ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2014 р. Справа № 923/1213/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Межерицькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Стиль Плюс", м. Херсон
до Публічного акціонерного товариства проектно-будівельної фірми "Херсонбуд", м. Херсон
про стягнення 47679 грн. 11 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Медвєдєв В.С. - представник, довіреність від 12.02.2014 р.;
від відповідача - не з'явився;
Сутність справи: Позивач (Приватна виробничо-комерційна фірма "Стиль-Плюс", м. Херсон, код ЄДРПОУ 19231104) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (ПАТ проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", м. Херсон, код ЄДРПОУ 01273243) 47679 грн. 11 коп., у тому числі: 28590 грн. 38 коп. основного боргу за товар, відвантажений на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 20 від 20.04.2011р., 3516 грн. 62 коп. інфляційних втрат і 2568 грн. 44 коп. річних за прострочення боржником грошового зобов'язання, 13002 грн. 67 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості одержаного товару.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати вартості товару.
Відповідач проти позову заперечує з огляду на сплив позовної давності для захисту порушеного права, який на його думку закінчився 30.06.2014р., у зв'язку з чим до винесення рішення звернувся з письмовою заявою про застосування судом позовної давності та відмові у задоволенні позову.
Розгляд справи відкладався за наявності обставин, зазначених в ухвалі про відкладення розгляду справи від 16.09.2014р.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату і місце вирішення спору, представник якого був присутнім в судовому засіданні 16.09.2014р., вимоги суду щодо забезпечення явки представника в судове засідання, призначене на 28.10.2014р. не виконав без повідомлення поважності причин та ненадання доказів на їх підтвердження.
Зважаючи на те, що господарський суд виконав процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про дату і місце розгляду справи, його правова позиція викладена в наданому суду письмовому відзиві, залученому до справи, подані документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення, позивач не заперечує щодо вирішення спору без участі представника відповідача, суд розглядає справу без участі представника ПАТ проектно-будівельної фірми "Херсон-буд".
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
На підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 20 від 20.04.2011р. позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець) товар - продукти харчування, а відповідач - прийняти цей товар і провести його оплату на умовах договору. (а.с. 11).
У пунктах 2.1, 2.2, 3.1 договору сторони передбачили, що асортимент, кількість та ціна товару, що передається покупцю, фіксується в накладній на відвантаження товару; передача товару здійснюється на підставі оформленої в установленому порядку накладної; датою передачі товару вважається дата, зазначена в накладній на відпуск товару.
На підставі видаткових накладних № РН-000469 від 18.06.2011р., № РН-000416 від 01.06.2011р., № РН-000471 від 18.06.2011р. позивач відвантажив відповідачу товар, відповідно на суми 24415 грн. 96 коп., 3937 грн. 20 коп., 792 грн., всього на суму 29145 грн. 16 коп., що свідчить про виконання позивачем договірних зобов'язань в частині передачі товару (31-33).
Надані в матеріали справи копії видаткових накладних містять усі передбачені законом реквізити, підписи уповноважених представників продавця і покупця, скріплені печатками юридичних осіб.
Факт одержання товару відповідачем не спростовано і не заперечується.
Згідно складеного між сторонами станом на 30.06.2011р. двосторонього акту взаємозвірки розрахунків сторони підтвердили, що борг відовідача за отриманий і неоплачений товар складає 28590 грн. 38 коп.
Як встановлено з умов договору купівлі-продажу № 20 строк проведення оплати товару сторони не встановлювали.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має права вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимог, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З вимогою про проведення розрахунку за одержаний товар по існуючій заборгованості в сумі 28590 грн. 38 коп. позивач звернувся до відповідача в претензіїї за вих № 350 від 15.08.2011р., яка одержана ним 16.08.2011р. за вх № 79.
Виходячи з припису ч. 2 ст. 530 ЦК України, в конкретному випадку відповідач мав виконати обов'язок по оплаті товару до 22.08.2011р. включно, відповідно з 23.08.2011р. обов'язок (а отже і охоронюване законом право на одержання оплати) по виконанню грошового зобов'язання по оплаті товару є порушеним.
За прострочення боржником грошового зобо'язання по оплаті товару, з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач перерахував борг із застосуванням встановленого індексу інфляції, починаючи з вересня 2014р. по червень 2014р. включно. Згідно наданого розрахунку сума інфляційних втрат становить 3516 грн. 62 коп.
Розрахунок інфляційних втрат судом досліджено і перевірено, визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
За прострочення боржником грошового зобов'язання в сумі 28590 грн. 38 коп. за період з 16.08.2011р. по 14.08.2014р. (1094 дн.) позивач нарахував відповідачу річні за ставкою 3%, сума яких становить 2568 грн. 44 коп., які поряд із сумами основного боргу та іфляційних втрат просить стягнути з відповідача.
Поряд з цим, при проведенні розрахунку річних, позивач порушив порядок їх нарахування, визначивши дату початку їх розрахунку не з дати прострочення грошового зобов'язання (23.08.2011р.), а з дати направлення вимоги про сплату боргу (16.08.2011р.).
