазначено порушення інтересів держави, оскільки позивачі, як органи місцевого самоврядування та виконавчої влади з питань земельних ресурсів уповноважені державою здійснювати у спірних правовідносинах покладені державою функції щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, однак всупереч нормам закону відповідач самовільно зайняв земельну ділянку та використовує її, чим завдає шкоду, як державі, та і органу місцевого самоврядування, на території якого розміщена спірна земельна ділянка.

01 квітня 2011 року Стриївською сільською радою Збаразького району Тернопільської області, за результатами розгляду звернення ДП "Тернопільське лісове господарство" №275 від 23.03.2011р., прийнято рішення №94, згідно якого надано згоду Державному підприємству "Тернопільське лісове господарство" на вибір земельної ділянки на можливість заліснення в урочищі "Говда" на території Стриївської сільської ради, орієнтованою площею до 5,00га та зобов'язано підприємство звернутися до Збаразької районної державної адміністрації для прийняття відповідного розпорядження.

28 квітня 2011 року комісією, яка діяла на підставі розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації від 31.03.2011р. за №200 "Про районну комісію по обстеженню земельних ділянок на можливість заліснення", проведено обстеження земельної ділянки, орієнтовною площею 5,0га, розташованої в урочищі "Говда" за межами населеного пункту на території Стриївської сільської ради, про що складено акт обстеження, згідно якого дана земельна ділянка придатна до створення захисних лісонасаджень у 2011 році Збаразьким лісництвом.

Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області з 26.06.2013р. по 03.07.2013р. проведено планову перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, в ході якої встановлено, що ДП "Тернопільське лісове господарство" самовільно займає земельні ділянки, площею 46,0га, зокрема, 10,0га із земель сільськогосподарського призначення на території Стриївської сільської ради Збаразького району, про що складено 03.07.2013р. відповідний акт та акт обстеження земельної ділянки від 03.07.2014р. за №000073.

03.07.2013р. Державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області Калініченком М.Ф. винесено припис за реєстраційним №000189, згідно якого Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" зобов'язано виготовити документи на право користування земельною ділянкою або звільнити самовільно зайняті земельні ділянки. Припис надіслано на адресу підприємства поштовим відправленням (квитанція №1925 від 08.07.2013р.).

Також, 03.07.2013р. складено протокол про адміністративне правопорушення (№000401), згідно якого підтверджено факт самовільного заняття земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки, площею 10,0га за межами населеного пункту на території Стриївської сільської ради Збаразького району.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 16.07.2014р. за №000203 директора ДП "Тернопільське лісове господарство" Данилевича Олега Васильовича притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн на підставі ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

08.08.2013р. на підставі матеріалів перевірки державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір якої згідно розрахунку, проведеного на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, складає 9819,00грн та одночасно направлено на адресу ДП "Тернопільське лісове господарство" попередження про розмір заподіяної шкоди земельним ресурсам, порядок та строк її сплати, а також правові наслідки несплати шкоди, згідно розрахунку.

Пізніше, з 12.08.2013р. по 20.08.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Тернопільській області проведено позапланову перевірку дотримання Державним підприємством "Тернопільське лісове господарство" вимог земельного законодавства, про що складено акт перевірки від 20.08.2013р., в якому зафіксовано факт невиконання ДП "Тернопільське лісове господарство" вимог припису від 03.07.2013р. за №000189 та факт самовільного використання земельних ділянок, в тому числі, площею 10,0га із земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Стриївської сільської ради Збаразького району.

Того ж дня, Державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області вдруге винесено припис директору ДП "Тернопільське лісове господарство" Данилевичу О.В., згідно якого останнього повторно зобов'язано виготовити документи на право користування земельною ділянкою або звільнити зайняті земельні ділянки.

Самовільне зайняття спірної земельної ділянки, площею 10,0га, також було встановлено позаплановою перевіркою, проведеною з 08.01.2014р. по 15.01.2014р., за результатами проведення якої складено акт від 10.01.2014р. за №0002/з.

Водночас, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі №819/2383/13-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014р., відмовлено у задоволенні позову ДП "Тернопільське лісове господарство" про визнання дій Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області щодо проведення в період з 26.06.2013р. по 03.07.2013р. перевірки на предмет дотримання вимог земельного законодавства, незаконними.

Даний факт є преюдиційними та не підлягає доведенню знову відповідно до приписів ст.35 ГПК України.

Доказів, які б підтверджували звільнення відповідачем спірної земельної ділянки та відшкодування Державним підприємством "Тернопільське лісове господарство" 9819,00грн заподіяної шкоди, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, учасниками судового процесу не надано, а в матеріалах справи такі документи відсутні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. При цьому суд виходив з наступного.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Зі змісту ст. 122 ЗК України вбачається, що право розпоряджатися землями які знаходяться за межами населеного пункту для сільськогосподарського використання, з 01.01.2013р., належить центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальному органу, тобто в даному випадку - Головному управлінню Держземагенства у Тернопільській області, як територіальному органу Державного агентства земельних ресурсів України.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України);

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, згідно визначеного чинним законодавством вимог, що регулює земельні відносини і порядок одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, особа звертається з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність у цієї особи даних документів на час прийняття судом рішення є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки містить стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон), згідно якої будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Листом від 15.05.2014р. за №02-817/01-14 Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області повідомлено, що станом на 15.05.2014р. ДП "Тернопільське лісове господарство" не зверталося до райдержадміністрації із клопотанням про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, зокрема, актів перевірки дотримання Державним підприємством "Тернопільське лісове господарство" вимог земельного законодавства від 03.07.2013р., 20.08.2013р. та 10.01.2014р. за №002/з; акту обстеження земельної ділянки від 03.07.2013р. за №000073; припису про усунення виявлених недоліків (виготовлення документів на право користування земельною ділянкою або її звільнення) від 03.07.2013р. за реєстраційним №0001089 та від 20.08.2013р. за реєстраційним №000255; протоколу про адміністративне правопорушення від 03.07.2013р. №000401 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 16.07.2013р. №000203, відповідач на момент проведення Інспекцією сільського господарства як контролюючим органом перевірок дотримання вимог земельного законодавства не мав жодних документів на підтвердження права володіння чи користування спірною земельною ділянкою, площею 10,0га , що належить до земель сільськогосподарського призначення на території Стриївської сільської ради Збаразького району.

Відповідач немає відповідних документів і на день розгляду спору, що підтверджено поясненнями представника Лісгоспу в судових засіданнях. При цьому зазначено, що останній немає наміру використовувати в майбутньому дану земельну ділянку, відповідно і документація не буде виготовлятися.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України, визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.

Згідно із п. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (п.3 ст.212 ЗК України).

Таким чином, враховуючи, що спеціальним законом передбачено отримання правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку для здійснення її заліснення, а також той факт, що відповідачем не вживалися заходи щодо оформлення права на спірну земельну ділянку та не реалізовано право, надане Лісгоспу згідно рішення Стриївської сільської ради Збаразького району від 01.04.2011р. за №94 "Про погодження на можливість заліснення земельної ділянки", відтак, має місце факт самовільного зайняття земельної ділянки, тому суд доходить висновку про правомірність заявленого прокурором позову в частині вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Розглядаючи вимогу щодо відшкодування завданої шкоди в розмірі 9819 грн судом враховано таке.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)шкоди; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини.

Зважаючи на наведені норми закону, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є: матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, тобто акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Таким чином, враховуючи, що матеріали справи про адміністративне правопорушення (акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 03.07.2013р., 20.08.2013р. та 10.01.2014р. за №002/з; акт обстеження земельної ділянки від 03.07.2013р. за №000073; припису про усунення виявлених недоліків (виготовлення документів на право користування земельною ділянкою або її звільнення) від 03.07.2013р. за реєстраційним №0001089 та від 20.08.2013р. за реєстраційним №000255; протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2013р. №000401 та постанова про накладення адміністративного стягнення від 16.07.2013р. №000203) є чинними та законність їх прийняття були предметом розгляду у адміністративній справі №819/2383/13-а, порушеній за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" до Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, за результатами розгляду якої постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014р., відмовлено у задоволенні позову ДП "Тернопільське лісове господарство" про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки в період з 26.06.2013р. по 03.07.2014р. на предмет дотримання вимог земельного законодавства, незаконними.

З огляду на наведе, суд дійшов висновку, що матеріали адміністративного праворушення є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та належним доказом визначення розміру спірної земельної ділянки.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що розмір шкоди складає 9819,00грн, який проведено державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги прокурора Збаразького району Тернопільської області, заявлені в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Тернопільській області та Стриївської сільської ради щодо стягнення з Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" 9819,00грн заподіяної шкоди правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення.

Заперечення відповідача про відсутність підстав вважати самовільним зайняттям спірної земельної ділянки, оскільки така використовувалася підприємством для доповнення лісових культур в межах виконання Державної програми "Ліси України" та неможливості проведення розрахунку завданих збитків, з підстав не виділення площі земельної ділянки в натурі, та відсутності встановлення межових знаків, спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно листа Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" за №516, підприємство підтвердило, що в період 2011-2013років останнім здійснено заліснення земельної ділянки на території Стриївської сільської ради, площею 10,0га.

Таким чином, площа спірної земельної ділянки, яка заліснена Державним підприємством "Тернопільське лісове господарство" визначена не тільки в матеріалах перевірок на предмет дотримання земельного законодавства, а й підтверджена самим відповідачем.

З урахуванням вище викладеного, позовні вимоги задовольняються повністю.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

В судовому засіданні 21.10.2014р., відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.13, 14, 121, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст.116, 122, 125, 152, 212 Земельного кодексу України, Законом України "Про прокуратуру", Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Державному підприємству "Тернопільське лісове господарство" (м.Тернопіль, вул.Багата, 5-А, ідентифікаційний код 00993024) звільнити самовільну зайняту земельну ділянку, площею 10,0га із земель сільськогосподарського призначення Стриївської сільської ради (с.Стриївка Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04393410), що знаходиться за межами населеного пункту.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" (м.Тернопіль, вул.Багата, 5-А, ідентифікаційний код 00993024) :

- 9819 (дев'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять)грн 00коп. шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки в місцевий бюджет Стриївської сільської ради (с.Стриївка, Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04393410, р/р33114331700233 в ГУ ДК у Тернопільській області, МФО838012, код платежу 24062100);

- 3045(три тисячі сорок п'ять)грн судового збору в дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, ЄДРПОУ одержувача 37977726, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, ЄДРПОУ суду 03500022, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001, призначення платежу - "судовий збір", код 03500022).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "30" жовтня 2014 року.

Суддя Н.О. Андрусик