Рішення

від 21.10.2014 по справі 924/1354/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98           

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "21" жовтня 2014 р.Справа № 924/1354/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроприбужжя-2007", с. Захарівці Хмельницького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Русь" Д", с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 11960 грн. основного боргу, 778,07 грн. пені, 992,68 грн. інфляційних втрат, 122,88 грн. 3% річних, 2598 грн. неустойки                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Суддя             Смаровоз М.В. Представники: позивача: не з'явився; відповідача: не з'явився. У судовому засіданні 21.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Позивач просить суд стягнути з відповідача 11960 грн. основного боргу, 778,07 грн. пені (за період з 26.03.2014р. по 28.07.2014р.), 992,68 грн. інфляційних втрат (за квітень-червень 2014р.), 122,88 грн. 3% річних (за період з 26.03.2014р. по 28.07.2014р.), 2598 грн. неустойки на підставі договору купівлі-продажу № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р. В обгрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю "Агроприбужжя-2007" на виконання умов договору, а саме п. 4.1. договору купівлі-продажу № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р. було поставлено автомобільним транспортом та передано товар покупцю на умовах СРТ - Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Плужне. Як вказує позивач, товар був поставлений 24.12.2013р. в кількості 25,980 метричних тонн залікової ваги, загальною вартістю 51960 грн., що підтверджується виписаною та підписаною між сторонами видатковою накладною № 73 та податковою накладною № 32/2. Таким чином, як стверджує позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Агроприбужжя-2007" свої зобов'язання виконало належним чином та відповідно до умов договору. Також, як вказує позивач, 25.03.2014р. позивачем було направлено відповідачу лист-нагадування № 14 від 25.03.2014р. на відповідну електронну адресу щодо закінчення терміну сплати за товар. Протягом 25 по 31 березня 2014р. відповідачем на поточний рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 40000 грн. Однак, як зазначив позивач, в період з 01.04.2014р. та на час подання позову відповідач не перерахував кошти. Крім того, відповідачу направлялись листи з вимогою погашення заборгованості. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі. 21.10.2014р. позивачем подано клопотання, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Незважаючи на те, що відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги за суттю та розміром не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України. Розглядом наявних матеріалів справи встановлено  таке. 23.12.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроприбужжя-2007" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Русь" Д" (покупцем) укладено договір № 23/12-13/АГ (далі договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця пшеницю 3-го класу, врожаю 2013 року, а покупець зобов'язується оплатити й прийняти від покупця дану сільськогосподарську продукцію (п. 1.1. договору). Згідно з п. 2.2. договору загальна кількість товару, що постачається за цим договором, складає 25,980 метричних тон +/- 5% залікової ваги. Як передбачено п.п. 3.1, 3.2. договору, ціна товару за одну метричну тону складає 2000 грн. Загальна вартість товару складає 51960 грн. +/- 5%. Відповідно до п. 4.1. договору продавець зобов'язується поставити автомобільним транспортом та передати товар на умовах СРТ - Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Плужне. Умови поставки розуміються згідно із „Інкотермс 2010”. Згідно з п. 4.2. договору всі витрати по доставці товару бере на себе продавець. Як передбачено п. 4.3. договору, товар, зазначений у п. 1.1. цього договору, повинен бути переданий у термін до 30.12.2013р. Розділом 5 договору визначений порядок розрахунків, де  в п.п. 5.1, 5.2. договору вказано, що розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця до 25.03.2014р. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця. Згідно з п. 6.3. договору покупець зобов'язаний: отримати товар; здійснити оплату вартості поставленого товару в розмірах та в порядку, визначених чинним договором. В свою чергу, продавець зобов'язаний, зокрема: поставити те передати покупцю товар в кількості, якості за ціною та в строки, передбачені цим договором (п. 6.4. договору). Як передбачено п.п. 7.1, 7.2. договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Застосування господарських санкцій  не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язання в натурі. Сторона, що порушила грошове зобов'язання відповідно до чинного договору, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ/365 від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє сторони від обов'язку виконання основного зобов'язання за чинним договором. Відповідно до п. 7.4. договору в разі прострочення покупця по оплаті товару понад 5 календарних днів з часу настання строків оплати за товар, обумовлених цим договором, продавець має право вимагати від покупця сплати неустойки в розмірі 5% від загальної вартості цього договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2014р., але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли у період дії договору та від відповідальності за порушення цих зобов'язань (п. 9.1. договору). Договір скріплений підписами та печатками обох сторін. До договору додані: видаткова накладна № 73 від 24.12.2013р., згідно з якою ТОВ "Агроприбужжя-2007" поставило ТОВ "Русь" Д" зерно пшениці 3 класу, кількістю 25,980 тонн, на суму 51960 грн.; податкова накладна № 32/2; довіреність № 67 від 24.12.2013р. Як зазначено у листі № 14 від 25.03.2014р. за підписом директора ТОВ "Агроприбужжя-2007", адресованому директору ТОВ „Русь Д”, за умовами договору купівлі-продажу № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р. ТОВ "Агроприбужжя-2007" поставлено товар в кількості 25,980 метричних тон залікової ваги, загальною вартістю 51960 грн. Тому, просить протягом 5-ти банківських днів, з врахуванням положень п. 7.2. вказаного договору, з дня отримання листа перерахувати на відповідний рахунок товариства грошові кошти в сумі 51960 грн. У своїх листах від 08.04.2014р., № 29 від 28.04.2014р., № 33 від 28.05.2014р. директор ТОВ "Агроприбужжя-2007" просить ТОВ „Русь Д” перерахувати на відповідний рахунок ТОВ "Агроприбужжя-2007" заборгованість в розмірі 11960 грн. на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р. Як вбачається з банківської виписки по рахунку ТОВ "Агроприбужжя-2007", у березні 2014р.  відповідачем сплачено 40000 грн. за пшеницю 3 класу згідно з договором № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р. та видаткової накладної № 73 від 24.12.2013р. В матеріалах справи також наявні: розрахунок заборгованості; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 477642 від 05.11.2012р., копія довідки з ЄДРПОУ № 821908 від 20.09.2013р. тощо. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач звернувся до суду з позовом. Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке. Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог та розрахунку заборгованості, з огляду на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Русь" Д" умов укладеного між сторонами у справі договору купівлі-продажу № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р., суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на підставі вищезазначеного договору заборгованості, існуючої станом на час подання позову та вирішення спору, у вигляді 11960 грн. основного боргу, 992,68 грн. інфляційних втрат та 122,88 грн. 3% річних. Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Однак, на думку суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі договору купівлі-продажу № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р. 778,07 грн. пені та 2598 грн. неустойки підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Судом береться до уваги, що на підставі пунктів 7.2., 7.4. договору купівлі-продажу № 23/12-13/АГ від 23.12.2013р. позивачем нараховано 778,07 грн. пені та 2598 грн. неустойки. Проте, при вирішенні питання про стягнення неустойки судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Аналогічна за змістом і норма ст.233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Також, згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Крім того, відповідно до п.3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 року, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в  тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, беручи до уваги те, що відповідачем у значній мірі погашено основну заборгованість, зважаючи на невідповідність розміру стягуваної неустойки наслідкам порушення зобов'язання, а також з огляду на розмір річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованих 778,07 грн. пені та 2598 грн. неустойки, що підлягають стягненню з відповідача, на 50%. Тому, позовні вимоги в частині стягнення 389,04 грн. пені та 1299 грн. неустойки підлягають задоволенню, а у решті сум пені та неустойки –  відмові. Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача. При цьому, судом враховується, що, незважаючи на зменшення судом розміру неустойки на 50%, згідно з пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 року, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки. Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд                                                         ВИРІШИВ: Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроприбужжя-2007", с. Захарівці Хмельницького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Русь" Д", с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 11960 грн. основного боргу, 778,07 грн. пені, 992,68 грн. інфляційних втрат, 122,88 грн. 3% річних, 2598 грн. неустойки задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Русь" Д" (с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області, вул. Бортника, буд. 5, ідентифікаційний код 37327945) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроприбужжя-2007" (с. Захарівці Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код 35163024) 11960 грн. основного боргу, 389,04 грн. пені, 992,68 грн. інфляційних втрат, 122,88 грн. 3% річних, 1299 грн. неустойки, 1827 грн. відшкодування судового збору. Видати наказ. У решті позову відмовити.    Повний текст рішення складено 27.10.2014р. Суддя                                                                                                 М. В. Смаровоз Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (31307, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Захарівці); 3 - відповідачу (30320, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Плужне, вул. Бортника, буд. 5).