Зважаючи на цю обставину, господарський суд з власної ініціативи перерахував річні, виходячи з вимог чинного законодавства, а саме, за період з 23.08.2014р. по 14.08.2014р. (1087 дн.), після чого іх сума складає 2551 грн. 99 коп.
Відповідач доказів, що підтверджують оплату одержаного товару суду не надав.
Зважаючи на викладене, враховуючи доведеність належними та допустимими доказами факту відвантаження позивачем та одержання відповідачем товару, відсутність доказів його оплати, враховуючи приписи ст. ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 655, ч. 1-3 ст. 692 ЦК України, позовні вимоги в частині стягнення 28590 грн. 38 коп. основного боргу, 3516 грн. 62 коп. інфляційних втрат та 2551 грн. 99 коп. річних суд визнав обґрутованими та такими, що підлягають задоволенню.
В задоволенні позову щодо стягнення 16 грн. 45 коп. річних відмовляється у зв'язку з безпідставним завищенням строку їх нарахування.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем у відношенні стягнення основного боргу, інфляційних втрат і річних встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності є безпідставними і до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Статтею 253, ч. 1 ст. 254 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
З огляду на те, що строк виконання грошового зобов'язання між сторонами не встановлено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач мав обов'язок оплатити товар до 22.08.11р., отже, право позивача на одержання вартості відвантаженого товару є порушенням 23.08.2011р. , з позовом про стягнення боргу позивач звернувся шляхом подачі його через канцелярію господарського суду Херсонської області 15.08.2014р. за вх. № 1243, що підтверджено штампом канцелярії у правому нижньому куті позовної заяви, тобто в межах строку позовної давності.
Відповідно до абз. 3 п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарськів спорів" за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закона або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 13002 грн. 67 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочки за період з 16.08.2011р. по 14.08.2014р. (1094 дн.).
Стягуючи пеню за період прострочки з 16.08.2014р. по 14.08.2014р., позивач посилається на пункт 4.1 договору купівлі-продажу № 20, на підставі якого сторони досягли домовленості щодо її нарахування за повний період, поки зобов'язання залишається простроченим.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення пені, суд враховує наступне.
Для окремих видів вимог закон встановлює спеціальну позовну давність: скорочену або більш тривалу порівняно із загальною позовною давністю. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), зокрема, застосовується позовна давність в один рік (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3,4 ст. 267 ЦК України).
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домоленістю сторін у письмовій формі (ч. 1,2 ст. 259 ЦК України).
Порядок застосування штрафних санкцій встановлено ст. 232 ГК України, зокрема ч. 6 зазначеної правової норми встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У договорі, зокрема його пункті 4.1, сторони досягли домовленості про нарахування пені за увесь період прострочення грошового зобов'язання, що позивач внаслідок хибного тлумачення правових норм, якими врегульовано позовну давність, строки та порядок її застосування, вважає встановленням більш тривалого строку позовної давності (збільшення) для стягнення пені.
Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає строк, у межах якого нараховується пеня, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.
Між тим, між сторонами відсутня письмова домовленість щодо встановлення для стягнення пені збільшеної позовної давності.
Відтак, вирішуючи позов в частині її стягнення, суд враховує приписи п. 1 ч. 2 ст. 258 та ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України.
Виходячи з досягнутої між сторонами у пункті 4.1 договору домовленості про нарахування пені за повний період прострочення грошового зобов'язання, дати його порушення (23.08.2011р.) та дати подачі позову (15.08.2014р.), з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України в межах позовної давності нараховано пеню за період з 14.08.2014р. по 14.08.2013р., сума якої становить 4426 грн. 42 коп.
Для стягнення решти заявленої пені, нарахованої за період з 15.08.2013р. по 16.08.2011р., сума якої складає 8576 грн. 25 коп. , сплинув спеціальний строк позовної давності, про застосування якої відповідач заявив письмово, що є підставою для відмови в позові в частині її стягнення.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 4426 грн. 42 коп .
В задоволені решти позову в частині стягнення пені в сумі 8576 грн. 25 коп. відмовляється у зв'язку зі спливом позовної давності та навності письмової заяви відповідача, поданої до винесення рішення про її застосування.
Витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1019 грн. 99 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", 73000, м. Херсон, вул. Кірова, 24, код ЄДР 01273243, р. рахунки не відомі на користь приватної виробничо-комерційної фірми "Стиль-Плюс", 73000, м. Херсон, вул. Леніна, 14/16, код ЄДРПОУ 19231104, р. рахунки не відомі, 28590 грн. 38 коп. основного боргу, 3516 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 2551 грн. 99 коп. річних, 4426 грн. 42 коп. пені, 1019 грн. 99 коп. витрат по оплаті судового збору.
3. В задоволені іншої частини позову відмовити.
Повне рішення складено 31.10.2014р.
Суддя Н.О. Задорожна
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2014 |
Оприлюднено | 05.11.2014 |
Номер документу | 41167978 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Задорожна Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні